Ухвала суду № 130474337, 24.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2025 р. Справа № 520/18636/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 09.05.2024 року №0/25478/24-19.

Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

30.07.2025 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі позивач оскаржує податкове повідомлення рішення від 09.05.2024 року №0/25478/24-19, яке було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника та повернуто в зв`язку із закінченням терміну - 27.05.2024.

Згідно із приписами п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.5 ст. 42 ПК України).

Відповідно до пункту 45.1. статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Таким чином, із аналізу наведених вище приписів статті 42 ПК України слідує, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслане у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків.

З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом податкове повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 580/12642/23.

У спірних правовідносинах оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки податкове повідомлення рішення від 09.05.2024 року №0/25478/24-19 повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 27.05.2024 (поштове відправлення № 0600918822728) у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, то вважається, що воно фактично вручене відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачу 27.05.2024.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказів використання позивачем процедури адміністративного оскарження матеріали справи не містять.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС від 09.05.2024 року №0/25478/24-19 розпочався 27.05.2024 і закінчився 27.11.2024.

Разом з тим, з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції позивач звернувся лише 14.07.2025, що свідчить про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Отже, з огляду на викладене, позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що є порушенням ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України і зумовлює залишення позову без руху відповідно до ч. 3 ст. 123, ч. 13 ст. 171 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 123, п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Згідно із частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позову для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 121-123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 257, 262, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Копію даної ухвали направити сторонам по справі.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина Лук`яненко