Рішення № 130484666, 17.09.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9216/25

Провадження № 2/686/3957/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

17 вересня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Палінчака О.М.,

при секретарі судового засідання Цибульській Г.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХмельницькому цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ПрофітКапітал»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору - приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегСтаніславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

03квітня 2025року представникпозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся досуду зпозовом доТОВ «Фінансовакомпанія «ПрофітКапітал»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору - приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай О.С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що в березні 2024 року позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження № 64797315 відносно нього, яке здійснювалось приватним виконавцем Терлеєвим І.М. Згідно інформації з АСВП по виконавчому провадженню № 64797315 виявлено скановану копію виконавчого напису № 11132 від 25.01.2021 року, заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, а також Договір позики № 8654792 від 28.12.2019 року та паспорт позики (далі - Договір позики) за відсутністю підписів сторін на даному договорі.

Згідно наданої копії Договору позики від 28.12.2019 року (яка не підписана жодною із сторін) вказано, що позичальником є ОСОБА_1 , а кредитодавець - ТОВ «1 Безпечне агентство безпечних кредитів»; згідно п. 1.1. кредитор надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 8 000 грн.; у п 2.1. вказано, що строк кредиту за цим Договором складає 25 днів

Після ознайомлення з вказаними документами позивачу стало відомо, що 28.01.2021 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики за період з 29.05.2020 року по 06.01.2021 року у розмірі 15200 грн. 00 коп., в тому числі прострочена заборгованість у сумі 8 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 7 200 грн. 00 коп. Загальна сума до стягнення згідно виконавчого напису від 25.01.2021 року становить 15 200 грн. 00 коп.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис від 25.01.2021 року видано неправомірно з наступних підстав: в першу чергу, вищевказаний договір позики 28.12.2019 року не підписаний жодною стороною; договір позики від 28.12.2019 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подані документи не відповідали Переліку документів, які б підтверджували безспірне списання; будь-яких доказів надсилання вимоги зі сторони кредитора на адресу ОСОБА_1 немає, та жодних вимог він не отримував; до виконавчого напису долучено лише договір позики від 28.12.2019 року, проте жодного іншого документа (виписки по рахунку наприклад), який би «міг підтверджувати» взагалі наявність будь-якої заборгованості та її розміру, виконавчий напис не містить; відсутні будь-які докази правонаступництва, про яке начебто вказано у виконавчому написі, а саме від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», що вказує про незаконність видачі виконавчого напису.

Тому з огляду на те, що відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису з документами, які не підтверджують безспірності заборгованості згідно Переліку, а також виконавчий напис по формі і змісту не відповідає Закону, а тому будь-яких правових підстав для видачі виконавчого напису нотаріусом не було.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.01.2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за номером 11132; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. та судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.

Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року було забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 11132 від 25.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за номером 11132 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та заборони будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису № 11132 від 25.01.2021 року.

Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

11 квітня 2025 року від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до суду надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1500 грн. 00 коп.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Бейлик А.Б. в судове засідання не з`явились, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов до суду не подав.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань чи пояснень з приводу позову до суду не подав.

У відповідності до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. перебуває виконавче провадження № 64797315 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2021 року) щодо виконання виконавчого напису нотаріуса № 11132 виданого 25.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 8654792 від 28.12.2019 року, укладеним ним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 15200 грн. 00 коп.

27 березня 2025 року приватний виконавець Терлеєв І.М. в межах ВП № 64797315 виніс постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Також встановлено, що відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» приватному виконавцю Терлеєву І.М. 10.02.2021 року з метою відкриття вищевказаного виконавчого провадження було подано заяву про примусове виконання рішення, паспорт позики № 8654792 від 28.12.2019 року із зазначенням сторін договору: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (без підписів сторін), виконавчий напис від 25.01.2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 11132, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.

Із положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, слідує, що таке стягнення здійснюється за нотаріально посвідченими договорами. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

До цього Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (яка набрала чинності 10 грудня 2014 року) були внесені зміни. Зокрема, після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами перелік був доповнений розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Із положень указаного розділу слідує, що до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання такого виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині вказаних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, яка підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

У свою чергу, боржник у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року (справа № 645/1979/15-ц), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

У зв`язку з набранням законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум лише за нотаріально посвідченими договорами.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року (справа №172/1652/18).

Зібрані докази вказують на те, що приватний нотаріус Житомирського міськогонотаріального округуГорай О.С.25 січня 2021 року вчинив виконавчий напис № 11132про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 8654792 від 28.12.2019 року, укладеним ним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в розмірі 15200 грн. 00 коп. Вказаний Кредитний договір № 8654792 від 28.12.2019 року не був посвідчений нотаріально, не підписаний сторонами, а отже, не вказує на безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 , внаслідок чого мають місце підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, обґрунтовуючи позов, позивач, серед іншого, посилається на те, що виконавчий напис вчинено без попереднього направлення ОСОБА_1 стягувачем будь-якої письмової вимоги та без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу та перехід права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять та не встановлено факт направлення позикодавцем листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позичальником такого листа, що має суттєве значення та унеможливлює вирішення спору по суті, дана правова позиція зазначена у постанові

Верховного суду від 10листопада 2021року справа № 758/14854/20 ( провадження № 61-15111св21 ).

Окрім того,законодавством невизначений виключнийперелік обставин,які свідчатьпро наявністьспору щодозаборгованості.Ці обставинивстановлюються судомвідповідно дозагальних правилцивільного процесуза наслідкамиперевірки доводівборжника таоцінки наданихним доказів. Аналогічний правовий висновок міститься упостанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі N 6-887цс17.

На підставі вищевикладеного, суд виснує про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за номером 11132.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19.

Звертаючись до суду із позовом позивач вказав, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10000 грн. 00 коп.

Установлено, що 06 жовтня 2021 року між адвокатом Бейликом А.Б. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № б/н, предметом якого є надання адвокатом правничої допомоги Замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін.

Відповідно до пункту 5.1 Договору формою винагороди Адвокату за надання правничої допомоги Замовнику є гонорар. Розрахунки Замовника з Адвокатом здійснюються у національній валюті. Пунктом 5.2. передбачено, що вартість послуг та порядок сплати гонорару за даним Договором визначається згідно з Додатком (додатками) до Договору, що є невід`ємними частинами Договору, та складає суму коштів, сплачених або які підлягають сплаті Замовником Адвокату за цим Договором.

Згідно пункту 4.2 при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (а.с. 24-27).

Відповідно до п. 5 Додатку № 7 до Договору про надання правничої допомоги від 06.10.2021 року від 31.03.2025 року сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правничої допомоги згідно умов даного Додатку становить фіксований розмір у сумі 10000 грн. 00 коп., які Клієнт оплатив до укладення даного Додатку № 7 від 31.03.2025 року.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Представником відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, у якому він зазначає, що дана справа не є складною; предметом спору у даній справі є немайновий спір про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором № 8654792 від 28.12.2019 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в межах виконавчого проваження № 64797315 не здійснювалось; заявлені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу становлять майже суму заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» за Договором № 8654792 від 28.12.2019 року; в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у цій категорії справ є майже типовими та фактично шаблонними. Уважає, що співмірним із предметом спору є витрати у розмірі 1500 грн. 00 коп.

Відтак суд робить висновок про те, що про стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги підлягає 6 000 грн., що є співмірним із складністю справи, обсягом виконаної роботи, відповідає критеріям доцільності та необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп. та за подання заяви про забезпечення позову 484 грн. 48 коп., а всього 1453 грн. 44 коп. У зв`язку із повним задоволеннямпозовних вимог ОСОБА_1 ,з відповідачаТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір всумі 1453 грн. 44 коп. за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 257, 258, ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 25.01.2021 року та зареєстрований в реєстрі за номером 11132 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 8654792 від 28 грудня 2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1453 грн. 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович: адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

Суддя: О.М. Палінчак