Ухвала суду № 130457121, 24.09.2025, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/715/25

Номер провадження 1-кп/142/77/25

У Х В А Л А

іменем України

(про продовження строку тримання під вартою)

24 вересня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гонорівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000169 від 11.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000169 від 11.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року постановлено призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000169 від 11.06.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 407 КК України підготовче судове засідання, викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників та потерпілого.

В підготовчому засіданні 23 вересня 2025 року прокурором було заявлено клопотання про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, на 60 діб.

Клопотання мотивованетим,що 10.06.2025року близько23години, ОСОБА_4 прийшовна подвір`ядомогосподарства по АДРЕСА_2 ,за місцемпроживання ОСОБА_5 ,де останнійрозпивав спиртнінапої ізсвоїм знайомим ОСОБА_6 .Після чого, ОСОБА_4 приєднався доостанніх тавони почалиспільно розпиватиспиртні напої.Під часвживання спиртнихнапоїв у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,склались неприязністосунки із ОСОБА_4 якого останнізапідозрили упроникненні добудинку матері ОСОБА_5 . Післячого, ОСОБА_5 залучившись підтримкоюсвого знайомого ОСОБА_6 ,вирішили отримативід ОСОБА_4 зізнання ув чиненніпроникнення,на їхдумку,піддавши останньогокатуванню.Реалізуючи свійзлочинний умиселна катування,а самеспричинення сильногофізичного болюта моральногостраждання ОСОБА_4 з метоюотримання відостаннього зізнанняу проникненнідо будинкуматері ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,наніс одинудар кулакомправої рукив областьобличчя ОСОБА_4 в результатічого,останній впавна землю.Перебуваючи наземлі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали наносити ОСОБА_4 численні ударикулаками таногами вобличчя,по голові,тулубу такінцівкам,при цьому,стали вимагативід ньоговизнання виниу проникненнідо будинкуматері ОСОБА_5 ,спричиняючи ОСОБА_4 сильного фізичногоболю таморального страждання.Надалі,не отримавшивід ОСОБА_4 зізнання увчиненні проникнення, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 попередньо домовившисьміж собоюна спільневиконання злочиннихдій щодоподальшого позбавленняволі ОСОБА_4 та продовженнязастосування донього катування,зателефонували до ОСОБА_10 та ОСОБА_5 попросив прибутидо домогосподарства,за адресою: АДРЕСА_2 ,при цьомуне повідомивши ОСОБА_10 з якоюметою.В подальшому,11.06.2025близько о01год., ОСОБА_10 не будучиобізнаним узлочинних намірахобвинувачених,приїхав наавтомобілі марки«Mercedes-Benz208»,д.н.з. НОМЕР_1 ,до вищевказаного домогосподарства,де ОСОБА_5 із ОСОБА_6 ,реалізуючи свійзлочинний умиселна незаконнепозбавлення волі,вилягли ОСОБА_4 на вулицюбіля домогосподарстваде продовжувалинаносити йомучисленні ударируками таногами порізним частинамтіла,а саме:по голові,тулубу,кінцівкам (рукамта ногам),та подолавшитаким чиномможливий опір ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за одягзатягли ОСОБА_4 в салонавтомобіля,на якомуприїхав ОСОБА_10 ,позбавивши можливостіостаннього самостійнопересуватись упродовжтривалого часу,вільно табезперешкодно засвоїм бажанням.Далі, ОСОБА_10 на вимогуобвинувачених розпочаврух,який тривавблизько 40хвилин таприїхав наділянку 55кварталу лісуурочища «Козацьке»,що замежами населеногопункту с.Гонорівка Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті,де зупинившисьна дорозі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 загальними іоб`єднанимизусиллями,спираючись надопомогу тасприяння одинодного,силоміць витягнули ОСОБА_4 ,з автомобіля,та потяглиблизько 50метрів вглиб лісу.В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за допомогоюременя намагалисьприв`язати ОСОБА_4 до дерева,однак їмце невдалося.Після чого,продовжили спричиненнясильного фізичногоболю ОСОБА_4 ,яке виразилосьв неодноразовомунанесені йомутілесних ушкоджень,шляхом нанесенняударів кулакамита ногамив обличчя,по голові,тулубу такінцівкам,що здійснювалосьупродовж тривалогочасу. Надалі, близько 02 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на вимогу ОСОБА_11 припинити злочинні дії, залишили ОСОБА_4 на місці вчинення кримінального правопорушення, а самі сіли в автомобіль та поїхали у невідомому напрямку. У наслідок злочинних дій, ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості у вигляді: множинних переломів кісток черепа та кісток обличчя, перелом правої виличної кістки без зміщення, перелом верхньої стінки правої гайморової пазухи, перелом гратчастого лабіринту та внутрішньої стінки правої гайморової пазухи, крововиливи у повітряні пазухи та простори (клітки) кісток обличчя, перелом кісток носа з незначним зміщенням, викривлення переділки носа, множинні садна та крововиливи м`яких тканин голови.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 , 11.06.2025 року о 18 год. 14 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 127, ч. 2 146 КК України.

Також прокурор зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме повідомленням про підозру у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, складеним та врученим підозрюваному, 12.06.2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Тульчинського РВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_12 .

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області 1-кс/134/346/2025 від 13.06.2025 року, підозрюваному ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, по 09 серпня 2025 року включно.

Також під час досудового розслідування, 05.08.2025 року, продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені до трьох місяців, тобто до 12 вересня 2025 року, а також Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області 1-кс/134/415/2025 від 07.08.2025 року, підозрюваному ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 12 вересня 2025 року включно.

У той же час, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_6 , залишається наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується увчиненні тяжкихзлочинів вчиненихв умовахвоєнного стану,за якіпередбачено покаранняу видіпозбавлення волі на строк від 5 до 10 років, усвідомивши невідворотність покарання, останній без продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_6 буде незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Без продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. З ч. 1 ст. 177 КПК України.

Без продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 матиме можливість не з`являтися на виклики до слідчого, змінити місце проживання, або ж іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, зокрема продовжити вчиняти незаконні дії відносно потерпілого, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. І ст. 177 КПК України.

Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , який вчинив злочин, за який передбачене покарання до 5 років позбавлення волі, з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому доцільно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м`які запобіжні заходи не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки підозрюваний не виконуватиме в повній мірі обов`язки, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, що не сприятиме запобіганню вказаним ризикам.

Іншими обставинами, що сукупно вказують на можливість та необхідність продовження застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 178 КПК України також, є те, що ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, вік, стан здоров`я, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та за сукупності наведених обставин, вважаю, за доцільне продовжити застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на його невідповідність нормам КПК, відсутність належної аргументації щодо ризиків незастосування даного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 поклались у вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечив проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та просив продовжити строк тримання на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати зізнання, вчинено групою осіб без попередньої змови між собою; ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та здійснюване протягом тривалого часу.

Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання до 6 років позбавлення волі.

Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, в зв`язку з чим обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 діб є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи обставини, встановлені в підготовчому засіданні, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 застави, в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень, оскільки внесення застави в такому розмірі буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, ст. 8, ст.ст. 177, 178, ч. 1 ст. 183, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Гонорівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженому, раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 листопада 2025 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок отримувача: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; 5) здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

Суддя: