Рішення № 130505293, 25.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 рокусправа № 380/6553/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Енерготрансзахід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Енерготрансзахід» (далі позивач, ПП «Енерготрансзахід») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач) у якій просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 54752/13-01-04-06 від 30.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем призначено і проведено камеральну перевірку з порушенням строку, визначеного п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України (порушення 30-ти денного строку проведення перевірки після крайньої дати подання декларації, оскільки перевірку проведено 20.11.2024, а останній день для подання декларації з податку на прибуток за IV квартал 2023 року визначено як 28.02.2024). Вказав, що перевірка своєчасності сплати узгодженого зобов`язання з податку на прибуток за декларацією позивача за IV квартал 2023 вже була предметом планової документальної перевірки позивача, яка проводилась у липні 2024 і за результатом якої відповідачем вже було надано оцінку правильності дотримання вимог податкового законодавства і застосовано відповідні штрафні санкції, а тому відповідачем всупереч ч. 1 ст. 61 Конституції України застосовано повторно штрафні санкції до платника за одне і теж порушення. Вважає, що відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з податку на прибуток, проте він покликається у вказаному рішенні на акт камеральної перевірки, яким встановлено порушення порядку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Тому вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, є необґрунтованим не є добросовісним і не є таким, що прийняте своєчасно. Просив позов задовольнити.

Ухвалою від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36638 від 01.05.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказав про помилку, зроблену контролюючим органом щодо змісту акта камеральної перевірки в якому зазначено порушення термінів оплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ, а у сформованому податковому повідомленні-рішенні зазначено порушення порядку сплати податку на прибуток підприємств, що, на думку позивача, є вагомою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Вважає, що це є технічною помилкою і не є істотним недоліком оскарженого податкового повідомлення-рішення. Щодо аргументів позивача про порушення строків проведення камеральних перевірок, вважає, що таку проведено вчасно з огляду на те, що положення п. 76.3 Податкового кодексу України регламентують строки для призначення перевірки після отримання документів у відповідь на запит, але не встановлює абсолютної заборони для її проведення поза 30-ти денним строком. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 38019 від 07.05.2025) в якій вказав, що відповідно до п. 76.2 та п. 76.3 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були подані пізніше за днем їх фактичного подання.

Камеральна податкова перевірка податкової декларації з податку на прибуток за 2023 рік розпочинається на наступний день після 28 лютого 2024 року та завершується не пізніше 30 березня 2024 року. Як стверджує позивач, з акта перевірки слідує, що він складений 20.11.2024, тобто перевірку проведено з порушенням п. 76.3 ст. 76 ПК України поза межами встановленого Законом строку (до 30.03.2024), протягом якого контролюючий орган міг провести камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з податку на прибуток за 2023 рік, тому проведення саме камеральної перевірки після 30 березня 2024 року є незаконним, а тому такий акт камеральної перевірки є незаконним, тому і оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким що слід скасувати.

Щодо самого порушення позивач вказав, що перевірка своєчасності сплати узгодженого зобов`язання з податку на прибуток за декларацією позивача за IV квартал 2023 року вже була частиною предмету планової документальної перевірки позивача, яка проводилась у липні 2024 року і за результатами якої відповідачем вже було надано оцінку правильності дотримання вимог податкового законодавства і застосовано відповідні штрафні санкції, а тому відповідачем всупереч ч. 1 ст. 61 Конституції України застосовано повторно штрафні санкції до платника за одне і те ж вчинене порушення.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство «Енерготрансзахід» зареєстроване у вказаному реєстрі з 11.02.2015 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

На підставі наказу № 3099-ПП від 13.06.2024 Головного управління ДПС у Львівській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Енерготрансзахід» (код ЄДРПОУ проведено документальну планову перевірку - 39634860)» за період діяльності з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2024 року, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатом перевірки щодо дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.04.2017 р. по 31.03.2024 р. виявлено порушення податкового законодавства, зокрема заниження податку на прибуток за 2023 рік на суму 90000 грн, за яке до позивача застосовано штрафні санкції, податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 23.08.2024 року № 36490/13-01-07-03.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено акт № 49407/13-01-04-07 від 20.11.2024 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток ПП «Енерготрансзахід».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57, п. 50.1 ст. 50 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених ст. 124 ПК України.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.12.2024 № 54752/13-01-04-06, в якому визначено суму штрафної санкції в розмірі 131386,25 грн.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, тому звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Як встановлено судом, актом перевірки її предмет відповідач визначив таким чином - перевірка щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток ПП «Енерготрансзахід».

Отже, предмет перевірки не охоплював перевірку податкової декларації чи уточнюючого розрахунку, а лише терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Тому суд критично оцінює доводи позивача що така могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Відповідно до п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. ГУ ДПС у Львівській області зазначає, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафну, згідно із ст. 124 Податкового кодексу України, є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 24.07.2023 р. у справі №821/850/18.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган в межах строків провів перевірку та встановив факт невчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання і визначив штрафну санкцію відповідно до статті 124 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про те, що перевірка своєчасності сплати узгодженого зобов`язання з податку на прибуток за декларацією позивача за IV квартал вже була частиною предмету планової документальної перевірки суд зазначає таке.

Як слідує з Акта від 02.08.2024 № 32922/13-01-07-03/39634860 Про результати документальної планової перевірки ПП «Енерготрансзахід» податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.02.2015 по 31.03.2024, контролюючим органом встановлено порушення повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток (розділ 3.1.12 Акта), а саме: заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток на 2023 рік (IV квартал 2023) 90000 грн. Висновків щодо порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2023 рік не встановлено і в цьому розділі акта не описано. Таких висновків не зроблено і у IV розділі акта «Висновки».

Отже, під час проведення планової перевірки позивача контролюючим органом не надано оцінки термінам сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2023 рік і не застосовано за таке порушення штрафної фінансової санкції. Тому в цій частині позову доводи позивача суд оцінює критично.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем помилково в акті перевірки вказано про порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ, суд погоджується з доводами контролюючого органу, що це є технічною помилкою і не спростовує порушення, встановленого під час перевірки.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ПП «Енерготрансзахід», отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Енерготрансзахід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне підприємство «Енерготрансзахід» (79039 м. Львів вул. Шевченка 60 корпус 8; код ЄДРПОУ 39634860).

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Суддя Р.П. Качур