Рішення № 130450026, 24.09.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р.

м. Київ

справа № 755/15989/25

провадження № 2-а/755/590/25

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення про примусове повернення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_2 звернувся з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення про примусове повернення, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.08.2025 року відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, накладено адміністративне стягнення та одразу 20.08.2025 року відносно позивача прийнято рішення про примусове повернення та встановлено строк для виїзду до 17.09.2025 року. Позивачем мотивовано свою заяву тим, що він приїхав в Україну в 2005 році, оформив дозвіл на імміграцію в Україну та отримав посвідку на постійне проживання, перебуває у цивільному шлюбі із ОСОБА_3 , здійснює підприємницьку діяльність. У травні 2025 року позивачем втрачено паспорт громадянина Вірменії разом із посвідкою на постійне проживання на території України. Зважаючи на викладене і відсутність перекладача при складанні відповідачем оскаржуваних рішень, відображено невірні обставини, які не відповідають дійсності, а тому прийняті рішення позивач вважає протиправними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення про примусове повернення.

Представник відповідача Штоюнда Ж.М. скористалась процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечила в повному обсязі вказуючи на законність і обґрунтованість оскаржуваних позивачем рішень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МКМ 017492 про притягнення громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн., та постановою встановлено, що 20.08.2025 року об 11.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Ак. Ромоданова, 17 виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а сам6 проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

20.08.2025 року Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області вирішено примусово повернути до країни походження або до третьої країни громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно змісту рішення від 20.08.2025 року встановлено, що 20.08.2025 року співробітниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а сам6 проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. Вході опитування, іноземний громадянин пояснив, що прибув в Україну 20.02.2020 року через ПП «Київ» авіаційним транспортом з приватною метою, На території України не працевлаштований, родичів не має, зі слів іноземця проживав за власно накопичені кошти, після закінчення законного терміну перебування, територію України не покинув, з питань оформлення повідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію в Україну не звертався, документи на продовження терміну перебування в Україні не подавались, документи на набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, не подавав. Звернувся до органів ДМС з метою покинути територію України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI.

Статтею 4 даного Закону, визначений виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Зокрема, відповідно до положень ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно змісту ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 5 вищезазначеної Інструкції, підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: - дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; - дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; - якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; - затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено перелік обставин, за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства, цей перелік є вичерпним.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 20.08.20254 року, оскільки з часу спливу строку законного перебування позивача на території України, до моменту винесення рішення від 20.08.2025 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни, громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_2 не вживав жодних заходів для легалізації свого проживання (перебування) на території України, стверджувати про його законне перебування/проживання в Україні підстав немає. При цьому, певні обставини (запровадження воєнного стану в Україні, тощо), на переконання суду, не змінюють обставин того, що позивач не вчиняв жодних передбачених законодавством дій, задля легалізації свого проживання в Україні. Доказів на підтвердження доводам позивача матеріали справи не містять. При цьому, судом також встановлено, що із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував. Доказів протилежного позивачем не надано, так як і не надано належних та допустимих доказів вчинення ним дій з легалізації свого перебування на території України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що головний спеціаліст Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Новознова Т. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а тому, правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення позивача до країни походження або до третьої країни від 20.08.2025 року відсутні.

Щодо правомірності постанови серії ПН МКМ 017492 від 20.08.2025 року про накладення на громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_4 адміністративного стягнення за ч.2 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 3 400,00 грн., слід врахувати, що граничний термін перебування позивача на території України сплив, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 017560 та постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ 017492 від 20.08.2025 року позивач перебував на території України без документів на право проживання в Україні, чим порушив вимоги ч. 1, 3 ст. 3, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Вказані обставини свідчать про правомірність притягнення громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 203 КУпАП та, як наслідок, про правомірність спірної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ 017492 від 20.08.2025 року.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання позивача на обставини ненадання йому права на перекладача, оскільки оскаржувані рішення містять особистий підпис позивача про те, що останній не потребує перекладача, а також позивачем добровільно 21.08.2025 року сплачено штраф за оскаржуваною постановою серії ПН МКМ 017492 від 20.08.2025 року, відповідно до квитанції № 6321434, про що міститься відмітка у постанові.

Інших обставин, що унеможливлюють виконання рішення про примусове повернення, позивачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення про примусове поверненняє необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 9, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 1, 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення про примусове повернення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2025 року.

Суддя: В.І. Галаган