Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/865/25
Провадження № 2/162/320/2025
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
25 вересня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Савича А. С.,
за участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст капітал» через свого представника Столітнього М. М. через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 29.05.2025 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1593123 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 25000 гривень. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 04.05.2024 по 29.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 25000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК». Вважає, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000088 від 27.11.2020. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Враховуючи вищезазначене, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1593123 від 04.05.2024 загальна сума заборгованості склала 124500 гривень, з якої заборгованість з тіла кредиту 25000 гривень, заборгованості за процентами 87000 гривень, штрафні санкції 12500,00 гривень. Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги заборгованості до відповідача, вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 87000 гривень. Відповідно до п. 1.4. строк дії Договору № 1593123 строк кредиту 360 днів: з 04.05.2024 по 29.04.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, строк дії Договору № 1593123 від 04.05.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 по 29.04.2025 здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 47 250,00 гривень. Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 1593123 від 04.05.2024 загальною сумою 171 750,00 гривень, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 25000 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором - 87000 гривень, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 126 календарних днів 47 250,00 гривень, штрафні санкції 12500,00 гривень.
На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача в свою користь заборгованість у вказаній сумі, а також суму понесених судових витрат.
Ухвалою судді від 25.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.97).
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 25.08.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Універсал банк», інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 04.05.2025 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал банк», у сумі 25000,00 грн від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.с.98).
У призначене судове засідання учасники судового провадження не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.100). Причин своєї неявки не повідомили.
Представник позивача Столітній М. М. у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача у випадку відсутності відзиву. За наявності відзиву проводити судове засідання з викликом представника позивача (а.с.13, зворот).
Відповідач ОСОБА_1 відзив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд доходить такого висновку.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються статтями 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 04.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1593123 про надання споживчого кредиту у розмірі 25000,00 гривень строком на 360 днів (дата повернення кредиту 11.04.2025), зі стандартною процентною ставкою 1,50 % в день (а.с.24-28).
З матеріалів справи вбачається, що, в порушення умов договору, відповідач не виконував належним чином взяті на себе боргові зобов`язання.
Між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 24.12.2024 було укладено Договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.75-78).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що борг ОСОБА_1 по кредитному договору становить 159250 гривень з яких: 25000,00 гривень тіло кредиту, 47250,00 гривень нараховані проценти за 126 календарних днів та 87000,00 гривень сума процентів за користування кредитом (а.с.34-36).
Згідно з інформації АТ «Універсал банк» на виконання ухвали Любешівського районного суду Волинської області про витребування доказів від 25.08.2025, вбачається, що ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок та надано йому кредитні кошти в розмірі 25000,00 гривень (а.с.101).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості перед кредитором за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відзив на позовну заяву, контррозрахунку наявності чи відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідач не подав.
Тому вимоги щодо стягнення суми заборгованості по кредиту підлягають до задоволення.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 10000,00 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.08.2025, заявкою № 9525 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату № 9525-12/08-2025 від 12.08.2025 (а.с.18,22,33,73-74).
Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції, тим більше для адвоката, який є представником ТОВ «Фінтраст Капітал» та надає послуги позивачу щодо стягнення з боржників заборгованості.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Що стосується вимоги позивача в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення суду, суд доходить такого висновку.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних втрат і 3% річних.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
На підставі статей 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, керуючись статтями 526-527, 533, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054-1056 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» заборгованість в сумі 159250,00 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» витрати понесені у зв`язку з сплатою судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 25.09.2025.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (03150, м. Київ, вул. Загородня 15, офіс 118/2; код ЄДРПОУ 44559822).
Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович (місцезнаходження: вул. Короленка, 60Б/93, м. Бровари, Київська область, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич
Судове рішення № 130487996, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 25.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 162/865/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: