Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 462/4737/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді
Гедз Б.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до суду за допомогою підсистеми «Елекетронний Суд» із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 7595937 від 18.02.2024 у розмірі 31710 грн та судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2422, 42 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує тим, що 18.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений у електронній формі Договір № 7595937 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариством у безготівковій формі перераховано на поточний рахунок споживача грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. 27.11.2024, відповідно до умов Договору факторингу № 27.11/24-Ф, ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за Договором № 7595937 про надання споживчого кредиту від 18.02.2024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», та відповідно новим кредитором за борговим зобов`язанням ОСОБА_1 став позивач. Відповідачка взяті на себе кредитні зобов`язання у погоджені сторонами строком не виконала. Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема шляхом направлення відповідачу досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитними зобов`язання, однак така вимога залишена відповідачем без реагування та заборгованість на загальну суму 31710,00 грн залишається не погашеною. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суддіЗалізничного районногосуду м.Львова від30червня 2025року прийнятодо розгляду,відкрито провадженняу справіта розглядсправи вирішенопроводити впорядку спрощеногопозовного провадження,без повідомлення(виклику)сторін.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідачки про розгляд вказаної справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки: АДРЕСА_1 скеровувалась рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала про відкриття провадження у справі, в якій відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву, однак як вбачається із конверта, яким скеровувалась судова кореспонденція, такий повернуто на адресу суду неврученим адресату із зазначенням причини невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідачка у визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подала, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 18.02.2024 з використанням ІКС Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus», між відповідачкою та ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір № 759937 про надання споживчого кредиту.
Так, згідно п. 1 умов Договору укладення цього Договору здійснювалось шляхом ідентифікації споживача в ІКС Товариства при вході в Особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», у порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариства правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до Особистого кабінету/мобільний застосунок «CreditPlus».
Умовами договору сторонами погоджено, що сума кредиту становить 7000,00 грн, строк кредиту становить 360 днів.
Відповідно до п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Згідно 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день, та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4. цього Договору.
У відповідності до умов Договору сторонами також було погоджено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, використання реквізитів платіжної картки, вказаної споживачем.
Підписавши Договір про надання споживчого кредиту відповідачка взяла на себе зобов`язання у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню та інші платежі, передбачені Договором.
Крім того, підписуючи згаданий договір, відповідачка також підтвердила, що перед його укладенням їй було в чітків та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», вказана в ч. 1, 2 ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україан», що розміщені на Веб-сайті, повністю їх розуміє, погоджується з ними, зобов`язується неухильно дотримуватись.
Як вбачається із наявного у матеріалах справи паспорта споживчого кредиту, такий також було підписано ОСОБА_1 18.02.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та вказаний паспорт споживчого кредиту містить повну інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, тип процентної ставки визначено фіксовану, реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою завесь період користування кредиту 47541,10 %, а також порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання або не виконання зобов`язання.
Згідно листа ТОВ «Пейтек» від 19.05.2025 наданого у відповідь ТОВ «Авентус Україна» встановлено, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 190122-1 від 19.01.2022, відповідно до умов якого було здійснено успішне перерахування коштів, зокрема на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна» 18.02.2024 о 10:03:07 год. на суму 7000,00 грн.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за наданим кредитом, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за Договором № 7595937 про надання споживчого кредиту від 18.02.2024, утворилась заборгованість за наданим кредитом та загальний залишок заборгованості становить 31710 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн; заборгованість за відсотками 18480 грн, заборгованість за пенею 6230 грн.
Відповідачкою факту отримання кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн у ТОВ «Авентус Україна» та представленого розрахунку заборгованості, яка виникла внаслідок не виконання умов Договору про споживчий кредит, не спростовано, власного конррозрахунку суду не представлено.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
27 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, та як вбачається із витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024, в тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту № 7595937 від 18.02.2024, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1
08.04.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» направлено відповідачці ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості у розмірі 31710,00 грн за Договором про надання споживчого кредиту № 7595937 від 18.02.2024 та повідомлено про відступлення прав вимоги первісним кредитром ТОВ «Діджи Фінанс».
Таким чином, суд прийшов до переконання, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору, при цьому будь-яких доказів на спростування викладених позивачем обставин та представлених доказів, відповідачем не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.141ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422,40 грн, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
У відповідності до положень частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно наявного у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025, укладеного між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М., акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом Білецьким Б.М., встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги на суму 6000 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн.
Керуючись ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268ЦПК України,ст.525,526,549, 610-612,625,634, 1054 ЦК України, суд -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договір № 7595937 про надання споживчого кредиту від 18.02.2024 у розмірі 31 710 (тридцять одна тисяча сімсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ДіджиФінанс», місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ: 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/4737/25.
Суддя Б.М. Гедз
Судове рішення № 130481484, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 23.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/4737/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: