Рішення № 130463001, 17.09.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/4901/25

Провадження №2-а/751/123/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Діденко А.О.,

секретаря судового засідання Рак Я.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач інспектор 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенант поліції Денисенко Владислав Вікторович

відповідач Департамент патрульної поліції

представник відповідача Сіндєєва В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Денисенка Владислава Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Денисенка Владислава Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025 про застосування до нього адміністративного стягнення штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 20.05.2025, близько 16 год 15 хв, ОСОБА_1 керував транспортним засобом FIAT, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у м. Чернігів по вул. В`ячеслава Чорновола був зупинений інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області, лейтенантом поліції Денисенко Владиславом Вікторовичем без жодних причин та попросив надати документи. ОСОБА_1 документи надавати відмовився у зв`язку з відсутністю причини для зупинки та зауважив, що документи є в наявності. На прохання ОСОБА_1 пояснити йому причину зупинки та надати докази вчинення порушення Правил дорожнього руху, інспектор не відповів, не зазначив жодного факту порушення ПДР ОСОБА_1 , після чого інспектор зауважив, що в такому випадку він притягає ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність у нього договору обов`язкового страхування транспортного засобу.

Носенко Ю.В. вважає постанову незаконною, оскільки інспектором не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред`явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння правопорушення. Інспектор не проінформував Носенка Ю.В. про конкретну причину зупинки та його вимога про пред`явлення посвідчення водія та інших документів не мала правових підстав, оскільки Носенко Ю.В. не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення. Також Носенко Ю.В. зазначає, що інших підстав для перевірки документів у відповідача не було та будь-яких доказів факту порушення ним ПДР України інспектором Денисенком надано не було.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 03 липня 2025 року відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а постанову залишити без змін. Зазначає, що 20.05.2025 о 16 год 01 хв, в м. Чернігові по вулиці В`ячеслава Чорновола, 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки FIAT, номерний знак НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 ґ) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка (а.с. 32-41).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024, на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024, керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024, перевірка наявності договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Представник відповідача зазначає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс. Наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує факту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, об`єктивна сторона якого полягає, зокрема, у не пред`явленні відповідного договору нам вимогу працівників поліції.

Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з витребуванням в представника відповідача відеозапис місця події з нагрудних камер поліцейських на матеріальному носії (DVD диску).

28.08.2025 від представника відповідачів надійшла заява на виконання вимог ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08 серпня 2025 року, в якій представник відповідачів повідомила, що з урахуванням спливу 30-денного строку зберігання відеозаписів з відеореєстраторів, надати суду відеозаписи з нагрудних відеокамер, на підставі яких було задокументовано події після зупинки 20.05.2025 транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не представляється можливим у зв`язку з тим, що вказаний відеозапис було видалено автоматично, відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу 8 наказу МВС від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Представник відповідачів звертає увагу на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено документування повного розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за допомогою відеозаписуючої техніки. Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено доказування факту вчинення адміністративного правопорушення, а не документування тих обставин, які відбувалися після зупинки транспортного засобу.

Представник відповідачів вказує, що у базі даних МТСБУ наявна інформація про чинний поліс станом на 23.05.2025 №229440808, тобто на третій день після винесення постанови серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025.

Представник відповідачів зазначає, що стороною відповідача до відзиву подано відеозапис з фактом зупинки поліцейськими 20.05.2025 транспортного засобу марки FIAT, номерний знак НОМЕР_1 та даних сайту МТСБУ щодо відстуності на момент притягнення до адміністративної відповідальності у ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а новий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 передбачає перевірку полісу під час здійснення регулювання дорожнього руху і, як наслідок, наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На підставі викладеного, представник відповідачів відеозіапис на диску DVD, який було долучено до відзиву на позовну заяву, і просить суд розглянути справу та постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а постанову серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025 залишити без змін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Поліцейським взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенантом поліції Денисенком Владиславом Вікторовичем 20.05.2025 було винесено постанову серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн (а.с. 3).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови, відповідно до її описової частини, стало те, що ОСОБА_1 20.05.2025 о 16 год 01 хв, в м. Чернігів, вул. Чорновола В`ячеслава, 45, ОСОБА_1 керував транспортним засобом FIAT, номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1. ґ) ПДР Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Із відеозапису, доданого відповідачем до відзиву, вбачається, що 20.05.2025 поліцейськими було зупинено автомобіль «FIAT», номерний знак НОМЕР_1 , до нього підходять працівники поліції з боку водійського сидіння (запис відео о 16 год 02 хв), після чого запис відео зупиняється (а.с. 31).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Нормами Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов`язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п`ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП, визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст.7 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно із п. 2.4. а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху, а саме:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;

г) на маршрутних транспортних засобах схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, документацію відповідно до вимог спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів ;

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний: а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху; б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), пунктом 21.2 статті 21 якого контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

Пунктом 21.3 статті 21 Закону № 1961-IV передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Зазначеними вище нормами права визначено обов`язок водія мати при собі страховий поліс та пред`явити такий страховий поліс посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України встановлені статтею 13 Закону № 1961-IV, пунктом 13.1 передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

В позовній заяві позивач зазначає, що працівник поліції не повідомив йому причини зупинки, здійснив зупинку транспортного засобу без жодних причин та попросив надати документи. ОСОБА_1 документи надавати відмовився у зв`язку з відсутністю причини для зупинки та зауважив, що документи є в наявності. На прохання ОСОБА_1 пояснити йому причину зупинки та надати докази вчинення порушення Правил дорожнього руху, інспектор не відповів, не зазначив жодного факту порушення ПДР ОСОБА_1 , після чого інспектор зауважив, що в такому випадку він притягає ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність у нього договору обов`язкового страхування транспортного засобу.

До відзиву на позовну заяву представником відповідачів було долучено відеозапис диск DVD-R з файлом відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля.

Нормами Закону України "Про національну поліцію", Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису передбачено, що в якості реагування на правопорушення, працівники поліції з метою, зокрема, фіксації правопорушень можуть застосовувати такий вид поліцейських превентивних заходів як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису. Такі технічні засоби відеофіксації поліцейський отримує при виході на службу у відповідному підрозділі поліції. Відеореєстратор встановлюється у службовому транспортному засобі, а портативний відеореєстратор закріплюється на однострої поліцейського.

З дослідженого відеозапису, який було долучено до представником відповідачів до відзиву вбачається, що 20.05.2025 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «FIAT», номерний знак НОМЕР_1 , після чого запис відео припиняється. Наданий відеозапис не дає можливості встановити наявність факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та не дає можливості встановити наявність або відсутність необхідних документів, які підтверджують право особи здійснювати керування даним транспортним засобом.

Представником відповідачів не надано доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, крім копії оскаржуваної постанови. Долучений до відзиву відеозапис не є належним доказом у вказаній справі, оскільки на ньому зафіксований лише процес зупинки транспортного засобу а не факт порушення позивачем ПДР України, зокрема відсутність у нього договору обов`язкового страхування транспортного засобу.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, з урахуванням положень статті 2 КАС України для оцінки правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення має значення не лише наявність підстави для прийняття рішення, але й дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття відповідного рішення. У тому числі важливим є дотримання процедури у справах про адміністративні правопорушення, адже дотримання вимог визначеної законом процедури їх розгляду покликано забезпечити реалізацію процесуальних прав особи.

В обґрунтування свого адміністративного позову, ОСОБА_1 посилався, зокрема, на відсутність причин для зупинки транспортного засобу та неповідомлення йому причини зупинки.

Так, причини зупинки транспортного засобу працівниками поліції унормовано в частинах 1 та 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», до яких належать, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Водночас згідно із частиною 3 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відзив відповідача містить посилання на низку нормативно-правових актів, які на думку відповідача регламентують право працівників поліції здійснювати перевірку транспортного засобу під час дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 4 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від від 29 грудня 2021 р. № 1456 (далі «Порядок»), перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.

Згідно із пунктом 5 даного Порядку право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Пунктом же 10 цього Порядку визначено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Водночас у відзиві відповідача на позовну заяву не міститься посилання на конкретну підставу зупинки транспортного засобу ані згідно статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», ані згідно пункту 10 Порядку.

Крім того, у будь-якому випадку, працівники поліції мали повідомити водію причину зупинки транспортного засобу згідно частини 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак на підтвердження даних обставин відповідачем у справі не було надано жодних доказів, та не було спростовано доводи та аргументи позовної заяви. Конкретизованих підстав та обставин зупинки транспортного засобу не містить і відзив відповідача, у якому лише в узагальненому вигляді наведено правові норми, які регламентують зупинку та перевірку транспортних засобів під час дії воєнного стану, однак без конкретизації будь-якої фактичної причини зупинки транспортного засобу.

Суд відхиляє також і аргументи відповідача на предмет неможливості надання суду відеозапису з бодікамери працівників поліції з огляду на закінчення терміну зберігання цього відеозапису, з наступних підстав.

Згідно підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція), cтрок зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб.

Водночас пунктом 4 розділу VIII Інструкції передбачено, що строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.

Отже, суд акцентує увагу, що у разі використання відеозаписів у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, дана обставина слугує підставою для продовження строку зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора працівника поліції.

За таких умов, відповідач, використавши відеозапис з портативної бодікамери працівника поліції як доказ у справі про адміністративне правопорушення, та мав реальні підстави очікувати можливості оскарження такої постанови в судовому порядку, та відповідно мав правові підстави для продовження строку зберігання такого відеозапису.

За таких умов, суд позбавлений можливості з`ясувати фактичні обставини даної справи, на які посилався відповідач у своєму відзиві на адміністративний позов, у тому числі те, чи здійснювалося повідомлення позивачу причин зупинки транспортного засобу, чи було дотримано вимоги процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, з причин ненадання відповідних доказів відповідачем.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак даний обов`язок відповідачем не було виконано, та не було доведено законність процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких умов суд не бере до уваги посилання суб`єкта владних повноважень на відсутність у позивача чинного страхового полісу, адже така обставина мала бути встановлена відповідачем у межах процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, проведеній із цілковитим дотриманням вимог закону. Однак законність процедури притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем доведено не було.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За змістом пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриттю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а тому витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 283, 287 - 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Денисенка Владислава Вікторовича Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Денисенка Владислава Вікторовича серії ЕНА №4776552 від 20.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення штрафу у розмірі 425 грн 00 коп

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 17.09.2025.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач Департамент патрульної поліції України (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048)

Відповідач інспектор 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції Денисенко Владислав Вікторович (місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, 14037)

Суддя А.О. Діденко