Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
278/2994/25
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 вересня 2025 року селище Романів
Романівський районнийсудЖитомирськоїобластівскладісуддіКірічукаМ.М.,з участю секретарясудовогозасіданняГрінчукСтепанюкЗ.А.,розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільнусправузапозовом товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 простягненнязаборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2025 року через систему «Електронний суд» товариство з обмженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит - капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 14 липня 2021 року міжакціонерним товариством «Банк Форвард» (далі АТ «Банк Форвард») та відповідачем було укладено кредитний договір №300026615. За умовами укладеного договору АТ «Банк Форвард» надало відповідачу грошові кошти у сумі 29904,00 грн строком на 366 днів.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Кредит - капітал» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 40525,11 грн; з яких 27397,63 грн заборгованість за тілом кредиту, 2,61 грн - заборгованість за процентами, 13124,87 грн заборгованість за комісією.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Судом встановлено, що 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Банк Форвард» та підписав анкету-заяву №300026615 в якій зробив пропозицію АТ «Банк Форвард» на укладення договору про надання та використання платіжної картки, просив випустити на його ім`я платіжну картку, відкрити йому поточний рахунок в гривні та надати кредит за продуктом КОКО КЕШ, строк кредиту 366 днів з 30 вересня 2022 року по 30 вересня 2023 року, в сумі 29904,00 грн, на умовах 0,01 % річних , ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) 0,00001% річних, щомісячна комісія без ПДВ 1193,17 грн.
30 вересня 2022 року відповідач отримав платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтвердив власноручним підписом у анкеті-заяві.
30 вересня 2022 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту.
Надання кредитних коштів та користування ними відповідачем позивач підтвердив випискою по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 за період з 29 жовтня 2013 року по 10 червня 2023 року, з 11 червня 2023 року по 24 липня 2024 року.
25 липня 2024 року АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договірвідступлення прав вимоги №GL1N426202/1. За умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників АТ «Банк Форвард», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300026615 в розмірі 40525,11 грн, що підтверджується витягом із реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржниківза такими договорами станом на 25 липня 2024 року.
9 червня 2025 року ТОВ «ФК Кредит-Капітал»направило ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №300026615 та повідомило про відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 40525,11 грн; з яких 27397,63 грн заборгованість за тілом кредиту, 2,61 грн - заборгованість за процентами, 13124,87 грн заборгованість за комісією.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надано.
Частиною 1статті 1054ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1статті 526ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1статті 1048ЦК Українивстановлено,що позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що між відповідачем та АТ «Банк Форвард» було укладено кредитний договір. При цьому АТ «Банк Форвард» свої зобов`язання за кредитними договором виконало, а відповідач взяті кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що кредитний договір підписаний відповідачем власноручним підписом, що підтверджує укладання між сторонами спірного правочину. Отже, позивачем доведено, що між кредитною установою та відповідачем були укладено договір, у якому було узгоджено істотні умови договору, у тому числі строки повернення кредиту, сплату процентів. Крім того, випискою по рахунку підтверджено перерахування відповідачу коштів, натомість, відповідачем не спростовано факту отримання ним кредитних коштів та сплати тіла кредиту та процентів у повному обсязі, отже, вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 27397,63 та процентів у розмірі 2,61 грн, разом 27400,24 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення комісії в розмірі 13124,87 грн, суд зазначає наступне.
Законом України«Проспоживчекредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
При цьому, відповідно до частини 1статті 11 вказаного Законупісля укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, щоЗакон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача комісії, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно доЗакону України«Проспоживчекредитування» та вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення комісії в розмірі 13124,87 грн з відповідача на користь позивача.
Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами в розмірі 27400,24 грн.
Згідно частини першоїстатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК України).
Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 7000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №0206 від 2 червня 2024 року, актом №734 надання послуг від 9 червня 2025 року, детальним описом наданих послуг від 9 червня 2025 року.
Відповідно до частини 4статті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 1637,85 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4732,90 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 546,549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Кредит -Капітал» (адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 м. Львів, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35234236) 27400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн 24 коп заборгованості за кредитними договорами, 1637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн 85 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 4732 (чотири тисячі тридцять дві) грн 90 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М.Кірічук
Судове рішення № 130446959, Романівський районний суд Житомирської області було прийнято 24.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 278/2994/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: