Рішення № 130472762, 23.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 рокусправа № 380/2780/25місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області код ЄДРПОУ 21108013, місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ: 21108013) від 16.08.2024 №134750010339 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) від 05.11.2024 №134750010339 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885) призначити та виплачувати з 27 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше звернулась 09.08.2024 через територіальний орган ПФУ із заявою та необхідним пакетом документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. За принципом екстериторіальності заяву позивача та документи були розглянуті головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Так, ГУ ПФУ в Сумській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.08.2024 № 134750010339, у якому зазначило, що за умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто. 28.10.2024 позивач звернулася через веб-портал ПФУ до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та надала пакет необхідних документів для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Заяву позивача від 28.10.2024 за екстериторіальним принципом розглянуло ГУ ПФУ в Харківській області. ГУ ПФУ в Харківській області прийняло рішення від 05.11.2024 №134750010339 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Підставою для відмови в призначенні пенсії є той факт, що, з точки зору відповідача, позивач не досягла необхідного віку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Страховий стаж позивачки склав 47 роки 07 місяців 25 днів, пільговий стаж за Списком №1 20 років 6 місяців 6 днів.

17.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що пенсійний вік, визначений п. 1 ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Враховуючи вище зазначене, ГУПФУ в Харківській області вважає що ОСОБА_2 правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку недосягненням пенсійного віку передбаченого підпункту 1 пункту 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення віку 50 років, згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що у рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2020 питання щодо законності підвищення пенсійного віку для категорій працівників, що визначені у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", натомість в у спірному випадку питання стосується віку, необхідного для отримання пенсійного забезпечення на пільгових умовах за віком за приписами статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"). Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1- р/2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки положення пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на час розгляду заяви позивача є чинними. Отже, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії до органу Пенсійного фонду України, пенсія за віком на пільгових умовах призначається на умовах Закону № 1058 (пункту 1 частини 2 ст. 114), яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки у віці 50 років. Тому, посилання позивача на зазначене рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 і положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" є безпідставними.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позовну заяву не подало.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 17.02.2025 суддя залишив позовну заяву залишив без руху.

Ухвалою від 03.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше звернулась 09.08.2024 через територіальний орган ПФУ із заявою та необхідним пакетом документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

За принципом екстериторіальності заяву позивача та документи розглянуло Головне управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.08.2024 № 134750010339 у зв`язку із відсутністю всіх документів. У ньому також зазначено, що за умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто.

28.10.2024 позивач звернулася через веб-портал ПФУ до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та надала пакет необхідних документів для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Заяву позивача від 28.10.2024 за екстериторіальним принципом розглянуло ГУ ПФУ в Харківській області, яке прийняло рішення від 05.11.2024 № 134750010339 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало, те, що позивач не досягла необхідного віку, визначеного пунктом 1 частини дргуою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Страховий стаж позивача становить 47 роки 07 місяців 25 днів, пільговий стаж за Списком №1 20 років 6 місяців 6 днів.

Вважаючи, що рішення відповідачів про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Закон № 1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 14 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року."

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ (пункт 1 Рішення №1-р/2020).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам."

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.

Тому на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий у 50 років.

Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

У зв`язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії керувався нормами статті 114 Закону № 1058-ІV.

Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2024 №134750010339 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи згідно з довідкою від 25.06.2024 року №1334/01-10, оскільки в довідці вказаний підрозділ посади, що передбачена Списком 1, який відсутній в Постанові КМУ від 24.06.2016 року №461. Також, відсутні документи, що підтверджують атестацію робочого місця, а саме: наказ від 26.05.1999 року №161-к, 02.04.2002 року №81-к, 30.06.2004 року №234-к, та їх додатки. В переліку документів долучених до ЕПС відсутні додатки до наказів від 23.06.2003 року №110, 17.06.2013 року №256-к. За умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто.

Позивач надала усі додаткові документи та його пільговий стаж повністю зарахований, а тому суд немає підстав вважати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.08.2024 №134750010339 протиправним. У зв`язку з цим у задоволенні позовної вимоги у цій частині необхідно відмовити повністю.

Частина п`ята статті 242 КАС України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої справи № 360/3611/20.

Отже, враховуючи положення частини третьої статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Оскільки ключовим для вирішення цієї справи є питання нормами якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо застосування положень статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час призначення їй пенсії.

Суд встановив та не заперечується відповідачами, що станом на час звернення позивача за призначенням пільгової пенсії, їй виповнилося 45 років.

Водночас, в оскарженому рішенні відповідача зазначено, що страховий стаж (повний) заявника становить 47 років 07 місяців 25 днів, пільговий стаж заявниці за списком № 1 становить 20 років 06 місяців 06 днів (за фактично відпрацьований час).

Як встановив суд, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, до пільгового стажу також зараховано всі періоди роботи.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.

З урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду в зразковій справі №360/3611/20, та з врахуванням того, що позивач на час звернення до пенсійного органу досягла 45 років, та її загальний стаж складає не менше 15 років, з них спеціальний (пільговий) стаж за Списком № 1 складає не менше 10 років, пенсійний орган зобов`язаний був прийняти рішення про призначення пенсії.

Інших підстав відмови в призначенні пенсії в рішенні пенсійного органу не зазначено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2024 №134750010339 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 з посиланням на недосягнення позивачем пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону №1058-ІV, а саме 50 років, є протиправним, а тому таке необхідно скасувати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Так, з копії паспорта громадянина України вбачається, що позивачу виповнилось 45 років 26.05.2024, у свою чергу, із заявою про призначення пенсії остання вперше звернулась 09.08.2024 (тобто в межах трьохмісячного терміну), тому, пенсія підлягає призначенню позивачу з 27.05.2024 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З таких підстав, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язального характеру.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 26.05.2024 у порядку пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Щодо вимог позивача допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості за пенсією у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що у рішенні суду лише вирішене питання про призначення позивачу пенсії без визначення заборгованості з виплати такої. У зв`язку з цим підстави для допущення до негайного виконання рішення суду відсутні.

Щодо вимог позивача зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду, необхідно зазначити, що суд станом на момент прийняття рішення у справі, не вбачає підстав для зобов`язання подавати такий звіт.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв протиправне рішення, необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1211,20грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області "Про відмову у призначенні пенсії" від 05.11.2024 №134750010339.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 26 травня 2024 року відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять)грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович