Рішення № 130501016, 25.09.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4417/25

Провадження № 2/484/1960/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 240 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2025 року ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» в особі представника Макєєва В.М. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 1218069 від 06.01.2024 в сумі 240 000 грн., мотивуючи тим, що 06.01.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1218069. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит в сумі 24 000 грн. Відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Згодом 18.12.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» уклав Договір факторингу № 18/12/24 з позивачем, у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1218069 від 06.01.2024 в сумі 240 000 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 000 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 216 000 грн. Відповідач добровільно заборгованість за кредитним договором не погашає, а тому позивач просить стягнути її з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 12.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу - копію позовної заяви з додатками.

Крім того, ухвалою суду від 12.08.2025 за клопотанням представника позивача Макєєва В.М. зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" надати суду по рахунку за карткою № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) виписку розширену із зазначенням контрагента за період з 06.01.2024 року по 09.01.2024 року.

01.09.2025 від АТ КБ "Приватбанк" до суду надійшли витребувані докази.

Сторони про місце, день та час розгляду справи повідомлені завчасно і належним чином.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення про місце, день та час розгляду справи надсилалися відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, однак повернулися до суду, та шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в формі смс-повідомлення на його номер телефону, на підтвердження чого наявна довідка про доставку смс-повідомлення. Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

15.09.2025 до суду від представника позивача Калачика В.В. надійшли додаткові пояснення у справі.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.01.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір № 1218069 в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника на сайті ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», підписавши його одноразовим ідентифікатором № А883. Такий ідентифікатор був надісланий 06.01.2024 о 10:54:54 на номер телефону НОМЕР_3 , який відповідач вказав разом з іншими ідентифікуючими даними при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Відповідно до умов цього договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався одержати та повернути їх, сплативши проценти за користування, а також виконати інші зобов`язання, передбачені кредитним договором. Факт укладення кредитного договору, а також згода відповідача з інформаційним повідомленням від споживача фінансових послуг, Паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, підтверджується його підписанням за допомогою одноразового ідентифікатора № А883. За умовами наданого кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надав відповідачу кредит у сумі 24 000 грн. на строк 360 днів, з 06.01.2024 до 31.12.2024. Відповідач зобов`язаний був сплачувати проценти з періодичністю платежів кожні 30 днів, відповідно до графіку, що визначений у кредитному договорі (а.с. 13 зворотна сторона). Фіксована стандартна процентна ставка за користування кредитом складає 2,5% в день. Загальні витрати за кредитом за весь строк користування становлять 216 000 грн., що відповідає реальній річній процентній ставці у розмірі 90465,53% (а.с. 24-25). Також, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо сплати суми кредиту та/або процентів, пунктом 6.4. наданого кредитного договору передбачено сплату штрафу (а.с. 11 зворотна сторона).

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредитні кошти у сумі 24 000 грн. шляхом перерахування 06.01.2024 о 10:56:09 грошових коштів на картковий рахунок з маскою картки НОМЕР_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с.15).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується витребуваними від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» доказами, а саме випискою за договором № б/н за період 06.01.2024-09.01.2024, з якої вбачається, що 06.01.2024 на банківську карту з номером НОМЕР_4 , що належить відповідачу, було перераховано 24 000 грн (а.с.50).

Отже, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.

Так, 18.12.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» уклало Договір факторингу № 18/12/24 з позивачем, у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1218069 від 06.01.2024.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 1218069 від 06.01.2024 належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 240 000 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 000 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 216 000 грн., що підтверджується копією витягу із акта приймання - передачі реєстру боржників від 18.12.2024 до Договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024 та копією детального розрахунку заборгованості за вищезазначеним договором (а.с.34-39 зворотна сторона).

Зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч.1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань згідно умов кредитного договору № 1218069 від 06.01.2024 та порушив умови договору щодо строків сплати кредиту і процентів за користування кредитими коштами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 240 000 грн.

На день розгляду справи в суді зобов`язання відповідачем досі не виконане, заборгованість не сплачена.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правовідносини, встановлені договором, або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1218069 від 06.01.2024 в сумі 240 000 грн.

Згідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080,1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Отже, договір факторингу є дійсним, правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

За таких обставин, враховуючи умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 к.

Крім того, за змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано копію Договору № 141 про надання правової допомоги від 29.01.2025, копію Додаткової угоди № 1 до Договору № 141 про надання правової допомоги від 29.01.2025, копію Акта виконаних робіт від 16.03.2025 та копію платіжної інструкції № 388 від 17.03.2025 АТ «УКРСИББАНК».

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 6 000 грн. слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 240 000 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 40274286, заборгованість за договором споживчого кредиту № 1218069 від 06.01.2024 в сумі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. та заборгованість за відсотками в сумі 216 000 (двісті шістнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 40274286, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн., а всього 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», код ЄДРПОУ 40274286, адреса: вул. Ризька, 73-Г, офіс 7/1, м. Київ, 04060.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25 вересня 2025 року.

СУДДЯ: