Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 вересня 2025 року № 320/36168/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.09.2025.
22.09.2025 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Лиска І.Г..
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що у ході судового засідання після встановлення осіб позивача та представника відповідача, заслуховування клопотань позивачем отримано інформацію, яка може свідчити про конфлікт інтересів та порушення загальних засад здійснення правосуддя з боку судді Лиски І.Г.. Так, суддя Лиска І.Г. повідомив, що до роботи судді у КОАС він тривалий час (більше 10 років) працював слідчим у органах прокуратури. За час цієї роботи він мав ділові та особисті контакти зі співробітниками Служби безпеки України, зокрема офіцерами слідчого та юридичного підрозділів СБУ. Близькі товариські стосунки з деякими нині працюючими посадовцями СБУ (імена та прізвища, яких не назвав) суддя Лиска І.Г., з його слів, приятелює і на теперішній час. Загалом, з його несхвалення подання будь-яких позовних вимог до СБУ, мною зроблено висновок щодо упередженості відносно позивача, який позивається до СБУ. Також, суддя Лиска І.Г. щодо заслуховування клопотань позивача допустив висловлювання щодо законності вимог позивача, проте зауважив, що через наявність незакритого кримінального провадження судова справа буде зупинена до винесення рішення у кримінальному провадженні, аргументуючи це начебто "преюдиційністю" адміністративної справи по відношенню до кримінальної справи. На аргумент позивача щодо непов`язаності цих двох справ, суддя зауважив, що задоволення позову в КОАС буде успішно оскаржене в апеляційній інстанції. Тому єдиним можливим рішенням може бути лише зупинення адміністративного провадження. Таке рішення не може задовольнити позивача, який буде прагнути оскаржити в апеляційному порядку відмову у задоволенні позову. Проте судове рішення щодо зупинення адміністративного провадження є очевидно бажаним результатом судового розгляду для Відповідача, який зацікавлений у затягуванні розгляду справи. Таким чином, суддя Лиска І.Г. фактично порекомендував представнику Відповідача вчинити вигідну для нього процесуальну дію у виді написання заяви для зупинення провадження. Ці дії з боку судді очевидно грубо порушують права позивача та зумовлюють підготовку заяви про відвід судді Лиски І.Г.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.
Так, позивача посилається на те, що суддею Лиска І.Г. вчиняються дії які очевидно грубо порушують права позивача, у зв`язку з чим, заявник вважає, що існують обставини які вказують на упередженість та необ`єктивність судді Лиска І.Г. при розгляді справи.
Суд вважає, що мотиви, наведені заявником в заяві про відвід судді, не дають підстав для застосування відводу судді. При цьому, у поданій заяві відсутні підстави для відводу судді, передбачені ст.36 КАС України, що безумовно свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. у справі №320/36168/25.
Матеріали адміністративної справи №320/36168/25 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 130472397, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/36168/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: