Рішення № 130446468, 19.09.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6915/25

Провадження № 2/161/2919/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ГриняО.М.,

за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

1.1. Позиція позивача

11 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач-1, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі відповідач-2, ОСОБА_4 ), ОСОБА_7 (далі відповідач-3, ОСОБА_7 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Міністерство оборони України (далі третя особа), про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільної сумісної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним (далі дослівно).

« ОСОБА_1 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_8 з лютого 2021 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вони познайомились на роботі, оскільки працювали в одній компанії вже до того кілька років. Спілкування було діловим, він перебував у шлюбі і ОСОБА_9 також була у шлюбі. Вона фактично почала жити окремо з чоловіком з вересня 2017 року через його зловживання алкоголем. Розлучення затягнулось і розірвала шлюб в лютому 2019 року.

Романтичні стосунки з ОСОБА_8 у неї почалися приблизно в кінці літа 2020 року. Він проявляв ініціативу, запрошував її на каву, хотів спілкуватися і бачитись. Сказав, що з кінця 2019 року фактично не проживає з ОСОБА_10 (на сьогодні колишньою дружиною), а живе з батьками і має намір розлучитися. Як він стверджував, він не хотів завдавати болю доньці, яка має встигнути адаптуватися психологічно до того, що тато проживає окремо.

В ОСОБА_9 та ОСОБА_8 поступово зав`язувались серйозні романтичні стосунки.

ОСОБА_11 тепло, по-батьківськи відносився до сина ОСОБА_12 - ОСОБА_13 : він бачив його, коли син зі школи приходив до ОСОБА_12 на роботу, оскільки школа знаходиться поруч. ОСОБА_11 був дуже уважний, дуже позитивний, хороший, чуйний і їхні погляди дуже багато в чому сходились, сторони розуміли що в їхніх цінностях є багато спільного, їм було дуже добре разом і так вони закохались один в одного.

В січні 2021 року ОСОБА_11 офіційно розлучився. І з лютого ОСОБА_14 та ОСОБА_11 почали жити разом в будинку ОСОБА_12 в АДРЕСА_1 . Вони практично увесь час проводили разом, позаяк офіс був переведений в режим дистанційної роботи.Тобто потрібно було лише 1-2 рази в тиждень приходити в офіс.

ОСОБА_14 та ОСОБА_11 разом працювали вдома, разом їздили на роботу, вели спільний побут і були щасливі.

На початку осені 2021 року ОСОБА_11 познайомив ОСОБА_12 зі його родиною. Зустріч була тепла і душевна, затишна.

Тільки знайомство з донькою ОСОБА_11 ОСОБА_15 відкладалось, бо він з нею про це кілька разів говорив, вона хвилювалась і на той момент не була готова.

В жовтні 2021 року ОСОБА_11 , син ОСОБА_12 ОСОБА_13 і ОСОБА_14 їздили на кілька днів на відпочинок в м. Івано-Франківськ, зупинялись в готелі "Sunlit" з 14 на 15 жовтня 2021 року, після чого ще поїхали в ОСОБА_16 , зупинялись в готелі "Клен" з 15 на 16 жовтня 2021 року.

Новий 2022 рік ОСОБА_11 та ОСОБА_14 зустріли на службі в православній церкві, оскільки товариш ОСОБА_11 - військовий капелан отець ОСОБА_17 - правив в церкві через кілька сіл. А ОСОБА_11 та ОСОБА_14 сім`єю їздили до нього на службу.

На початку 2022 року вони мріяли про поїздку в травні знову в Туреччину, і дуже цього чекали. Але почалася війна і їхнє життя дуже змінилось. На другий день війни в м. Луцьк приїхав колега ОСОБА_11 - ОСОБА_18 , з дружиною ОСОБА_19 , товаришем ОСОБА_20 і також котом і песиком. Вони подзвонили ОСОБА_11 , через те, що нікого більше в ОСОБА_21 не знали і попросили про допомогу у пошуку житла. Вони поселились в ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

ОСОБА_22 в перші дні війни їздив з хлопцями робити коктейлі ОСОБА_23 , допомагати по забезпеченню оборони міста. Але на 5-й день ОСОБА_11 сказав, що так не може і йде в добровольці, адже є ветераном АТО.

Протягом року чоловік ніс службу на півночі Волинської області в складі 100 бригади. За цей час він приїздив додому до сім`ї, коли відпускали на 2-3 доби, приїздив у відпустку. ОСОБА_14 також їздила до чоловіка його провідувати. За цей період з літа 2022 року вони вже почали проводити час і з донькою чоловіка - ОСОБА_15 , коли чоловіка відпускали додому.

22 по 24 серпня 2022 року вони відпочивали сім`єю - ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , дочка чоловіка ОСОБА_15 і син ОСОБА_12 ОСОБА_13 в ОСОБА_24 , зупинялись в готелі " ОСОБА_25 ".

З 03 по 04 вересня 2022 року вони всі разом також їздили четверо сім`єю відсвяткувати день народження доньки ОСОБА_15 у м. Хмельницький, провели час в аквапарку, зупинялись в готелі "Вік- ОСОБА_26 ".

День народження сина ОСОБА_13 вони всі разом також відсвяткували в поїздці, чоловіка відпустили на кілька днів з 15 по 17 жовтня 2022 року, зупинялись в готелі "Star" у місті Мукачево, відвідали місцевий аквапарк "Карпатія".

В грудні 2022 року ОСОБА_14 також їздила провідувати чоловіка на північ області, і раз на два тижні його відпускали до дому на 2-3 дні.

З 18 по 19 березня 2023 р. ОСОБА_14 їздила до ОСОБА_11 на північ, його відпустили на 2 дні, зупинялись в готелі "Нестер-Хауз".

Після того ОСОБА_11 відпустили ще на пів дня і ніч додому на її день народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а вже 30 березня 2023 року о п`ятій ранку він повертався в бригаду і їх відправила вже на схід на Лиманський напрямок.

ОСОБА_14 з ОСОБА_11 постійно були на зв`язку, дбали один про одного, вона відправляла йому смачні гостинці і військовий одяг, взуття до зміни сезонів.

В травні 2023 року вона також провідувала ОСОБА_11 , його відпустили на 3 дні з 02 по 04 травня 2023 року, вони провели їх в Харкові. Також ОСОБА_14 ОСОБА_27 приїздила до нього в Харків з 15 по 18 червня 2023 року. Обидва рази вони зупинялись в готелі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Також вона їздила до ОСОБА_11 з 10.08 по 13.08.2023 р., він зустрів її в ОСОБА_28 і вони поїхали в Харків, зупинились в тому ж готелі.

У вересні 2023 в чоловіка ОСОБА_11 була відпустка. До них приходили рідні побачитись і після того сім`єю чоловік ОСОБА_11 , син ОСОБА_13 , донька ОСОБА_15 і ОСОБА_14 як дружина поїхали в Карпати: 3 дні провели в ОСОБА_24 (14-17.09.2023) в готелі " ОСОБА_29 ", після того ще 3 дні провели в м. Мукачево (17-20.09.2023) в готелі "Star" в центрі Мукачево.

Після того ОСОБА_14 їздила до чоловіка в ОСОБА_30 з 09 по 12 листопада 2023 року.

В січні 2024 року її чоловік ОСОБА_11 приїхав додому використати другу частину своєї відпустки. Вони запросили всю родину до них в гості. Після того поїхали на відпочинок в с. Микуличин - з 06.01.24 по 09.01.2024, зупинялись в котеджі "Рокита" (Участок Країще, Микуличин, 78590).

В лютому 2024 року ОСОБА_14 приїжджала до чоловіка ОСОБА_11 в ОСОБА_28 на його День народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , а 10.02.2024 він зробив їй пропозицію одружитися, ОСОБА_14 погодилась. І в цей день ОСОБА_11 подарував ОСОБА_12 перстень.

Після того ОСОБА_14 до нього ще приїздила в ОСОБА_28 з 05.04.2024 по 08.04.2024 чоловік привітав її з Днем народження, яке було напередодні 29 березня, зробив сюрприз: подарував новий телефон, завіз в гарне місце заповідник " ОСОБА_31 " на околиці ОСОБА_28 з кавою і тістечками.

Загалом за цей період ОСОБА_11 був закріплений і ніс службу на Лиманському напрямку, весною його і частину його побратимів прикомандирували до 81 бригади на Білогорівку це був складний інтенсивний період, і після того ще через місяць його з 100 бригадою перекинули на Покровський напрямок на Очеретине. ОСОБА_14 з чоловіком ОСОБА_11 були на зв`язку і по ньому було видно, що там дуже критична ситуація це був травень 2024 року. В кінці травня 2024 року через значні втрати бригаду відправили на ротацію і доукомплектування у Львівську область.

Коли ОСОБА_11 приїхав на ротацію, йому дали кілька днів відпустки і він приїхав додому. Тоді вони сім`єю з`їздили на кілька днів в Закарпаття: чоловік ОСОБА_11 , син ОСОБА_13 , донька чоловіка ОСОБА_32 і ОСОБА_14 . З 30.05.2024 по 02.06.2024 вони проживали в апартаментах "SunVi" в ЖК "Сонячний Квартал" (с.Голубине, 89320).

Після відпустки чоловік ОСОБА_11 знову повернувся на полігон. В цей час у нього почались проблеми з коліном, біль і щось похрускувало. Він пройшов обстеження, МРТ і виявилось, що в нього 4 ступінь хондромаляції лопнув хрящ колінного суглоба, і необхідна була операція. В червні 2024 року ОСОБА_11 зробили операцію, ОСОБА_14 була з ним в лікарні. Чоловік проходив реабілітацію - приблизно за тижденьпівтора після операції вже знаходився вдома, але їздив на процедури, вправи по реабілітації.

Це літо 2024 року було для них дуже щасливим, оскільки вони прожили його повноцінно разом, хоч чоловіку і дошкуляли милиці, без них він не міг ходити до початку вересня.

За цей час ОСОБА_14 та ОСОБА_11 спланували ремонт, вирішили почати весною 2025 року.

А оперативно вирішили залити по-новому цоколь в їхньому будинку і поставили паркан, чоловік сам фарбував стовпчики паркану; хотів, щоб вони були профарбовані ідеально, активно контролював роботу найнятих робітників, сам оплачував роботу, матеріали.

20 вересня 2024 року чоловік знову повернувся на війну на ОСОБА_33 напрямок після закінчення реабілітації.

З 10 по 14 жовтня 2024 року ОСОБА_14 їздила до чоловіка в Краматорськ, він мав бойові виїзди 3 доби через 3 і так вона могла з ним бути ті 3 доби.

Наступні її поїздки до чоловіка була з 10 по 19 листопада 2024 року і з 02 по 06 січня 2025 року також в м. Краматорськ.

Остання поїздка ОСОБА_12 до чоловіка ОСОБА_11 була з 08 по 11 лютого 2025 року. Його побратим зустрів її з потягу і передав ключі від квартири, в якій вона чекала чоловіка з бойового виїзду 8 лютого 2025 року, оскільки з бойових він приїжджав ввечері.

Вони були дуже раді, що знову разом, після 00:00 год вона привітала його з Днем народження, подарувала подарунок: він якось дуже розчулився.

09 лютого 2025 р. вдень вони поїхали знову в заповідник "Біленьке", помилувались природою, ввечері приготували смачну вечерю і так відсвяткували.

10 лютого 2025 була річниця з нагоди чоловіка пропозиції одружитись. ОСОБА_14 та ОСОБА_11 почали планувати і обговорювати детально їхнє одруження запланували на найближчу неділю після ОСОБА_34 на 27.04.2025. Обговорили деталі, потішились таким щасливим планам.

11 лютого 2025 року чоловік посадив Юлію в потяг "Інтерсіті" і поїхав готуватись до бойового виїзду на вечір. Поки ОСОБА_14 була в дорозі, вони ще листувалися, жартували, чоловік записував їй голосові повідомлення.

ОСОБА_35 приїхала додому 12 лютого 2025 року о 06:00. Ще до 10:00 ОСОБА_14 переписувалася з чоловіком Та вже з з 12:00 години він вже не відповідав на її повідомлення і дзвінки. Саме цього дня ОСОБА_36 чоловік загинув - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_35 досі підтримує приязні стосунки з його батьками. Вони досі збираються разом, тепер вже щоб вшанувати ОСОБА_11 і поділитися теплими спогадами.

Після смерті чоловіка ОСОБА_35 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виплат після загиблого чоловіка відповідно до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 серпня 2022 року № 484 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 вересня 2024 року № 659) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2024 року за № 1547/42892).

Їй повідомили, що для отримання таких виплат вона повинна надати рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю загиблого військовослужбовця з жінкою без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку (п. 7 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги).

Крім того, за життя ОСОБА_11 , вони разом придбали за спільні кошти автомобіль марки SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , ІНТЗ НОМЕР_2 , а тепер цей транспортний засіб входить в спадкову масу і тому ОСОБА_14 бажає визнати цей автомобіль таким, що є спільним майном і тому вона має право на 1/2 цього майна».

На підставі вищенаведеного позивач просить суд:

1) встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з лютого 2021 року до 12 лютого 2025 року;

2) визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , автомобіль марки SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , ІНТЗ НОМЕР_2 ;

3) в порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 автомобіля марки SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , ІНТЗ НОМЕР_2 .

1.2. Позиція відповідача ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 письмового відзиву на позов не подала.

1.3. Позиція відповідача ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_4 письмового відзиву на позов не подав.

1.4. Позиція відповідача ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_7 , яка діє через свого законного представника ОСОБА_5 , у письмовому відзиву позовні вимоги заперечила.

Заперечення цього відповідача обґрунтовані наступним (далі дослівно).

Так, дійсно, і це не заперечує сторона відповідача про те, що в загиблого ОСОБА_8 були певні близькі стосунки з позивачкою ОСОБА_1 , проте, які, аж ніяк не можуть вважатись "шлюбом".

Так, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти:

спільного проживання однією сім`єю;

спільний побут;

взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (ст. ст. 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім`ї.

Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12.12.2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27.02.2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11.12.2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24.01.2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08.12.2021 року у справі № 531/295/19 (№ 61-3071св21), та інших.

Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що заявник проживала однією сім`єю і була членом сім`ї загиблого.

Фактично, ж усі позовні вимоги ґрунтуються лише на розповідях про спільні періодичні поїздки та відпочинки, плани на майбутнє, які нічим не підтверджені та описом бачення стосунків із загиблим самою позивачкою.

Як вбачається з Постанови Верховного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Так, на підтвердження факту ведення спільного господарства позивачка наводить "плани на ремонт на весну 2025 року" та "пофарбовані стовпчики паркану", однак невідомо чи загиблий хоча б приймав фінансову участь в цих "ремонтних" роботах.

Крім, так званого "ремонту" жодних доказів ведення спільного господарства чи спільного бюджету ОСОБА_1 не наведено.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Спільні фото, які надані позивачкою підтверджують лише факти спільних відпочинків ОСОБА_1 та загиблого, які, власне і не заперечуються стороною відповідача, а з наданих фото екранів переписок неможливо достовірно ідентифікувати відправника повідомлень.

Верховний Суд вказав у своїй постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.

Сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу постанова Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак сім`ї - постанова Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц.

Так, дійсно з довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області вбачається, що станом на 17.12.2021 рік за адресою АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_8 , однак з даної довідки неможливо встановити строк такого проживання, його постійність/тимчасовість/ періодичність, в якому статусі особа там знаходилась та чи проживала вже у 2022 році. З долученої відповіді на адвокатський запит вбачається, що до Боратинської сільської ради такі відомості не надходили після видачі довідки, а це означає що вона не може ані підтвердити, ані спростувати обставину спільного проживання позивачки та загиблого у 2022 році.

Більше того, звертаю увагу суду нате, що надана довідка взагалі є недопустимим доказом у справі, оскільки Довідка про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб скасована згідно з Наказом Мінсоцполітики від 17 липня 2019 року № 1106. Крім цього, слід зазначити, наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.01.2023 затверджено «Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі Порядок № 45).

У відповідності до пп. «а» п. 5-2 Додатку до Порядку № 45, обов`язковим документом, який дружина надає до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призначення та виплати одноразової грошової, є свідоцтво про шлюб. Альтернативних документів, що підтверджують статус дружини, не передбачено.

Тобто, статус дружини у розумінні вимог Порядку № 45 підтверджується лише свідоцтвом про шлюб.

Рішення суду про встановлення факту проживання з загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердженням статусу дружини.

Таким чином, юридичний факт по своїй суті це передумова правовідносин, і встановлення його може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки, такі як виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства, а також те, що позивачка, в порушення вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України не довела обґрунтованості заявлених вимог належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в повному обсязі. Крім цього, позивачкою не надано взагалі жодного доказу звернення до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою отримання виплат після загиблого ОСОБА_8 , отримання відмови, "рекомендації звернення до суду з даним позовом", а відтак на сьогоднішній день відсутні підстави вважати, що будь - яке її право порушене та може бути відновлене, шляхом ухвалення судового рішення в цій справі.

Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства, а також те, що позивачка, не довела обґрунтованості заявлених вимог належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, відповідачка вважає, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід відмовити».

1.5. Позиціятретьої особи Міністерства оборони України.

Третя особа у письмових поясненнях позов заперечило. Доводи цієї особи зводяться до наступного (далі дослівно).

Оскільки однією з підстав вказаного позову є подальше отримання позивачем одноразової грошової допомоги, то вважаємо за необхідне зазначити, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XII від 25.02.1993, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Згідно з частини 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Так у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, статті 9-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022, згідно з пункту 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статтею 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 вказаної Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно ч.2 статті 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) за наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Згідно ч. 3 статті 16-1 Закону № 2011-XII у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

Згідно ч. 4 статті 16-1 Закону № 2011-XII визначено коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, зокрема до такої категорії осіб належить жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Водночас статтею 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Для віднесення особи до кола членів однієї сім`ї необхідними є фактори спільного проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільного побуту і взаємних прав й обов`язків осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) і зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім`ї.

Наведене узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61 5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61 11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61 44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61 42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (№ 61-3071св21), та інших.

Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу задоволенню не підлягають, оскільки показання свідків не підтверджують ознак, властивих для проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Згідно з абзацу 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна член сім` членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, для встановлення права особи, яка вважає себе членом сім`ї військовослужбовця, на отримання грошової допомоги передбачає доведення: факту проживання з загиблим; наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Доказами які б могли в своїй сукупності підтвердити певні твердження заявниці, можна віднести (які позивачем не долучено):

- Перекази грошових коштів на рахунки заявника з моменту проживання однією сім`єю (2021 рік) по момент смерті;

- Оплата комунальних послуг;

- Ведення спільного бюджету;

- Придбання побутових речей для спільного користування в домогосподарстві;

- Ремонт або обслуговування побутової техніки;

- Покази свідків відповідно встановленого порядку

Серед іншого, позивачем також залишено поза увагою та не долучено до позову копії наступних документів та доказів:

- копії/витяги з наказу командира військової частини про виключення загиблого зі списків військової частини, призначення та завершення службового розслідування (з якого повинно вбачатись хто записаний родичем та/або членом сім`ї загиблого, хто отримав з військової частини відповідні грошові виплати, тощо);

- витягу з особової справи загиблого у військовій частині щодо відомостей про членів його сім`ї та/або родичів, копії автобіографії (за наявності);

- анкети вивчення особи військовослужбовця (аркушу співбесіди), у ході якого встановлюється наявність родичів, утриманців тощо;

Крім того, заявником також залишено поза увагою питання особистого розпорядження (частина 2 та частина 3 статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей), яке з огляду на наведене вище діюче законодавство надає можливість військовослужбовцю особисто розпорядитись одноразовою грошовою допомогою та обрати коло осіб, на випадок його загибелі, що зможуть претендувати на таку допомогу. А тому вважаємо, що питання наявності або відсутності особистого розпорядження повинно бути досліджено судом при розгляді даної справи, позаяк може виплавати на права та обов`язки інших осіб, на користь яких складено таке особисте розпорядження.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За правилами статей 13, 81 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які посилаються сторони, покладається на кожну із сторін.

З урахуванням принципу диспозитивності процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких позивач повинен довести обставини, на які посилається на підтвердження заяви, слід дійти до висновку про недоведеність факту спільного проживання позивача із загиблим».

1.6. Рух справи.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2025 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 10 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

09 вересня 2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частини якого були проголошені 19 вересня 2025 року.

1.7. Позиція сторін у судовому засіданні.

Позивач та її представник, у судовому засіданні, в якому суд перейшов до стадії ухвалення рішення, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у цьому ж судовому засіданні позовні вимоги визнали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа свого представника у судове засідання не надіслала.

ІІ. Мотивувальна частина.

2.1. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

2.2.1. Письмові докази.

Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_37 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом РАЦС Луцького МУЮ Волинської області за актовим записом № 194. Після розірвання шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_38 » згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . За час шлюбу у ОСОБА_8 . ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася спільна дитина донька ОСОБА_7 згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2021 року у справі № 161/19833/20 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_39 , зареєстрований 20 лютого 2009 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинській області, актовий запис № 194, було розірвано. Після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_5 прізвище « ОСОБА_38 ».

17 травня 2009 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_40 ) та ОСОБА_41 уклали шлюб який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 412, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 17 травня 2009 року. У шлюбі в подружжя народився син: ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2019 року у справі № 161/20852/18 Шлюб між ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка народилась у селі Тихотин Рожищенського району Волинської області та ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який народився у місті Рівне Рівненської області, зареєстрований 17 травня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 412 булорозірвано.

Вказані обставини згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України є преюдиційними, оскільки встановлені рішеннями суду у справах № 161/19833/20 та № 161/20852/18, які набрали законної сили, а отже доведення не потребують.

23 лютого 2022 року за ОСОБА_8 було зареєстровано право власності на придбаний в торгівельній організації тз Skoda Octavia, НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_2 , що зокрема судом було перевірено шляхом прямого доступу до Єдиного державного реєстру та підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про реєстрацію тз серії НОМЕР_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 при виконанні обов`язків військової служби по захисту Батьківщини загинув, вказані обставини підтверджуються сповіщенням про смерть від 14 лютого 2025 року № 319 та свідоцтвом про смерть від 21 лютого 2025 року серії НОМЕР_8 .

Згідно відомостей Центру надання адміністративних послуг та Реєстру територіальної громади Боратинської сільської ради від 24 березня 2025 року № 12/08-07/1/2-25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 з 16 грудня 2021 року по теперішній час. Гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , звертався до територіального підрозділу ЦНАП с. Гірка Полонка з заявою для встановлення факту проживання без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (вх. № Н-380 від 04.10.2021р.).

За результатами розгляду звернення був складений акт обстеження домогосподарства, встановлений факт проживання без реєстрації та видано відповідну довідку.

Відомості про зміну фактичного місця проживання гр. ОСОБА_8 з 2021 року до Боратинської сільської ради не надходили.

Згідно довідки Боратинської сільської ради від 17 грудня 2021 року ОСОБА_8 проживає за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання разом із ОСОБА_1 .

2.2.2. Покази свідків та усні пояснення сторін.

2.2.2.1. Покази свідків позивача.

В ході судового розгляду були допитані свідки сторони позивача, які показали наступне.

1.ОСОБА_45 (сусідта побратим ОСОБА_8 ) в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_8 вони є сусідами через вулицю в с. Гірка Полонка та побратимами. Вказав, що з ОСОБА_46 разом ОСОБА_11 проживав з лютого 2022 року, називав ОСОБА_47 дружиною, купив їй перстень. ОСОБА_48 часто приїжджала до ОСОБА_11 на служба. Свідок звернув увагу, що постійно він відвідував спільне місце проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_49 з лютого 2022 року по червень 2024 року бо допомагали один одному з ремонтом житла. Був на похованні ОСОБА_11 , при цьому на поминальний обід його запрошували батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_48 . Вказав, що про загибель ОСОБА_11 повідомляли ОСОБА_50 . Звернув увагу, що обстановку, яка була за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_49 оцінював, як місце проживання родини.

2.ОСОБА_51 (побратим ОСОБА_11 ) пояснив, що з лютого 2022 року ОСОБА_11 проживав с. Гірка Полонка з ОСОБА_46 це відомо йому з того, що він був неодноразово в помешканні ОСОБА_11 де бачив ОСОБА_50 . Вказав, що ОСОБА_52 відвідувала ОСОБА_11 в коли той перебував на військовій службі в межах Волинської області також неодноразово відвідувала його на Сході, неодноразово присилала йому посилки. Вказав, що ОСОБА_11 неодноразово в спілкуванні із свідком вказував, що із ОСОБА_46 разом вони проживають з 2021 року в с. Гірка Полонка в будинку, який належить ОСОБА_12 . Також розповів, що ОСОБА_11 приймав активну участь у розбудові їх спільного із ОСОБА_46 помешкання в с. Гірка Полонка, зокрема ремонтував забор, вирішував побітові питання, які стосуються організації ремонтних робіт в будинку в селі Г.Полонка, уточнив, що такі питанні ОСОБА_11 вирішував навіть перебуваючи на фронті по телефону. Добре ОСОБА_11 відносився і до сина ОСОБА_12 . Завершуючи свідок також уточнив, що будучи знайомим з ОСОБА_11 з лютого 2022 року іншої адреси проживання ОСОБА_11 ніж с. Гірка Полонка він не знав, крім того вказав, що коли ОСОБА_11 загинув то вони «скидувалися» із побратимами грошима на допомогу близьким ОСОБА_11 , серед, яких була і ОСОБА_14 .

3.ОСОБА_53 (колегапо роботі ОСОБА_12 і ОСОБА_11 ) пояснив, що стосунки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 розпочалися в 2021 році (такі висновки свідок зробив із того, що на роботі ОСОБА_14 і ОСОБА_11 постійно намагалися перебувати разом), а вже весною 2021 року він надавав ОСОБА_11 поради з приводу ландшафтного дизайну та з приводу будівництва в с. Гірка Полонка де ОСОБА_14 і ОСОБА_11 проживали разом. Після святкувань на роботі у 2021 році свідок завозив ОСОБА_11 і ОСОБА_50 в ОСОБА_54 де він чітко бачив, що вони проживають разом про що свідчила поведінка ОСОБА_11 , як господаря помешкання. Коли ОСОБА_11 був на війні свідок за його проханням неодноразово займався косінням трави, привозив матеріали і робітників для будівельних робіт в будинку в с. Гірка Полонка. Свідок також уточнив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_14 проживали, як одна сім`я, оскільки постійно коли приїжджав до них в гості в с. Гірка Полонка бачив речі ОСОБА_11 . Звернув увагу, що коли ОСОБА_14 їздила до ОСОБА_11 на ОСОБА_55 він зробив їй там пропозицію одружитися.

4.ОСОБА_56 (рідна тітка ОСОБА_11 ) Вказала, що відносини ОСОБА_12 та ОСОБА_11 почались з зими 2021 року і тривали по день його загибелі про ці обставини вона достовірно знає, оскільки була постійним гостем у ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в с. Гірка Полонка. Вказала, що саме ОСОБА_11 повністю займався спільним із Юлею господарством. Вказала, що вони разом із ОСОБА_46 придбали автомобіль чорного кольору, марку назвати не змогла, оскільки у них не розуміється, проте уточнила, що автомобіль був легковим, про такі обставини їй відомо, оскільки її син позичав кошти на придбання вказаного автомобіля, уточнила, що вважає, що автомобіль було придбано саме за спільні кошти ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . У 2024 році свідок та інші родичі обговорювали разом із ОСОБА_46 та ОСОБА_11 їхнє весілля. Також коли ОСОБА_11 перебував на війні то всі посилки він передавав на адресу ОСОБА_12 , а коли свідок хотіла щось передати ОСОБА_11 то все передавалось через ОСОБА_50 . Пояснила, що саме ОСОБА_14 займалася організацією похорон ОСОБА_11 . Додатково уточнила, що усі описані нею події відбувалися з 2021 року по день загибелі ОСОБА_11 .

5.ОСОБА_57 (військовийкапелан знав ОСОБА_11 з2014чи 2015року точноне пам`ятає) пояснив, що ОСОБА_11 і ОСОБА_50 він знає з 2014 чи 2015 року орієнтовно проте, як родину з 2021 року. Пояснив, що ОСОБА_11 у 2021 році приходив до нього в церкву в селі ОСОБА_58 з ОСОБА_46 і її сином ОСОБА_13 на освячення ОСОБА_59 , поводили себе ОСОБА_14 , ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , як родина. ОСОБА_11 вів із свідком розмови про те, що у нього нова родина, питав, як донести це до його рідної дочки. З неодноразових розмов із ОСОБА_11 свідок розумів, що ОСОБА_11 бажає одружитися з ОСОБА_46 . До сина ОСОБА_12 ОСОБА_11 ставився, як до рідного. Свідок пригадав, що на новий рік з 2020 на 2021 ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та її син приходили до нього на Богослужіння. Тіло загиблого ОСОБА_11 з морга привезли саме у будинок в с. Гірка Полонка де свідок проводив Богослужіння.

2.2.2.2. Покази свідків сторони відповідача ОСОБА_7 .

В ході судового розгляду були допитані свідки сторони відповідача ОСОБА_7 , які показали наступне.

1.ОСОБА_60 (знайомий з першого класу, кум ОСОБА_11 ) пояснив, що з ОСОБА_11 знайомі з першого класу. Перебували у дружніх відносинах. Пояснив, що про ОСОБА_47 він дізнався в 2022 році, яку ОСОБА_11 представив, як свою дівчину. В розмовах ОСОБА_11 вказував, що із ОСОБА_46 вони просто зустрічаються. В червні 2021 року ОСОБА_11 приходив на хрестини дочки свідка зі своєю дружиною ОСОБА_61 . В вересні 2021 р. ОСОБА_11 разом зі своєю дочкою ОСОБА_62 та свідок разом відпочивали у м. Трускавець. В 2022 році ОСОБА_11 повідомив своїм друзям, що має дівчину ОСОБА_47 . В 2023 році ОСОБА_11 прийшов на день народження їхнього спільного зі свідком знайомого ОСОБА_63 з ОСОБА_46 і представив її як свою дівчину. В спілкуванні ОСОБА_11 повідомив, що не має планів одружуватися із ОСОБА_46 до закінчення війни. В селі ОСОБА_64 був 1 раз на похороні ОСОБА_11 , свідок вказав, що не розумів чому саме туди привезли тіло ОСОБА_11 . Завершуючи зазначив, що міг бачити ОСОБА_11 протягом року разів 5.

2.ОСОБА_65 (кума ОСОБА_11 ) пояснила, що познайомилась із ОСОБА_46 у 2024 році на дні народження у кума. У 2024 році ОСОБА_11 представив позивачку просто, як ОСОБА_14 . Про факти ведення спільного побуту між ОСОБА_11 і ОСОБА_46 свідку не відомо. Бачила ОСОБА_11 коли той приїжджав до своїх батьків без ОСОБА_12 . Свідок неодноразово стверджувала, що ОСОБА_11 не бажав одружуватись із ОСОБА_46 . Вказала, що труну із загиблим ОСОБА_11 спочатку привезли в с. Гірка Полонка, а потім до батьків.

3.ОСОБА_5 (бувша дружина ОСОБА_11 ) зі слів свідка ОСОБА_11 з 25 січня 2021 року проживав пів року у батьків. В серпні 2021 року свідок їздила разом з ОСОБА_11 до нотаріуса де він вказав, що ні з ким серйозних стосунків не має. На переконання свідка до вересня 2021 року ОСОБА_11 з ОСОБА_46 не проживав. В 2023 році ОСОБА_11 телефонував до свідка, щоб дитина отримала виплати в разі його загибелі. З 2022 року ОСОБА_15 з ОСОБА_46 і ОСОБА_11 їздили разом відпочивати.

2.2.2.3. Усні пояснення сторін.

У судовому засіданні батьки загиблого ОСОБА_8 відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово зазначали, що їх син проживає із ОСОБА_1 , як повноцінна сім`я та повністю підтримали доводи викладені у позовній заяві.

Відповідача ОСОБА_7 , як неповнолітня особа, яка була допитана в порядку ст.232 ЦПК України, суду пояснила, що тато ( ОСОБА_11 ) не вважав ОСОБА_47 дружиною. ОСОБА_48 і ОСОБА_11 жили разом, батько повідомляв їй, що вони зустрічаються з ОСОБА_46 . В 2023 році батько почав возити її в с. Гірка Полонка. ОСОБА_14 , ОСОБА_32 , син ОСОБА_12 та ОСОБА_11 їздили разом на відпочинок. ОСОБА_11 радився чи робити Юлії пропозицію. Вказала, що про розлучення батьків дізналася рік-два тому назад.

2.3. Позиція суду.

2.3.1. Щодо позовних вимог про встановлення факту.

Згідно ч.2 та ч. 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб.

Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Згідно із частинами 1 та 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які:

1.спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, у даному випадку така обставина судом встановлена на підставі відповідних довідок виданих Центром надання адміністративних послуг та Боратинською сільською радою, а також показами свідків;

2.забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти такі обставини суд вважає підтвердженими, зокрема, як показами свідків так поясненнями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьків загиблого ОСОБА_8 при цьому суд зауважує, що відсутність документального підтвердження таких витрат у даному конкретному випадку слід розцінювати критично, оскільки, як пояснили і сторона позивача і сторона відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 так і свідки усі витрати і фінансові питання вирішував ОСОБА_8 ;

3.взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації, вказані обставини суд вважає підтвердженими відповідними довідками виданими Центром надання адміністративних послуг та Боратинською сільською радою, а також показами свідків;

4.щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини у даному випадку такі довготривалі відносини суд вважає підтвердженими, як показами свідків та і матеріалами листування між позивачкою та загиблим ОСОБА_8 .

Досліджені судом покази свідків в цілому так і кожен зокрема з врахуванням того, що батьки ОСОБА_8 в повному обсязі підтверджують наявність між позивачкою та їх сином фактичних шлюбних відносин у період з лютого 2021 року дозволяють суду зробитии висновок, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у спірний період перебували у фактичних шлюбних відносинах.

При цьому до показів свідків сторони відповідача суд ставиться критично та не вважає їх інформативними, оскільки з них неможливо встановити чіткої обізнаності із реальним станом речей у особистому житті загиблого ОСОБА_8 , варто також зауважити, що кожен свідок, як сторони позивача так і сторони відповідача підтвердив, що тіло загиблого ОСОБА_8 було привезено саме за адресою: АДРЕСА_1 тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 .

Також, хоч і опосередковано, висновок суду про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у спірний період перебували у фактичних шлюбних відносинах можна підкріпити наявними в матеріалах справи скріншотами листування, між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 з суті яких чітко вбачається наявності між ними фактичних подружніх відносин, крім того, такі обставини підтверджуються постійним хвилюванням ОСОБА_1 за ОСОБА_8 при виконанні ним свого обов`язку по захисту Батьківщини, що також підтверджується листуванням, квитками до місця служби ОСОБА_8 .

Варто також звернути увагу на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 проводили спільний відпочинок із дітьми від попередніх шлюбів, що саме по собі свідчить про близькі відносини, як подружжя.

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 18січня 2024року уcправі№560/17953/21згідно якоїсправи провстановлення фактупроживання однієюсім?єю безшлюбу іззагиблим військовослужбовцемпідлягають розглядув порядкуцивільного судочинстванезалежно відмети зверненнядо суду(зокрема,підтвердження соціальногостатусу дляпризначення тавиплати одноразовоїгрошової допомогисім`ї військовослужбовця)і наявностів заявникапевних цивільнихправ таобов`язків чивиникнення публічно-правовихспорів ізсуб`єктами владнихповноважень

Отже, оскільки в ході судового розгляду був підтверджений факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з лютого 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що цей факт необхідний позивачеві для підтвердження соціального статусу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, вказаний факт слід встановити і задовольнити позов в цій частині.

При цьому суд вважає нерелевантною та не застосовує правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року №523/14489/15-ц стосовно того, що вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи, оскільки розглядуваний позов заявлений саме з підстав захисту соціальних прав позивача, зокрема і на призначення відповідної допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, членом сім`ї якого вона була. Поєднання цих вимог із вимогою вирішити питання про поділ спільного сумісного майна процесуальним законом не заборонено, сприяє процесуальній економії та остаточно вирішити всі поточні спори між позивачем та відповідачами, як спадкоємцями першої черги за законом.

2.3.2. Щодо позовних вимог про поділ спільного майна.

Статтею 74 СК України передбачено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Враховуючи, що в ході судового розгляду судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з лютого 2021 року по 12 лютого 2025 року перебували у фактичних шлюбних відносинах позовна вимога про визнання транспортоного засобу Skoda Octavia, НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_2 , який було придбано 23 лютого 2022 року, об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи питання про визначення часток ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_8 в автомобілі суд виходить з приписів ч.1 ст.70 СК України відповідно до яких, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Обставин для відступу від засад рівності часток подружжя, передбачених ч.ч.2, 3 ст.70 СК України судом не встановлено.

Отже, за позивачем в порядку поділу спільної сумісної власності необхідно визнати право власності на 1/2 частку автомобіля Skoda Octavia, НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_2 , задовольнивши позов і в цій частині.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільної сумісної власності, - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з лютого 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобіль Skoda Octavia, НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_2 .

В порядку поділу спільної сумісної власності визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку автомобіля Skoda Octavia, НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідачами у справі є:

1) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

3) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Законним представником ОСОБА_7 у справі є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача у справі є Міністерство оборони України, м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд.6, код ЄДРПОУ 00034022.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ