Єдиний державний реєстр судових рішень
1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7954/25 1-кп/335/828/2025
24вересня 2025року м. Запоріжжя
Вознесенівський районнийсуд містаЗапоріжжя у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаряОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої
розглядається клопотання ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Запоріжжі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250882060000744 від 19.06.2025, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, має загальну середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, студента 4 курсу денної форми навчання відокремленого структурного підрозділу «Запорізький гідроенергетичний фаховий коледж Запорізького національного університету», військовозобов`язаний, знаходиться на примусовому амбулаторному лікуванні у лікаря-психіатра Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
12.08.2025 в провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250882060000744 від 19.06.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 19 червня 2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , у період інкримінованого йому правопорушення виявляв та виявляє на теперешній час ознаки психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдна форма, параноїдний синдром, під час дії воєнного стану, який введено згідно Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України, в якості покупця зайшов до приміщення магазину «Цитрус» ТОВ «Імпортмакс» (ЄДРПОУ 43738098), що розташований на першому поверсі в будинку № 190 по проспекту Соборному в м. Запоріжжі, підійшов до дерев`яного прилавку з товаром у вигляді мобільних телефонів різних марок, що розташовані на стойках та за допомогою дроту зафіксовані до прилавку, взяв у руку мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max Desert 256 GB DEMO-ZFR», вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи, 59 307 грн. з урахування ПДВ, що належить потерпілій юридичній особі ТОВ «Імпортмакс» та у подальшому, шляхом ривку, зірвав фіксуючий дріт, що викликало спрацювання сигналізації, у зв`язку з чим, утримуючи викрадений товар при собі, покинув торговий зал зазначеного магазину, тим самим, відкрито викрав його, завдавши потерпілій юридичній особі матеріальну шкоду на зазначену суму.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 скоїв суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Посилаючись на те, що суспільно небезпечне діяння, вчинено ОСОБА_4 у стані неосудності, прокурор просить застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення щодо суспільно небезпечного діяння. Вину визнав повністю. Вказав, що дійсно 19 червня 2025 року о 17.30 год. він прогулювався по проспекту Соборному в місті Запоріжжі. Зайшов до магазину «Цитрус», що розташований неподалік зупинки громадського транспортну «Сталеварів». Побачив там стіл з мобільними телефонами. Взяв один телефон, який був прив`язаний до столу дротом, смикнув на себе, після чого дріт порвався і він вийшов з телефоном з магазину. Далі його наздогнала працівниця магазину та забрала телефон і викликала працівників поліції. Чому він зайшов саме до цього магазину та взяв собі телефон пояснити не може.
Представник потерпілого в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов не заявляли.
Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню та наполягав на застосуванні до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.
ОСОБА_4 та його законний представник особи ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання та застосування примусових заходів медичного характеру. Просили визначити заклад зі звичайним наглядом.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував обставин скоєння суспільно-небезпечного діяння його підзахисним, але просив врахувати те, що ОСОБА_4 вже певний час проходить лікування, наразі його стан здоров`я покращився, його поведінка стабільна, він до того навчався, не був особою без визначеного місця проживання чи заняття, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем навчання, тому вважав за можливе, з врахуванням положень ст. 94 КК України, застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Суд, заслухавши прокурора, захисника, особу, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та її законного представника, які підтримали клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно ст.93КК Українипримусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст.94КК України залежно від характеру тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, зокрема як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України визначено,що судможе застосуватитакі примусовізаходи медичногохарактеру як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
Відповідно дост. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне правопорушення у стані неосудності.
Статтею 511 КПК України визначено,що досудоверозслідування укримінальному провадженніщодо застосуванняпримусових заходівмедичного характерузакінчується закриттямкримінального провадженняабо складеннямклопотання прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру. Прозакриття кримінальногопровадження прокурорприймає постанову,яка можебути оскарженав порядку,передбаченому цимКодексом.Постанова прозакриття кримінальногопровадження надсилаєтьсядо місцевихорганів охорониздоров`я. Прокурор затверджує складене слідчим, дізнавачем або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 513КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 19.06.2025 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто приміщення магазину «Цитрус», розташоване за адресою: пр. Соборний, буд. 190, м. Запоріжжя. Вхід в магазин здійснюється через двері з врізним замком. Зайшовши до приміщення, виявлено торгівельний зал магазину. В торгівельному залі розташовані прилавки з товарами та касова зона. Під час огляду, на відстані приблизно 10 метрів ліворуч від входу, розташований торгівельний прилавок, на якому виявлено відсутність мобільного телефону та від`єднаний пристрій сигналізації. Поруч з пристроєм опис товару, який викрали, а саме «Iphone 16 Pro Max Desert 256 GB DEMO-ZFR». Під час огляду виявлено наявність камер відеоспостереження в торгівельному залі. Під час ОМП нічого не вилучалось;
- протоколом огляду предмету від 19.06.2025 з фототаблицею, відповідно до якого була оглянута ділянка місцевості, яка знаходиться навпроти Запорізького державного цирку, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 41. На вказаній ділянці знаходиться автомобіль «Tayota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 на блакитному фоні. На капоті вказаного автомобіля було виявлено мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max» номер моделі 3N5342 F/A, серійний номер: НОМЕР_2 , об`єм пам`яті 256 GB, сім-карта в даному телефоні відсутня. Під час огляду було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max», який упаковано до спец-пакету WAR 1917392, що також підтверджується відеозаписом, який долучений до протоколу;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.06.2025, який складено представником потерпілого ОСОБА_7 ;
- рахунком про оплату № ЗЦ0008530 від 19.06.2025 ТОВ «Імпортмакс», відповідно до якого вартість мобільного телефона «Iphone 16 Pro Max Desert 256 GB DEMO-ZFR» складає 52332,50 грн. без ПДВ та бухгалтерською довідкою № 20/06 від 20.06.2025 щодо балансової вартості такого телефона в розмірі 48327,85 грн.
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.06.2025 за участі представника потерпілого ОСОБА_8 , яка опізнала невідомого їй хлопця, який 19.06.2025 о 17.30 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Цитрус» за адресою: пр. Соборний, буд. 190, м. Запоріжжя, відкрито викрав з прилавку мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max». Остання вказала на фото 2. Згідно додатку до протоколу на фото 2 зображений ОСОБА_4 ;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.06.2025 за участі свідка ОСОБА_9 , який опізнав хлопця, якого він зупинив 19.06.2025 з мобільним телефоном у руках біля цирку за адресою: вул. Рекордна, 39, м. Запоріжжя. Свідок вказав на фото 3. Згідно додатку до протоколу на фото 3 зображений ОСОБА_4 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2025 з додатком у виді відеозапису, відповідно до якого був затриманий ОСОБА_4 , як такий, що відкрито викрав 19.06.2025 о 17.30 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Цитрус» за адресою: пр. Соборний, буд. 190, м. Запоріжжя, з прилавку мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max»;
- протоколом заняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 20.06.2025, відповідно до якого встановлено запис із камер у приміщенні магазину «Цитрус», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 190, за період часу з 17.30 год. по 17.40 год. 19.06.2025, які знаходяться у володінні ТОВ «Імпортмакс». Інформацію вилучено на носій інформації у вигляді DVD-R диску в кількості 1 штуки;
- протоколом огляду відеозапису від 20.06.2025, відповідно до якого при відкритті файлу «1» на відео зазначено в лівому верхньому куті напис 19.06.2025 та час 17:36:41 впродовж відеозапису час змінюється та у правому нижньому мається напис САМ18. На відео зображено приміщення магазину «Цитрус», а саме вхідні двері до магазину. О 17:36:41 на відео з`являється хлопець № 1, а саме входить до магазину, який одягнутий у темні штани, темну футболку та світлі кросівки. На плечах в нього розташований темний рюкзак, на плечі висить сумка та в руках пакет білого кольору. При відкритті файлу «2» на відео зазначено в лівому верхньому куті напис 19.06.2025 та час 17:36:32 впродовж відеозапису час змінюється та у правому нижньому мається напис САМ12. На відео зображено приміщення магазину «Цитрус», а саме вхідні двері до магазину та фрагмент торгівельної зали. О 17:36:41 на відео з`являється хлопець № 1, який проходить торгівельну залу та придивляється до товару. О 17:38:26 хлопець підходе до вітрини та починає її роздивлятися, бере ймовірно мобільний телефон, вириває даний предмет з живленням та починає бігти у сторону виходу із даним товаром, слідом за ним побігла дівчина ймовірно консультант магазину;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 79 від 24.06.2025, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Iphone 16 Pro Max Desert 256 GB DEMO-ZFR», в робочому стані, який в експлуатації перебував (новий), на момент вчинення злочину 19.06.2025 становить 59307,00 грн.
Зазначені докази суд визнає належними, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбаченихст.91 та ст. 513 КПК України, та є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленомуКПК України.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 308 від 30.07.2025, ОСОБА_4 , 2006 року народження, у період інкримінованого йому правопорушення виявляв та виявляє на теперішній час ознаки психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдна форма, параноїдний синдром. Тому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час за своїм психічним станом він також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги. Рекомендацій щодо виду нагляду, який необхідно визначити ОСОБА_4 експертами не зазначено.
Таким чином, суд враховує, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і на теперішній час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдна форма, параноїдний синдром. Вказане психічне захворювання позбавляло його можливості в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази і оцінюючи їх в сукупності, обставини інкримінованого ОСОБА_4 діяння з урахуванням обставин, доведені поза розумним сумнівом на підставі зазначених вище доказів, а також доказів, які підтверджують достовірність та можливість використання таких, які є допустимі та достовірні, а в сукупності - достатні та узгоджені між собою.
В постанові від 16 січня 2023 року (справа № 761/37225/20, провадження № 51-321 кмо 22) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зокрема зазначила, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиноюКК, у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (відповідно вольова та інтелектуальна ознаки) не є суб`єктом кримінального правопорушення в розумінні частини першоїстатті 18 ККі в такому випадку відсутня вина як обов`язкова основна ознака суб`єктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення, а отже і суб`єктивна сторона. Зазначене є правовою підставою для юридичної оцінки дій неосудної особи не як кримінального правопорушення, а як суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиноюКК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 4ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Верховний Суд у рішенні від 30 травня 2019 року у справі № 51-5807км18 дійшов висновку, щостаттею 94КК Українивизначено три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: медичний (характер і тяжкість захворювання), юридичний (тяжкість вчиненого діяння) та соціальний (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку: суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання. Верховний Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов`язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст.94КК Україникритерії в їх сукупності.
Згідно з п. 1 ч. 1ст.503 КПК Україникримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно дост.512 КПК Українисудовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
При визначенні міри медичного характеру суд враховує не тільки характер душевного захворювання, а й рекомендації експертів про застосування примусових заходів медичного характеру, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння.
Шкода потерпілому відшкодована шляхом повернення викраденого, що підтверджується матеріалами провадження, зокрема розпискою представника ОСОБА_7 .
Таким чином, суд, також приймає до уваги й те, що ОСОБА_4 вчинив діяння, яке законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів. Отже, судом беззаперечно встановлено, що на даний час ОСОБА_4 страждає на хронічну душевну хворобу. Ступінь наявних порушень така, що на момент інкримінованого йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч. 2ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Визначаючи вид примусових заходів медичного характеру, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, обставини вчинення і тяжкість вчиненого діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_4 , а також ступінь небезпечності останнього для інших осіб, його характеристику особи як за місцем проживання, так і з місця попереднього ув`язнення, суд вважає, що відноснонього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Вирішуючи долю речових доказів суд керується ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за кримінальним провадженням необхідно віднести на рахунок держави з огляду на таке.
Відповідно до ст.124КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Оскільки стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру нормами КПК України не передбачено, такі процесуальні витрати підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету.
Цивільний позов не заявлено.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18.08.2025 у справі № 335/6078/25 (провадження№ 1-кс/335/2847/2025) відносно ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до 16.10.2025 включно.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити зазначений запобіжний захід до набрання ухвалою суду законної сили.
Інші учасники кримінального провадження щодо цього заперечень не виказали.
З огляду на встановлені судом обставини кримінального правопорушення та враховуючи особу щодо якої порушене клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу до набрання ухвалою суду законної сили.
Відповідно до п.15 Постанови ПленумуВСУ від03.06.2005№ 7«Про практикузастосування судамипримусових заходівмедичного характерута примусовоголікування» копії ухвал (постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили надсилаються судом на виконання: - у разі примусової госпіталізації неосудної особи до психіатричного закладу зі звичайним наглядом - до закладу охорони здоров`я, в якому лікується ця особа, а при її перебуванні вдома - до закладу охорони здоров`я за місцем її проживання і в обох випадках, за потреби, - до органів внутрішніх справ; на який покладається виконання рішення суду про госпіталізацію.
В усіх цих випадках копії судових рішень направляються також в експертну установу, де особа перебувала на обстеженні.
Керуючись ст. ст. 372, 376, 505, 511-513, 516 КПК України, ст. ст. 19, 93-94 КК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250882060000744 від 19.06.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Запобіжний захід у вигляді поміщення ОСОБА_4 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку продовжити до набрання ухвалою суду законної сили.
Процесуальні витрати за кримінальним провадженням віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max Desert 256 GB DEMO-ZFR», який передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7 - залишити у володінні власника ТОВ «Імпортмакс»;
-мобільний телефон марки «Bravis» в корпусі чорного кольору, який вилучено у ОСОБА_4 при його затриманні та поміщено до спецпакету CRI 1115797 та переданий на зберігання до камери схову ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повернути останньому як власнику;
-CD-R диск, об`ємом пам`яті на 700 МВ, на якому знаходяться файли відеозаписів від 19.06.2025 під назвою: «1», «2», «3», «4», «5», «6» з камер відеоспостереження, що знаходяться в приміщенні магазину «Цитрус», який розташований за адресою: пр. Соборний, буд. 190, м. Запоріжжя залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію ухвали після її проголошення надати сторонам провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 130481308, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 24.09.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/7954/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: