Рішення № 130473745, 24.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2025 року м. РівнеСправа №460/760/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому позивач просить:

зобов`язати відповідача перевести позивача з пенсії по віку відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2024;

визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(11)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР та ухвалення Конституційним Судом України Рішення від20.03.2024 №2-p/11/2024 змінився порядок виплати пенсій, призначених відповідно до Закону №796-X11, а саме з 20.03.2024 виплата таких пенсій здійснюється без обмеження максимальним розміром і позивачу проводити пенсію без обмежень максимальним розміром;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01.08.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком з необмеженим терміном з урахуванням раніше виплачених сум, та з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.03.2024 №2-p/11/2024 змінився порядок виплати пенсій, призначених відповідно до Закону №796-XІІ, а саме: з 20.03.2024 виплата таких пенсій здійснюється без обмеження максимальним розміром і позивачу проводити пенсії без обмежень максимальним розміром з 01.08.2024.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за статтею 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та особою з інвалідністю 2 групи, пов`язаною з наслідками аварії на ЧАЕС. Покликаючись до рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 вважає, щомає право на отримання пенсії по інвалідності згідно зістаттею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію відповідно достатті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахуванні та виплаті пенсії виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком без обмеження максимальним розміром.

Ухвалою від 24.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що згідно з електронною пенсійною справою ОСОБА_1 з 01.04.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до його заяви від 01.04.2022. Позивач 24.12.2024 звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто з пенсії, призначеної за нормами статті 27 Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності за нормами статті 54 Закону №796-XII, за результатами розгляду якої було прийнято рішення про відмову у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не додав до заяви документи, які підтверджують право на призначення пенсії потерпілим від Чорнобильської катастрофи, а саме документи, що підтверджують періоди постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення. А також, у зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію по інвалідності розмір пенсії позивача зменшиться з 23610,00 грн до 20699,12 грн. Оскільки позивач отримує пенсію за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то ГУ ПФУ в Рівненській області не могло порушувати його права на проведення йому перерахунку пенсії згідно зі ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи те, що він такий вид пенсії не отримує та не скористався своїм правом на його отримання. Тож вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не обґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, її розмір перевищив максимальний, починаючи з 01.03.2024. Відповідач правомірно застосовував станом на 01.08.2024 при перерахунку розміру пенсії позивача обмеження максимального розміру передбаченого частиною першою статті 2 Закону № 3668-VI та частиною третьою статті 85 Закону № 1058-IV, а вимога щодо виплати пенсії позивачу без обмеження розміру пенсії з 01.01.2025 є передчасна та безпідставна, оскільки розмір пенсії позивача не перевищує максимальної величини, встановленої ст. 63 Закону №796ХІІ. Відповідач вважає, що приймаючи спірне рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, відповідач вважає, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вирішений у справі №460/7549/24.

Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), є особою з інвалідністю ІІ групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 01.04.2022 отримує пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.12.2024 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 23.12.2024 про призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", про її нарахування та виплату у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" органом Пенсійного фонду здійснено не було.

Відповідач вважає відсутніми підстави для переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на недолучення до заяви документів, що підтверджують періоди постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення, а також недоцільністю такого переведення з підстав зменшення розміру пенсії з 23610,00 грн до 20699,12 грн.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/7549/24 вирішено судовий спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд враховує таке.

Предметом спору у справі №460/7549/24 є дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо непереведення з пенсії по віку на пенсію по 2-й групі інвалідності, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)2024 та постанови Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23.

Своєю чергою предметом спору у цій судовій справі є непереведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» на підставі його заяви від 24.12.2024, а також нездійснення органом Пенсійного фонду перерахунку основного розміру пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-p/11/2024, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.08.2024.

Суд зауважує, що підставою звернення позивача до суду з позовом у справі №460/7549/24 слугували дії органу Пенсійного фонду, вчинені за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2024, в той час як підставою звернення його до суду з позовом у справі №460/760/25 є поведінка органу Пенсійного фонду, вчинена за наслідками розгляду заяви від 24.12.2024.

Крім того, відповідно до мотивувальної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №460/7549/24 підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугувала відсутність звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду про переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» та передчасність вимог щодо обрахунку його пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю ІІ групи, яка пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, спори у справах №460/7549/24 та №460/760/25 виникли з різних підстав, а тому твердження ГУ ПФУ в Рівненській області про тотожність справ є безпідставним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІУ).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особа, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення/перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч. 1).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3).

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому, пунктом 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Метою та завданнями Закону №796-XII є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 Закону №796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.

Частиною першою статті 54 Закону №796-XII визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Як встановлено судом, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.2021 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та особою з інвалідністю 2 групи (безстроково), що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), зокрема, заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пункт 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 визначає перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.

За змістом п. 2.2 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно з п. 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії (абз. 1).

При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності (абз. 7).

Зі змісту рішень про перерахунок пенсії за 2022 2025 роки, наданих відповідачем до відзиву, суд встановив, що орган Пенсійного фонду володіє інформацією про наявність у позивача статусу особи з інвалідністю 2 групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Враховуючи, що інвалідність 2 групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлена позивачу з 16.09.2013 довічно, а пенсію за віком йому призначено у 2022 році, то переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по інвалідності має здійснюватися відповідно до положень п. 2.8 розділу ІІ Порядку №22-1 - за документами, що є в пенсійній справі.

Крім того, надання документів, на відсутність яких покликається відповідач (що підтверджують періоди постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення), для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII не передбачено ні Законом №796-XII, ні Порядком №22-1.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що покликання відповідача про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII з огляду на недолучення до заяви документів, що підтверджують періоди постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення, є необґрунтованим та безпідставним.

Що ж до недоцільності переведення на інший вид пенсії з підстав зменшення розміру пенсії позивача суд зазначає таке.

Статтею 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №230/96-ВР, яка діяла до 01.01.2015) було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 сформувала висновок про те, що оскільки внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, то до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як встановлено судом із рішень про перерахунок пенсії за 2022 2025 роки, наданих відповідачем до відзиву, основний розмір пенсії позивача у 2024 - 2025 роках становить 13205,42 грн.

Таким чином, при переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №230/96-ВР) розмір його основної пенсії буде більшим, а тому покликання відповідача недоцільність такого переведення з підстав зменшення розміру пенсії не відповідає дійсності.

Крім того, суд зауважує, що у постанові від 20.12.2024 у справі №460/7549/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що при зверненні до органу Пенсійного фонду «…в заяві від 30.05.2024, яка отримана відповідачем 07.06.2024, ОСОБА_1 не висловлював прохання щодо переведення його на інший вид пенсії, а лише просив провести перерахунок основної пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII та виплачувати пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів погоджується із твердженнями апелянта, що оскільки, ОСОБА_1 не виявив своє волевиявлення та не звернувся із заявою про перехід на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків за нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак відсутні підстави вважати протиправними дії пенсійного органу.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивач може реалізувати своє право на пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР після звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»».

У справі, що розглядається, судом встановлено, що 24.12.2024 з метою реалізувати своє право на пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Проте, всупереч вимогам Закону №796-XII, Закону №1058-IV та Порядку №22-1, органом Пенсійного фонду не було здійснено переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, передбачену статтею 54 Закону №796-XII, що свідчить про протиправну поведінку органу Пенсійного фонду, яка порушує права та законні інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов`язання органу Пенсійного фонду перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону №796-XII.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, згідно з якою переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії відбулося 24.12.2024, то порушене право позивача слід відновити з 24.12.2024.

Відтак, позовні вимоги щодо зобов`язання органу Пенсійного фонду перевести позивача на інший вид пенсії з 01.08.2024 задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача та зобов`язання його здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01.08.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком з необмеженим терміном з урахуванням раніше виплачених сум, та з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.03.2024 №2-p/11/2024 змінився порядок виплати пенсій, призначених відповідно до Закону №796-XІІ, а саме: з 20.03.2024 виплата таких пенсій здійснюється без обмеження максимальним розміром і позивачу проводити пенсії без обмежень максимальним розміром з 01.08.2024, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини сторін, які є предметом судового розгляду в цій справі, виникли не у зв`язку із нездійсненням перерахунку пенсії позивача по інвалідності в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю ІІ групи, яка пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, чи обмеженням пенсії максимальним розміром.

Як встановлено судом, орган Пенсійного фонду безпідставно не здійснив переведення позивача на інший вид пенсії відповідно до його заяви від 24.12.2024, і в цій справі суд вважає наявними підстави для судового захисту порушеного права, про що зазначено вище по тексту судового рішення.

Отже, право на виплату пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю ІІ групи, яка пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, позивач набуде після його переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-XII.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком з необмеженим терміном з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром з 01.08.2024, - є передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.

Враховуючи наведене, в означеній частині вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки права позивача в межах спірних правовідносин в цій частині відповідачем не порушені.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24.12.2024.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (с. Ремчиці, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34520. ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 24 вересня 2025 року.

Суддя Н.О. Дорошенко