Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/7372/25
2/212/4095/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.
за участю секретаря - Манько В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
25.06.2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитом у розмірі 17856 грн., також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 03.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») (ЄДРПОУ: 41078230) (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 7754752 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті Товариства.
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 17856 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн.; заборгованість за відсотками 9856 грн.; заборгованість за пенею 4000 грн.
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором №7754752 від 03.04.2024 на адресу реєстрації відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 7754752 від 03.04.2024 року в розмірі 17856 грн, 2422,40 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 11.08.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11.08.2025 розгляд справи було відкладено на 23.09.2025.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутність та про часткове визнання позову.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 03.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7754752 про надання споживчого кредиту в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті Товариства, його підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. За умовами кредитного договору сума кредиту становить 4400,00 грн., кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту (а.с.31-39).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 03.04.2024 року здійснило перерахування коштів у сумі 4000 грн. на картку АТ «ПУМБ», що свідчить про виконання зобов`язання кредитодавцем (а.с.30).
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача (а.с. 42-46, 26).
З досудової вимоги від 08.04.2025 року №3809905907-АВ, яка була направлена на адресу відповідача, вбачається, що відповідачу було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7754752 від 03.04.2024 року та запропоновано сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та вказано, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «Діджи Фінанс» буде змушене звернутися до суду (а.с. 47).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 7754752 від 03.04.2024, за даним договором утворилась заборгованість у розмірі 17856 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту2315 гривень; сума заборгованості за відсотками5835,71 гривень; сума заборгованості за комісією570 гривень, яку відповідач повинен сплатити на користь позивача.
Розмір такої заборгованості підтверджується розрахунком за Договором № 3222975 від 15.02.2021 р. становить 17856 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн.; заборгованість за відсотками 9856 грн.; заборгованість за пенею 4000 грн. (а.с.7-9, 20-21)
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як передбачено п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положенням ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитами відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.
Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідност. 546 ЦК Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Відповідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ізст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості: по тілу кредиту у розмірі 4000 грн, по процентах у розмірі 9856 грн, всього на суму 13856 грн.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки неустойки в виді пені у розмірі 4000 грн, суд зазначає наступне.
24 грудня 2023 року вступив в силуЗакон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни доЗакону «Про споживче кредитування»та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, іпункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з частинами 1,2стаття 4 ЦК Україниоснову цивільного законодавства України становитьКонституція України. Основним актом цивільного законодавства України єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу(далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін доЦивільного кодексу України.
Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідатиЦК України.
УРішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Відтак хочЗакон № 3498-IX від 22.11.2023прийнятий пізніше, протестаттею 4 ЦК Українивстановлено, що інші закони України приймаються відповідно доКонституції УкраїнитаЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніжЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін доЦК України, які мають розглядатися одночасно.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни доЦК Україниподані не були, то з огляду на положеннястатті 4 ЦК Українита позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.
Отже, зазначення уЦК Українипро необхідність прийняття інших законів відповідно до цьогоКодексує достатньою підставою вважати, що нормаЦК Українипревалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.
Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положеннямЦК України.
Таким чином,ЦК Українимає вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень»Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що в частині стягнення пені у розмірі 4000 грн. слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2422,40 грн та 6000,00 грн відповідно.
Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором № 42649746 про надання правової до від 01.01.2025, додатковою угодою 7754752 від 02.04.2025 до договору № 42649746 про надання правової до від 01.01.2025, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 6585/10 від 26.04.2018, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 31.03.2025, детальним описом робіт (наданих послуг) адвокатом Білецьким Б.М. від 31.03.2025.
Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з п.1 ч.2ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4-6 ст.137ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірнимі з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.
Враховуючи часткове визнання позову, а також часткове задоволення позову, беручи до уваги те, що відповідачем не реалізованого свого права на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4650 грн, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому враховано, що заявлений розмір позовних вимог становить 17856 грн, сума задоволених позовних вимог13856 грн, що становить 77,5% від заявленого розміру позовних вимог. Оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,00 грн, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1877,43 грн понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст.2,12,13,81,141,259,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №7754752 від 03.04.2024 в розмірі 13856 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору, що складають 1877,43 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4650 грн., а всього 6527,43 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ
Судове рішення № 130451582, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 23.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/7372/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: