Рішення № 130474953, 23.09.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 року м.ЧернігівСправа № 620/7828/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

1.Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі «9-е Січня» з 01.06.1965 по 31.08.1968, а саме: за 1965 рік - 2 місяці, за 1966 рік - 3 місяці та за 1967 рік - 2 місяці, а також зарахувати період навчання в Українському державному Університеті залізничного транспорту з 01.09.1968 року по 31.07.1973 року.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення його пенсії періоди роботи в колгоспі «9-е Січня» з 01.06.1965 по 31.08.1968, а саме: за 1965 рік - 2 місяці, за 1966 рік - 3 місяці та за 1967 рік - 2 місяці, а також період навчання в Українському державному Університеті залізничного транспорту з 01.09.1968 року по 31.07.1973 року та зробити перерахунок і виплату сум пенсії позивачу з дати призначення йому пенсії з урахуванням вказаних періодів роботи та навчання позивача, а також вже виплачених сум пенсії.

Ухвалою судді від 14.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.12.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з письмовою заявою щодо включення до його страхового стажу періодів роботи в колгоспі «9-е Січня» з 01.06.1965 по 31.08.1968, а саме: зарахувати за 1965 рік - 2 місяці, за 1966 рік - 3 місяці та за 1967 рік - 2 місяці. А також зарахувати період навчання в Українському державному Університеті залізничного транспорту з 01.09.1968 року по 31.07.1973 року. При зверненні відповідачу були надані довідка колгоспу «Дружба» №244 від 19.03.2018 та архівна довідка №01-4128 від 12.03.2018, видана Українським державним університетом залізничного транспорту.

У відповіді №17927/К-2500-24 від 16.01.2025 року позивачу було повідомлено, що період роботи в колгоспі було зараховано за кількістю трудоднів, а саме а період навчання зараховано по 20.06.1973 рік.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), кожна особа має право на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень порушує її права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Вказана норма визначає, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, лише якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Однак, позивач працював понаднормово, що вбачається із довідки, виданої сільськогосподарським виробничим кооперативом «ДРУЖБА» №250 від 31.05.2018 року, а відтак періоди роботи в колгоспі мають бути зараховані в календарному обчисленні.

Крім того, згідно запису у трудовій книжці, позивач навчався в Українському державному Університеті залізничного транспорту з 01.09.1968 року по 31.07.1973 року. Однак, при призначенні пенсії, відповідач зарахував період навчання позивача тільки до 20.06.1973 року.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 - у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При зверненні із заявою про призначення пенсії позивачем були надані документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в тому числі трудова книжка та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії що, вважаю, містять в собі повну та вичерпну інформацію про місце, період, характер та умови роботи позивача у спірний період.

Відповідно до ч. 2 статті 24 Закону №1058-IV - Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частини 3 статті 24 Закону №1058-IV - страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» (була чинна на час внесення записів до трудової книжки) трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого III Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління.

Згідно пунктів 1, 2, 6 Основних Положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою. Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: III «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис. Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

З огляду на вкладене вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.З Порядку).

Також відповідно до п. 20 розділу IV Інструкції про порядок обчислення стажу роботи, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 19.05.1993 №38, до стажу зараховується час фактичної роботи в колгоспах, якщо є відповідна довідка або виписка з архіву.

Згідно Постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 826/3451/18 суд зобов`язав ПФУ зарахувати період роботи в колгоспі на підставі довідки архівної установи, яка містить відомості про тривалість і характер роботи.

Відповідно до п. 8 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови №1566/11846 від 27.12.2005), до страхового стажу зараховується період навчання у вищих закладах освіти за денною формою навчання, підтверджений дипломом або архівною довідкою.

Відповідно до ст. 46 Закону України від 09.07.2003 №1O58-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_Ю щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА11 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення ч.І ст.122 КАС України в системному зв`язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.03.2019 у справі №806/1952/18.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005) про визнання неправомірною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі « 9-е Січня» з 01.06.1965 по 31.08.1968, а саме: за 1965 рік - 2 місяці, за 1966 рік - 3 місяці та за 1967 рік - 2 місяці, а також зарахувати період навчання в Українському державному Університеті залізничного транспорту з01.09.1968 року по 31.07.1973 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення його пенсії періоди роботи в колгоспі « 9-е Січня» з 01.06.1965 по 31.08.1968, а саме: за 1965 рік - 2 місяці, за 1966 рік - 3 місяці та за 1967 рік - 2 місяці, а також період навчання в Українському державному Університеті залізничного транспорту з 01.09.1968 року по 31.07.1973 року та зробити перерахунок і виплату сум пенсії позивачу з дати призначення йому пенсії з урахуванням вказаних періодів роботи та навчання позивача, а також вже виплачених сум пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ