Рішення № 130491177, 24.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40740/24

Провадження № 2-др/761/245/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ТОВ «Керуюча компанія «Статус» - адвоката Приходька А.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання недійсними пунктів договорів про надання послуг,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання недійсними пунктів договорів про надання послуг.

15.09.2025 року представник відповідача - адвокат Приходько А.С. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26000,00 грн.

23.09.2025 року від представника позивача надійшли заперечення щодо витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, посилаючись на їх недоведеність та неспівмірність із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг. Просив відмовити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження фактично понесених витрат представником відповідача надано копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № 2 від 17.06.2024 року, копію Додаткової угоди № 4 від 10.03.2025 року, копія детального опису робіт, копію рахунку на оплату № 01-11/09/25-4 від 11.09.2025 року; копія платіжної інструкції № 871 від 12.09.2025 року на суму 26000,00 грн.

Розмір витрат заявника на правову допомогу є обґрунтованим та співмірним із критеріями, визначеними частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Беручи до уваги вимоги ст.ст. 11, 133-141 ЦПК України, дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд покладає витрати відповідача на правову допомогу адвоката у розмірі 26000,00 грн. на позивача.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника заявника ТОВ «Керуюча компанія «Статус» - адвоката Приходька А.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання недійсними пунктів договорів про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Керуюча компанія «Статус»(код ЄДРПОУ 38482930) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

24 вересня 2025 року