Ухвала суду № 130469787, 24.09.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/426/25

ун. № 759/10442/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у цивільній справі № 759/10442/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» про стягнення коштів,

Встановив

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Стягувач) із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, посилаючись на наявність обставин, що ускладнюють його виконання. Стягувач зазначає, що рішення суду не виконується, а державна виконавча служба (ДВС) не вчинила всіх необхідних дій для примусового виконання, зокрема, не звернулася до суду для отримання ухвали про списання коштів.

Представник боржника, ОСОБА_2 , подав до суду заперечення, в яких просить повністю відмовити в задоволенні заяви. На його думку, вимоги стягувача є юридично необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Боржник у своїх запереченнях зазначає, що заява стягувача є спробою підмінити встановлену законом процедуру виконавчого провадження та перекласти на суд повноваження виконавця.

Дії щодо звернення стягнення на кошти на банківських рахунках прямо належать до компетенції державного виконавця і не потребують додаткових «спеціальних ухвал суду», окрім випадків, прямо передбачених законом.

Посилання стягувача на статтю 53 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим, оскільки ця норма не створює загальної вимоги отримувати ухвалу суду для кожного випадку списання коштів з банківських рахунків боржника. Механізм звернення стягнення на кошти врегульований статтями 48, 52, 56 цього ж Закону, а також нормативами Національного банку України.

Звернення до суду з заявою про зміну способу виконання є неналежним засобом захисту. Якщо стягувач вважає, що має місце бездіяльність виконавця або неправомірні дії банку, він має право оскаржити їх у порядку, встановленому статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач не надав належних доказів на підтвердження наявності обставин, які б дійсно ускладнювали виконання рішення, як того вимагає стаття 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява стягувача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», сторони мають право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. При цьому, докази наявності таких обставин повинні бути надані суду разом із заявою.

Суд дійшов висновку, що стягувач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Посилання стягувача на нібито "ускладнення" є лише його суб`єктивним припущенням і не підкріплене об`єктивними даними, такими як офіційна відмова банку виконати постанову виконавця, або встановлена судом бездіяльність виконавця.

Наведені счтягувачем обставини, за своєю суттю, є скаргою на бездіяльність державного виконавця. Однак, процесуальним законодавством передбачено окремий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців, встановлений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження». Звернення із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у даній ситуації є неналежним способом судового захисту, оскільки суд не може втручатися в процесуальну діяльність виконавця і підміняти його повноваження.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника відбувається у такій послідовності:

у першу чергу - на кошти боржника в національній та іноземній валютах, які перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах;

у другу чергу - на інше майно боржника, за винятком коштів;

у третю чергу - на нерухоме майно.

На підставі матеріалів викладених у заяві, на рахунках боржника у «Скай Банку» наявні кошти, які є достатніми для повного погашення суми боргу. З огляду на це, звернення стягнення на інше майно боржника на даному етапі не відповідає законодавчо встановленій черговості. Запропонований стягувачем спосіб виконання, що передбачає примусове звернення стягнення на інше майно, в той час, коли кошти наявні у боржника є неефективним і може призвести до надмірних витрат часу і ресурсів, а також завдати Боржнику додаткових необґрунтованих збитків.

Таким чином, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 431, 447 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у цивільній справі № 759/10442/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» про стягнення коштів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко