Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2025 року справа №320/33150/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі третя особа 1), Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі третя особа 2), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 у рішенні від 01.11.2024 №262140014395 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
періоду проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 2 роки 1 місяць 2 дні;
половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 1 рік 10 місяців 29 днів;
періоду роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 1 рік 3 місяці 23 дні;
періодів роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 9 років 3 місяці 26 днів;
стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 1 місяць 2 дні;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
період проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 2 роки 1 місяць 2 дні;
половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 1 рік 10 місяців 29 днів;
період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 1 рік 3 місяці 23 дні;
періоди роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 9 років 3 місяці 26 днів;
стаж роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 1 місяць 2 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди роботи до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таке обчислення стажу роботи на посаді судді є протиправним, не відповідає вимогам чинного правового регулювання, розрахунку відповідного стажу Вищою радою правосуддя, а також має своїм наслідком позбавлення права позивача на отримання довічного грошового утримання у більшому розмірі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/33150/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/33150/25 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Третьою особою 1 подані заперечення на адміністративний позов, згідно яких у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав, що чинним законодавством не передбачено зарахування періодів стажу, які є предметом розгляду даної справи, такими, що враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402-VIII.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 2988/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 10.10.2024 стаж роботи позивача на посаді судді становить 25 років 6 місяців 7 днів. Також у рішенні Вищої ради правосуддя зазначено, що окрім стажу роботи на посаді судді до стажу, що дає позивачу право на відставку, додатково підлягають зарахуванню стаж роботи на посадах помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області, що становить 9 років 3 місяці 26 днів. Окрім цього до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Також підлягають зарахуванню період проходження строкової військової служби, що становить 2 роки 1 місяць 2 дні, половина строку навчання, що становить 1 рік 10 місяців 29 днів, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 1 рік 3 місяці 23 дні.
Наказом голови Шостого апеляційного адміністративного суду №58к/кс від 11.10.2024 суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду на підставі рішенням Вищої ради правосуддя № 2988/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 10.10.2024.
Відповідно до розрахунку стажу судді Шостого апеляційного адміністративного суду №02.07-36/153 від 11.10.2024, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (Додаток 4 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України), стаж позивача складається з наступного:
- проходження строкової військової служби 02 р. 01 м. 02 дн.,
- студент Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського (зараховується половина терміну навчання) - 01 р. 10 м. 29 дн.,
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді: стажер прокуратури м. Янгієра Сирдар`їнської області 01 р. 03 м. 23 дн.,
- помічник прокурора м. Янгієра прокуратури м. Янгієра Сирдар`їнської області- 01 р. 05 м. 29 дн.,
- прокурор слідчого відділу, старший прокурор слідчого управління, старший прокурор відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура)- 07 р. 04 м. 01 дн.,
- прокурор відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 00 р. 05 м. 28 дн.,
- суддя господарського суду Харківської області (раніше -Арбітражний суд Харківської області) 10 р. 02 м. 07 дн.,
- суддя Київського апеляційного адміністративного суду 01 р. 07 м. 12 дн.,
- суддя Вищого адміністративного суду України 13 р. 01 м. 14 дн.,
- суддя Шостого апеляційного адміністративного суду- 00 р. 07 м. 04 дн.
Всього стаж становить 40 років 1 місяць 27 днів.
23.10.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення довічного грошового утримання.
За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювався відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Так, відповідачем 01.11.2024 прийнято рішення №262140014395, яким позивачу з 12.10.2024 призначено довічне грошове утримання у розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, до стажу роботи на посаді судді відповідачем враховано 25 років 5 місяців 6 днів роботи позивача на посаді судді, а не 25 років 6 місяців 7 днів, як передбачено рішенням Вищої ради правосуддя № 2988/0/15-24 від 10.10.2024, а також не враховано період проходження строкової військової служби, половину строку навчання, період роботи на посадах помічника прокурора та прокурора, а також стажера.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне матеріальне забезпечення судді у відставці, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
До цього Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Також в рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.
Вищенаведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998, згідно яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
Так, згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17 листопада 2010 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці".
Виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Згідно з правовою позицією, яка неодноразово висловлювалась Верховним Судом (постанови від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 31.10.2019 у справі № 766/17221/16-а, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі № 140/263/17, від 23.10.2018 у справі № 686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі № 592/3694/17, від 23.06.2022 у справі № 420/1987/21, від 08.09.2022 у справі № 380/10696/21), стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Крім того, у зв`язку із систематичним нехтуванням пенсійними органами стажу судді, що визначається Вищою радою правосуддя при звільненні суддів у відставку, рішенням Ради суддів України від 11.04.2024 № 6 звернута увага Пенсійного фонду України на необхідність приведення діяльності органів Пенсійного фонду України у відповідність до висновків щодо застосування норм права, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, та вказано на неприпустимість перегляду органами Пенсійного фонду України стажу роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, що визначений у рішенні Вищої ради правосуддя при розгляді заяви про відставку.
Рішенням Ради суддів України від 11.04.2024 № 6 також наголошено, що необхідний стаж роботи на посаді судді, з якого має розраховуватись та виплачуватись відповідне грошове утримання, обчислюється Вищою радою правосуддя як єдиним, конституційним органом, при прийнятті рішення про звільнення судді у відставку.
Відповідно до частини 1 статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
На підставі абзацу 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (доповнено згідно із Законом № 1798-VIII) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді застосовуються норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Щодо не зарахування періоду проходження строкової військової служби позивачем та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності статті 1 згаданого Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність 01.01.2012.
У відповідності до пункту 11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
У свою чергу, згідно вже згаданого вище абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №1402-VIII, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби.
Указані висновки узгоджуються із позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 498/337/17, від 20.04.2021 у справі № 344/5707/19, від 30.03.2023 у справі № 280/2167/21, від 28.08.2023 у справі № 360/6255/21, від 26.09.2023 у справі № 580/1983/20.
Щодо не зарахування періоду роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) та періодів роботи на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області суд зазначає наступне.
На час призначення позивача на посаду судді 03.04.1999 був чинний Закон України «Про арбітражний суд» (далі Закон №1142-XII), частиною 5 статті 7 якого було передбачено, що право на зайняття посади судді арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п`яти років.
Аналізуючи указані норми права та вирішуючи питання щодо їх застосування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/537/19 прийшла до висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, до стажу роботи позивача на посаді судді підлягає також зарахуванню його стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) за юридичною спеціальністю після здобуття вищої юридичної освіти період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 тривалістю 1 рік 3 місяці 23 дні.
Статтею 20 Закону №1142-ХІІ передбачено, що статус судді арбітражного суду визначається Конституцією України (254к/96-ВР), законами України «Про статус суддів» (2862-12), «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України» (3911-12), «Про органи суддівського самоврядування» (3909-12), «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» (3781-12) іншими законами з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-XII) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 515/709/17, предметом якої була правомірність рішення пенсійного органу, яким при визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не було зараховано до стажу роботи на посаді судді періоду роботи позивача на посаді слідчого, сформував висновок, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого зараховується зазначений вище стаж (стаж слідчого), дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання. При визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці стаж роботи слідчим прирівнюється до суддівського стажу.
Такий правовий висновок також підтриманий Верховним Судом й у постанові від 08.09.2022 у справі № 400/3035/21.
Крім того, станом на час роботи позивача в органах прокуратури діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до статті 56 якого, під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 461, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, час роботи на вказаних посадах підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №242/1890/17 та підтримана Верховним Судом у постанові від 07.09.2020 у справі №426/14458/16.
Отже, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становив більше 10 років, то до загального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону № 2453-VI відповідачем протиправно не враховувано час роботи з 29.12.1989 по 29.04.1999 на посадах помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області тривалістю 9 років 3 місяці 26 днів.
До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 24.10.2024 у справі № 420/10628/21.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 2 роки 1 місяць 2 дні; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 1 рік 10 місяців 29 днів; період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 1 рік 3 місяці 23 дні; періоди роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 9 років 3 місяці 26 днів; стаж роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 1 місяць 2 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 у рішенні від 01.11.2024 №262140014395 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
періоду проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 2 роки 1 місяць 2 дні;
половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 1 рік 10 місяців 29 днів;
періоду роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 1 рік 3 місяці 23 дні;
періодів роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 9 років 3 місяці 26 днів;
стажу роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 1 місяць 2 дні.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
період проходження строкової військової служби з 01.11.1980 по 03.12.1982 2 роки 1 місяць 2 дні;
половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 1 рік 10 місяців 29 днів;
період роботи на посаді стажера Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області з 05.09.1988 по 28.12.1989 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 1 рік 3 місяці 23 дні;
періоди роботи з 29.12.1989 по 27.06.1991 на посаді помічника прокурора міста Янгієр Прокуратури міста Янгієр Сирдар`їнської області, а також з 01.07.1991 по 29.04.1999 на посадах прокурора слідчого відділу, старшого прокурора слідчого управління, старшого прокурора відділу з питань нагляду за додержанням законів на транспорті, старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави Східно-Української транспортної прокуратури (раніше Південна транспортна прокуратура), прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав, свобод та захисту інтересів держави на транспорті управління нагляду за додержанням законів на транспорті прокуратури Харківської області 9 років 3 місяці 26 днів;
стаж роботи на посаді судді з 03.04.1999 по 05.05.1999 1 місяць 2 дні, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.10.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.
Судове рішення № 130472390, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/33150/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: