Рішення № 130474446, 24.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 вересня 2025 року № 520/16333/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 21.07.2023 № 276, яким ОСОБА_1 визнано таким, що прибув з лікування і приступив до виконання службових обов`язків.

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі да 100 000 гривень на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні травму пов`язаної із захистом Батьківщини, з 21.07.2023 по 12.06.2024.

-зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні травми, пов`язаної з захистом Батьківщини з 21.07.2023 по 12.06.2024.

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) щомісячного грошового забезпечення, що складаєтеся з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії, у розмірі, що він отримав за останньою займаною посадою, за період з 16.12.2023 по 12.06.2024.

-зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) щомісячне грошове забезпечення, що складається з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії, у розмірі, що він отримував за останньою займаною посадою за період з 16.12.2023 по 12.06.2024;

-стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 1980 р.н., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 (далі - Позивач), проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 (З ОШБ), код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , (далі - Відповідач) з 23 вересня 2022 року по 12 червня 2024 року.

Під час проходження військової служби Позивач брав участь у бойових діях та відповідно до довідки про обставини травми № 2015 від 25.02.2023, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання 14.01.2023 отримав поранення: мінно-вибухову травму, важке відкрите проникаюче черепно-мозкове поранення, перелом правої тім`яної кістки. Вогнепальне уламкове непроникаюче поранення лівої кисті з вогнепальним переломом 3 пальця, вогнепальний перелом нижньої третини правої ліктьової кістки.

Тяжке поранення призвело до довготривалого лікування протягом наступних періодів.

З 14.01.2023 по 20.01.2023 у КН «Дніпропетровська ОКЛ ім.Мечникова ДОР»;

З 20.01.2023 по 23.01.2023 у НВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь";

З 23.01.2023 по 24.02.2023 у ВМКЦ Західного Регіону, м. Львів;

З 23.02.2023 по 06.03.2023, з 06.03.2023 по 09.03.2023, з 09.03.2023 по 23.03.2023, з 23.03.2023 по 18.04.2023, з 19.04.2023 по 25.04.2023, з 25.04.2023 по 16.05.2023 у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород.

Під час лікування пройшов обстеження тимчасовою позаштатною ВЛК КНП «ОКЦНН» ЗОР та станом на 16.05.2023 встановлено, що стан після МВТ (14.01.2023) - травма тяжкого ступеню, пов`язана з захистом Батьківщини. Потребує подальшого лікування.

З 17.05.2023 по 21.07.2023 лікування в ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 21.07.2023 по 31.07.2023 та з 31.07.2023 по 16.08.2023 у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород.

З 16.08.2023 до 23.08.2023 стаціонарне лікування у в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_3 .

З 23.08.2023 по 28.08.2023 - пройшов обстеження військово-лікарською комісією ВЛК в/ч НОМЕР_6 , на підставі якого видано Свідоцтво про хворобу №1195 від 23.08.2023, згідно з яким, наслідки МВТ (14.01.2023) - травма тяжкого ступеню, пов`язана з захистом Батьківщини. Цією ж постановою визнано ОСОБА_1 , 1980 р.н., непридатним до військової служби.

З 28.08.2023 по 25.10.2023 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 25.10.2023 по 26.10.2023 - у КНП «Стебницька міська лікарня» Дрогобицької міської ради.

З 26.10.2023 по 05.11.2023 у КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова».

З 05.11.2023 по 12.02.2024 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 12.02.2024 по 15.02.2024 у КНП «Дрогобицька міська лікарня «1».

З 15.02.2024 по 13.05.2025 у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №626003 від 23.11.2023 Позивачу встановлено 1А групу інвалідності.

Враховуючи тяжкість травми, лікування ОСОБА_1 у ТзОВ «МРЦ «Модричі» триває і на дату подання позовної заяви, про що додано довідку реабілітаційного центру від 17.06.2025.

Позивачем встановлено, що виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, були зупинені в період лікування та до звільнення військовослужбовця з військової служби, а саме: виплати у повному обсязі здійснювались в період лікування з 14.01.2023 по 21.07.2023, починаючи з 21.07.2023, припинено виплату додаткової грошової винагороди, а з 16.12.2023 до дати звільнення - 12,06.2024 виплату грошового забезпечення припинено повністю, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що 14.01.2023 солдат ОСОБА_1 (2927214015), головний сержант- командир відділення 1 кулеметне відділення кулеметний взвод 1 механізований батальйон, евакуйований з пораненням до КНП "Центральна міська клінічна лікарня" Дружківської МР "14" січня 2023 року. Близько 08:08 14.01.2023, біля населеного пункту Кліщіївка Донецької області під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу з АГС отримав поранення ВОСП тильної ділянки голови, ВЧМТ, ВОСП обличчя, кома II ступеня по шкалі Глазго 6 балів, ВОСП ІІ-Ш пальців лівої кисті з переломом лівої кисті, ВОСП правого плеча, правої верхньої кінцівки, перелом правої кисті, був одягнутий в бронежилет і каску, в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.02.2023 № 2015 солдат ОСОБА_1 14 січня 2023 року одержав: мінно-вибухову травму, важке відкрите проникаюче черепно-мозкове поранення, перелом правої тім`яної кістки. Вогнепальне уламкове непроникаюче поранення лівої кисті з вогнепальним переломом 3 пальця, вогнепальний перелом нижньої третини правої ліктьової кістки.

Згідно з даними, отриманими з журналу бойових дій встановлено, що за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовець призваний по мобілізації солдат ОСОБА_1 14.01.2023 року в районі населеного пункту Кліщіївка зазнав поранення в результаті ворожого обстрілу з АГС.

Тяжке поранення призвело до довготривалого лікування протягом наступних періодів.

З 14.01.2023 по 20.01.2023 у КН «Дніпропетровська ОКЛ ім.Мечникова ДОР»;

З 20.01.2023 по 23.01.2023 у НВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь";

З 23.01.2023 по 24.02.2023 у ВМКЦ Західного Регіону, м. Львів;

З 23.02.2023 по 06.03.2023, з 06.03.2023 по 09.03.2023, з 09.03.2023 по 23.03.2023, з 23.03.2023 по 18.04.2023, з 19.04.2023 по 25.04.2023, з 25.04.2023 по 16.05.2023 у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород.

Під час лікування пройшов обстеження тимчасовою позаштатною ВЛК КНП «ОКЦНН» ЗОР та станом на 16.05.2023 встановлено, що стан після МВТ (14.01.2023) - травма тяжкого ступеню, пов`язана з захистом Батьківщини. Потребує подальшого лікування.

З 17.05.2023 по 21.07.2023 лікування в ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 21.07.2023 по 31.07.2023 та з 31.07.2023 по 16.08.2023 у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород.

З 16.08.2023 до 23.08.2023 стаціонарне лікування у в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_3 .

З 23.08.2023 по 28.08.2023 - пройшов обстеження військово-лікарською комісією ВЛК в/ч НОМЕР_6 , на підставі якого видано Свідоцтво про хворобу №1195 від 23.08.2023, згідно з яким, наслідки МВТ (14.01.2023) - травма тяжкого ступеню, пов`язана з захистом Батьківщини. Цією ж постановою визнано ОСОБА_1 , 1980 р.н., непридатним до військової служби.

З 28.08.2023 по 25.10.2023 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 25.10.2023 по 26.10.2023 - у КНП «Стебницька міська лікарня» Дрогобицької міської ради.

З 26.10.2023 по 05.11.2023 у КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова».

З 05.11.2023 по 12.02.2024 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

З 12.02.2024 по 15.02.2024 у КНП «Дрогобицька міська лікарня «1».

З 15.02.2024 по 13.05.2025 у ТзОВ «МРЦ «Модричі».

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №626003 від 23.11.2023 Позивачу встановлено 1А групу інвалідності.

Враховуючи тяжкість травми, лікування ОСОБА_1 у ТзОВ «МРЦ «Модричі» триває і на дату подання позовної заяви, про що додано довідку реабілітаційного центру від 17.06.2025.

Для отримання інформації та аналізу обставин щодо проходження служби та виплат протягом періоду лікування, представником Позивача було направлено до військової частини НОМЕР_2 адвокатський запит від 03.04.2025 № 03/04/25.

Разом з відповіддю в/ч НОМЕР_2 від 29.04.2025 № 1781/20251 було надано запитувані матеріали.

Щодо наказів командира в/ч НОМЕР_2 про проходження служби Позивачем:

Відповідно до Наказу від 14.01.2023 № 23, ОСОБА_1 вибув з військової частини у зв`язку з евакуацією пораненого на лікування.

Відповідно до Наказу від 21.07.2023 N° 276 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув з лікування до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків^

Відповідно до Наказу від 31,07.2023 № 289 ОСОБА_1 призначено на посаду та вважати таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до Наказу від 16.08.2023 № 309 Позивач вибув на лікування у в/ч НОМЕР_6 .

Суд вказує, що зазначене не відповідає достовірним обставинам, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, в період з 21.07.2023 по 18.08.2023 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород та проходив етапи складного оперативного лікування, що підтверджує:

-виписка № 2106 щодо лікування з 21.07,2023 по 31.07,2023, у якій зазначено: серед діагнозів: дисфагія (розлад стану ковтання), наявність трахеостоми (штучний дихальний отвір) і гастростоми (штучний отвір у шлунку для введення їжі та ліків), скарги не висловлює у зв`язку з важкістю стану. 04.08.2023 проведено операцію «Вентрикуло-перитонеальне шунтування»;

-виписка № 2173 щодо лікування з 31.07,2023 по 16.08.2023, протягом якого проведено операції: 03.08.2023 «пластику дефекту черепа» та 04.08.2023 «Видалення гострої гематоми». Рекомендовано продовжити стаціонарне лікування в Госпіталі Ветеранів Війни м. Мукачево та фізичну реабілітацію під наглядом лікаря.

Отже, Позивач не не міг повернутись до служби і приступити до виконання обов`язків.

Суд вказує, що основні засади стосовно прийняття наказів про проходження служби військовослужбовцями регулюються «Порядком організації обліку особового складу в Міністерстві оброни України», затвердженим Наказом МОУ від 15.09.2022 N° 280 (далі - Порядок N° 280).

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Порядку N° 280 облік особового складу повинен бути безперервним, своєчасним і повним, вестися постійно за будь-яких умов діяльності військ (сил) відповідно до вимог цієї Інструкції, достовірно відображати існуючу штатну і спискову чисельність особового складу, а також кількісні і якісні зміни, що відбуваються як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця або працівника.

Облік працівників ведеться з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до п.п. 23, 24 Порядку №280, військовослужбовці, евакуйовані внаслідок отриманих поранень до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України та які знаходяться на лікуванні за межами військової частини (у закладах охорони здоров`я (установах)), за поданням командирів військових частин звільняються з посад та зараховуються у розпорядження посадових осіб, які мають право призначати на ці посади.

Після завершення лікування або проведення огляду військово-лікарської комісії військовослужбовці із закладів охорони здоров`я прибувають:придатні до військової служби за станом здоров`я (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії) - безпосередньо до військових частин за місцем проходження служби до отримання поранень (контузій, травм або каліцтв), захворювань.

Таким чином, Наказ від 21.07.2023 № 276 є таким, що підлягає скасуванню як протиправний акт індивідуальної дії.

Щодо того факту, що виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, позивачу були зупинені в період лікування та до звільнення військовослужбовця з військової служби, а саме: виплати у повному обсязі здійснювались в період лікування з 14.01.2023 по 21.07.2023, починаючи з 21.07.2023, припинено виплату додаткової грошової винагороди, а з 16.12.2023 до дати звільнення - 12,06.2024 виплату грошового забезпечення припинено повністю.

Суд вказує, що відповідно до абзацу другого пункту 11 Постанови КМ України від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі - Постанова № 168) на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави -агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 12 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я: (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням і я ж кого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

З аналізу п.1 Постанови № 168 можна дійти висновку про встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме:

пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Суд також вказує, що Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок № 260).

Пунктами 11 та 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 «Особливості виплати додаткової винагороди на період воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці».

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Отже підставою для виплати додаткової винагороди за період лікування у зв`язку з пораненням є наявність:

довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії про причинний зв`язок травми, стосовно якої проходить лікування;

медичної документації, що підтверджує періоди перебування на стаціонарному лікуванні.

При дослідженні наданих матеріалів справи, судом встановлені факти, які підтверджують право Позивача на додаткову винагороду.

Відповідно до довідки про обставини травми від № 2015 від 25.02.2023 Позивач отримав поранення 14.01.2023 за обставин безпосередньої участі у бойових діях.

Згідно з висновком позаштатної ВЛК КНП «ОКЦНН» ЗОР від 16.05.2023 № 172 встановлено, що «стан після МВТ (14.01.2023). Вогнепальне уламкове проникаюче черепно-мозкове поранення правої тім`яної ділянки, стиснення головного мозку гострою субдуральною гематомою над правою півкулею. Компресійно- дислокаційний синдром. Забій головного мозку важкого ступеня. Внутрішньомозкова гематома в правій тім`яній ділянні. Травматичний САК. Пневмоцефалія. Перелом правої тім`яної кістки. Вогнепальні уламкові поранення лівої кисті з вогненальним переломом 3-го 4- то пальців. Стан після оперативного втручання (14.01.23 р.): ПХО вогнепального проникаючого черепно- мозкового поранення, декомпресійна резекційна трепанація черепа в правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці. Видалення гострої субдуральної гематоми справа, видалення внутрішньомозкової гематоми та металевих уламків з правої тім`яної ділянки. Вогнепальне осколкове поранення верхніх кінцівок з вогнепальними переломами дистального відділу правої променевої кістки, основної фаланги другого пальця правої кисті, основи середньої фаланги третього та четвертого, основної фаланги трьох пальців лівої кисті з наявністю металофіксаторів, основної фаланги другого пальця лівої кисті з наявністю металевого осколка. Невірно консолідований вогнепальний багатовідламковий перстом в/3 правої ліктьової кістки.

Невірно консолідовані переломи голівок проксимальних фаланг та основ середніх фаланг III та ІУ-го пальців лівої кисті з синостозуванням в ПМФС.

Гіпертонічна хвороба (ГХ) II ст. 2ст. ризик високий. Серцева недостатність (СН) І.

Дисфагія. Наявність трахеостоми. Наявність гастростоми. Пролежень, стадія II, нижня частина спини, Бульварний синдром. Тетрапарез. Локалізована (фокальна) (парціальна) симптоматична епілепсія та епілептичні сниндроми з комплексними парціальними судомними нападами, без згадки про фармакорезистентну епілепсію» травма тяжкого ступеню, пов`язана з захистом Батьківщини.

Відповідно до висновку позаштатної ВЛК військової частини НОМЕР_6 від 23.08.2023 №1195 встановлено «наслідки МВТ (14.01.2023). Вогнепальне уламкове проникаюче черепно-мозкове поранення правої тім`яної ділянки, стиснення головного мозку гострою субдуральною гематомою над правою півкулею. Компресійно- дислокаційний синдром. Забій головного мозку важкого ступеня. Внутрішньомозкова гематома в правій тім`яній ділянні. Травматичний САК. Пневмоцефалія. Перелом правої тім`яної кістки. Вогнепальні уламкові поранення лівої кисті з вогненальним переломом 3-го 4- то пальців. Стан після оперативного втручання (14.01.2023 р.): ПХО вогнепального проникаючого черепно- мозкового поранення, декомпресійна резекційна трепанація черепа в правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці. Видалення гострої субдуральної гематоми справа, видалення внутрішньомозкової гематоми та металевих уламків з правої тім`яної ділянки

(18.01.2023) Нижньої трахеотомії, налагодження гастростоми

(04.04.2023)відеоендоскопічної заміни трахеотомічної трубки на інтубаційну трубку

(24.07.2023) вентрикуло-перитонеального шунтування ліворуч шунтом Місібке на середній тиск.

(03.08.2023) пластика дефекту черепа титановою перфорованою модельованою пластиною.

(04.08.2023) видалення гострої спідуральної гематоми справа з незміцнілого післяопераційного рубця, краіводефекту скронево-лобно-тім`яної ділянки справа, заміщеного титановою перфорованою модельованою пластиною... сенсомоторної афазії, психоорганічного синдрому із грубими інтелектуально-мнестичними когнітивними порушеннями і значними порушеннями функцій ЦНС.

Наявність трахеостоми з трахеотомічною трубкою.

Наявність гастростоми, що функціонує зі значним порушенням функції дихання, голосоутворення та травлення.

Вогнепальне осколкове поранення верхніх кінцівок з вогнепальними переломами дистального відділу правої променевої кістки, основної фаланги другого пальця правої кисті, основи середньої фаланги третього та четвертого, основної фаланги трьох пальців лівої кисті з наявністю металофіксаторів, основної фаланги другого пальця лівої кисті...» травма, поранення, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини.

Протягом періоду з 21.07.2023 по 12.06.2024 Позивач перебував на стаціонарному лікуванні:

З 21.07.2023 по 31.07.2023 з діагнозом «Аерозрбтивна гідроцефалія. Стан після МВТ (14.01.2023)» та з 31.07.2023 по 16.08.2023 з діагнозом «Післяопераційний дефект черепа. Стан після МВТ (04.01.2023)» у КНП "Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології" ЗОР м. Ужгород;

З 16.08.2023 до 23.08.2023 стаціонарне лікування у військовій частині НОМЕР_6 АДРЕСА_3 за діагнозом «Наслідки МВТ (14.01.2023)»;

З 28.08.2023 по 25.10.2023 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі» за основним діагнозом: «Наслідки МВТ (14.01.2023)»;

З 25.10.2023 по 26.10.2023 лікування у КНП «Стебницька міська лікарня» Дрогобицької міської ради, діагноз «Посттравматична гідроцефалія, неуточений стан, пов`язаний з наявністю трахеостоми»;

З 26.10.2023 по 05.11.2023 у КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» за діагнозом «Інфікування трахеостоми. Стеноз трахеї»;

З 05.11.2023 по 12.02.2024 лікування у ТзОВ «МРЦ «Модричі» за діагнозом: «Наслідки МВТ (14.01.2023)».

З 12.02.2024 по 15.02.2024 у КНП «Дрогобицька міська лікарня «1» за діагнозом: «ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст. Серцева недостатність - 1 ст.»

З 15.02.2024 по 13.05.2025 у ТзОВ «МРЦ «Модричі» за основним діагнозом: «Наслідки МВТ (14.01.2023)».

Суд вказує, що всі діагнози, згідно з якими проходило лікування, містяться у переліку травм, які виникли наслідок поранення, у постановах ВЛК від 16.05.2023 № 172 та від 23.08.2023 №1195 та пов`язані з захистом Батьківщини.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що Позивач набув право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період стаціонарного лікування з 21.07.2023 по 23.08.2023 та з 28.08.2023 по дату звільнення - 12.06.2024.

Щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) щомісячного грошового забезпечення, що складаєтеся з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії, у розмірі, що він отримав за останньою займаною посадою, за період з 16.12.2023 по 12.06.2024.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (Далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.03.2018 (далі - постанова КМУ № 704).

Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови КМУ № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання постанови КМУ № 704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року N 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок № 260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ № 704.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку № 260 у редакції до змін, внесених Міністерством оборони України Наказом №275 від 30.04.2024, тобто станом на період тривалості спірних правовідносин, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Про необхідність тривалого періоду лікування Позивача, понад 4 місяці, свідчать висновки лікарняних закладів, які містяться у виписках та перевідних епікризах, про тяжкість стану Позивача у періоди лікування.

Щодо довідок військово-лікарських комісії, то суд вказує, що порядок проходження обстеження військово-лікарською комісією військовослужбовцями, регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі - Положення № 402).

Пунктом 6.1. Положення № 402, у редакції на період спірних правовідносин, зазначено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку ЗСУ... з метою, визначеними цим Положенням.

Тобто, обов`язок прийняття рішення про направлення військовослужбовця на обстеження ВЛК покладається на командирів частин та посадових осіб ВЛК, і не може бути поставлений у обов`язок самого військовослужбовця, який перебуває на лікуванні.

У разі якщо на особу, яка перебуває у край важкому стані на лікуванні, перекласти відповідальність щодо контролю та ініціюванню необхідних обстежень чи оформлення документації, що вона передбачувано не зможе забезпечити, то втрачається сам сенс механізмів соціального захисту тих верств населення, які його потребують.

Відповідно, виписні та перевідні епікризи лікарняних закладів, що свідчать про необхідність продовження лікування, можна вважати належними підставами для підтвердження необхідності більш тривалих строків перебування на лікуванні, ніж 4 місяці, та виплати за цей період щомісячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою у повному розмірі.

Відповідно до пункту 1 Розділу ХХУІП Порядку N° 260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 113 від 11.04.2024, Відповідачем було виведено Позивача у розпорядження з 11 квітня 2024 року та через два місяці звільнено зі служби Наказом №188 від 12 червня 2024 року.

таким чином, суд робить висновок, що за період перебування у розпорядженні Позивач теж має право на щомісячне грошове забезпечення за останньою займаною посадою у повному розмірі.

З огляду на все вищезазначене, враховуючи практично безперервний період стаціонарного лікування Позивача, підтверджений виписками медичних закладів, грошове забезпечення за спірний період з 21.07.2023 по 12.06.2024 має бути нараховано і виплачено у повному розмірі за останньою займаною посадою, тобто в розмірі, не меншому ніж сума посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії.

Згідно з пунктами 14 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Щодо вимоги стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень.

Суд вказує, що стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі N0464/3789/17.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Суд враховує, що Позивач належним чином проходив військову службу та виконував свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни. Отримавши тяжке поранення, яке має незворотні наслідки для здоров`я та вирішальний вплив на подальше життя захисника, він щиро розраховував на справедливе ставлення до нього з боку посадових осіб військової частини та на реалізацію його соціальних прав та гарантій у повному обсязі.

Позивач, направляючи звернення з заявою про перерахунок грошового забезпечення та додаючи всі необхідні докази, розраховував на справедливе досудове врегулювання спірного питання та відновлення порушених прав.

Посадові особи військової частини НОМЕР_2 відмовились від врегулювання спірних питань та відновлення порушених прав Позивача, який є особою з інвалідністю війни 1А групи та продовжує проходити лікування отриманої травми .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаної вимоги в розмірі 50 000,00 грн.

За приписами ч.І та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаний висновок відповідає змісту рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»: вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23 759/03 та 3 7943/06, від 14 жовтня 2010 року). У цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 21.07.2023 № 276, яким ОСОБА_1 визнано таким, що прибув з лікування і приступив до виконання службових обов`язків.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі да 100 000 гривень на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні травму пов`язаної із захистом Батьківщини, з 21.07.2023 по 12.06.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень на місяць пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні травми, пов`язаної з захистом Батьківщини з 21.07.2023 по 12.06.2024.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) щомісячного грошового забезпечення, що складаєтеся з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії, у розмірі, що ОСОБА_1 отримав за останньою займаною посадою, за період з 16.12.2023 по 12.06.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) щомісячне грошове забезпечення, що складається з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови проходження служби та премії, у розмірі, що ОСОБА_1 отримував за останньою займаною посадою за період з 16.12.2023 по 12.06.2024;

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.