Рішення № 130500573, 22.09.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/871/25

Провадження № 2/467/332/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді ДогарєвоїІ.О.,

за участю секретаря СкорняковоїС.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіАрбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось 25.06.2025 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №8057136 в розмірі 99000,00 грн, з яких: 30000,00грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 54000,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15000,00 грн сума заборгованості за пенею та штрафами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8057136, який було підписано відповідачем електронним підписом, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами договору кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надані відповідачем з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту за реквізитами, згідно з умовами кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику у тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору

27.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №27022025 відповідно до якого ТзОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27022025 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 99000,00 грн, з яких: 30000,00грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 54000,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15000,00 грн сума заборгованості за пенею та штрафами.

Всупереч умовам вищевказаного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконав. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 26.06.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи визначено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

29.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката КамінськоїМ.П. надійшов відзив на позов. Заперечення представника відповідача обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, з 2019 року бере безпосередню участь у заходах щодо захисту територіальної цілісності та суверенітету України в умовах збройної агресії з боку російської федерації, з 2021 року йому надано статус учасника бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 2024 року несе службу безпосередньо на бойових позиціях. Відповідач визнає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 30000,00 грн. Щодо вимог в частині стягнення процентів, пені, штрафів представник позивача просила у їх задоволенні відмовити, з огляду на вимоги п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

29.08.2025 року від представника позивача ІльїнаА.Є. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що умовами укладеного договору сторони узгодили нарахування відсотків, та відповідачем підтверджено, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання коштів у позику у тому числі й на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця. Вказує, що згідно роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені і процентів такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначених у листі МО України від 21.08.2014 № 322/2/1742. Відповідач був зобов`язаний звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій. Отже, нарахування відповідачу процентів здійснювалось з тих підстав, що відповідач не повідомив первісних кредиторів про те, що він являється військовослужбовцем, відтак обставини відмови в задоволенні позову вказані у відзиві на позовну заяву відповідачем просить суд вважати необґрунтованими та не брати їх до уваги.

29.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката КамінськоїМ.П. надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому представник, посилаючись на положення п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначила, що підстави для стягнення з відповідача, який є діючим військовослужбовцем, відсотків, пені та штрафів за користування кредитом відсутні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 05.07.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №8057136 про надання споживчого кредиту. Відповідач підписав цей Договір за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «С1682».

Відповідно до п.1.3 цього договору тип кредиту кредит, сума кредиту 30000,00 грн. Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів.

Пунктом п.1.5.1 цього Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки 1,50%.

Згідно з п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Умовами п.6.4 договору передбачено зобов`язання споживача сплатити штраф у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 30000,00 грн визнано відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №8057136 від 05.07.2024 року про надання споживчого кредиту за період з 05.07.2024 року по 26.02.2025 року становить 99000,00 грн, з них 30000,00грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 54000,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15000,00 грн сума заборгованості за штрафами.

Судом також встановлено, що 27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27022025, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №27022025 від 27.02.2025 року укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та витягу з відповідного реєстру боржників від 27.02.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №8057136 від 05.07.2024 року. Сума заборгованості становить 99000,00 грн, з них 30000,00грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 54000,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15000,00 грн сума заборгованості за пенею та штрафами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір, підписавши його одноразовим ідентифікатором, та отримав кредитні кошти. Зобов`язання за кредитним договором він належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений строк не повернув, унаслідок чого утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаним вище кредитними договором відповідно до договору факторингу перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Варто зауважити, що відповідачем та його представником факт отримання кредитних коштів та вірність розрахунку заборгованості не оспорюється.

Частково заперечуючи проти позовних вимог, в частині підстав для стягнення нарахованих відсотків, пені та штрафів за прострочення повернення суми кредиту, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, на яких поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Стаття 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» доповнена п. 15 згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024 року, який набрав чинності 18.05.2024 року, внесено зміни до ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та пункт 15 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності,

у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Указами ПрезидентаУкраїни №№64/2022,65/2022,69/2022від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З урахуванням вказаних положень Закону, з 24.02.2022 року на всій території Україні діють умови особливого періоду.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок щодо переліку необхідних документів на підтвердження статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.03.2021 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 23.06.2015 року ОСОБА_1 з 27.02.2017 року перебуває на військовій службі за контрактом. У складі в/ч НОМЕР_3 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в період часу з 15.03.2019 року по 08.06.2020 року, з 14.04.2021 року по 17.04.2023 року та з 29.04.2023 року по 04.02.2023 року.

Відповідно довідки №1962 від 16.07.2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 .

Оскільки ОСОБА_1 на час укладення кредитного договору, нарахування відсотків та штрафів був і є військовослужбовцем, на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», отже вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та штрафів не підлягають задоволенню.

Разом з тим, сума основного боргу в розмірі 30000,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 917,57 грн, виходячи з розрахунку: 30000,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 3028 грн (сума сплаченого судового збору) / 99000,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265,280-281 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30; код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30; код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 917 (дев`ятсот сімнадцять) гривень 57 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва