Постанова № 130462700, 24.09.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23617/25

Провадження № 3/686/6744/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого за місцем проживання по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

установив:

ОСОБА_1 09 серпня 2025 року о 10 год. 02 хв. по вул. Лісовій, 2 у с. Олешин Хмельницького району, керував транспортним засобом «Chevrolet nubira»», номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Слободянюк П.В. заперечили проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначивши, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 під надуманим приводом нібито за перевищення швидкості руху, хоча її не вимірювали, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, мова його була чіткою, координація рухів нормальна, проте працівники поліції шукали приводи для проведення огляду на стан сп`яніння, результат якого ОСОБА_1 здивував та однозначної згоди із ним він не висловлював. Крім цього, прилад Drager Alcotect 7510, за допомогою якого був проведений огляд на місці зупинки за долученими відомостями містить абсолютну похибку 0,06 проміле, що з урахуванням Віденської конвенції про дорожній рух, в якій установлені обмеження 0,5 г чистого алкоголю на літр крові свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що усупереч позиції сторони захисту вина ОСОБА_1 у вчиненні цього адмінправопорушення підтверджується такими доказами:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417250 від 09 cерпня 2025 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом;

- відомостями з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя).

- результатом тесту за допомогою спеціального приладу газоаналізатора Alcotest Drager № 7510 (0394) (тест № 742 від 09.08.2025, 10 год. 37 хв., результат 0,3 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини руху транспортного засобу, його зупинки працівниками поліції, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки фіксації його результату, з яким ОСОБА_1 погодився, оформлення матеріалів про притягнення його до адмінвіповідальності.

Долучені відеозаписи є повними, цілісними та послідовними, у хронології відображають обставини , які підлягають доказуванню у цьому провадженні.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

З урахуванням застосування під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 технічного засобу відеозапису, на якому зафіксоване проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння,який долучений до матеріалів справи, суд вважає результат огляду належним та допустимим доказом.

Щодо аргументів сторони захисту про відсутність причин для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або не складання у подальшому відносно водія протоколу чи постанови за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння у разі виявлення його ознак.

Доводи сторони захисту з приводу похибки алкотестера з урахуванням Віденської Конвенції про дорожній рух не можуть бути взяті до уваги у якості підстави для закриття провадження.

Так, у ст.8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові 0,2 ‰.

Згідно з п.7-10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю.

Зокрема, чинним законодавством України встановлено, що якщо за результатом огляду особи на стан алкогольного сп`яніння показник тесту має цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю, то особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Встановлено, що прилад Drager Alcotest 7510, має похибку 0,06 ‰ при вимірюванні в діапазоні 0,00-0,80 ‰.

Водночас результат огляду ОСОБА_1 становить 0,30 ‰, що із урахуванням похибки спеціального технічного засобу перевищує допустимий цифровий показник 0,2 ‰.

Відтак, у даному випадку відсутні підстави для висновку про наявність похибки у вимірюванні, яка б могла вплинути на його результат та давала би підстави для висновку про допустимий рівень алкоголю у ОСОБА_1 .

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та на запитання поліцейського чи погоджується він із результатом огляду 0,30 ‰, відповів, що «Якщо так показало, то погоджується».

Також з відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Згідно із абзацом другим пункту 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, згода водія з позитивним результатом огляду на стан сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу повністю погодився з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

У зв`язку із цим, аргументи захисника про те, що ОСОБА_1 не висловлював однозначної згоди із результатом огляду, суд відхиляє.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому на нього необхідно накласти стягнення в межах санкції зазначеної вище статті.

Згідно з довідкою за підписом інспектора відділу адмінпрактики УПП в Хмельницькій області ДПП І.Красноступ, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_1 24.09.2013.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує, що відповідно до указаної довідки ОСОБА_1 не вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Разом із цим, відсутність попередніх порушень водієм ОСОБА_1 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не нівелює встановлений факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відтак суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу на у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130,276-280,283-285,294 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

Стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

Стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 штраф по справі №686/23617/25.

Реквізити длясплати судовогозбору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5 судовий збір по справі 686/23617/25.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/23617/25» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК