Ухвала суду № 130444502, 23.09.2025, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7207/25

УХВАЛА

23 вересня 2025 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа Львівська міська рада, про визнання права користування земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника 18.09.2025 року звернулася в Залізничний районний суд м.Львова із позовом до ОСОБА_2 та Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання укладеним між орендодавцем - Львівською Міською Радою та орендарем ОСОБА_1 за рішенням суду Договору оренди землі для обслуговування індивідуального житлового будинку з кадастровим номером 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, яка розташована у АДРЕСА_1 ; зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР зареєструвати Договір оренди землі починаючи від дати набрання законної сили судового рішення у даній справі, а саме: Договору оренди землі для обслуговування індивідуального житлового будинку з кадастровим номером 4610165500:02:002:0157, площею 0,0511 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , який укладений між орендодавцем Львівська Міська Рада та орендарем ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя враховує наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).

Отже, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21.10.2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Так, відповідно до ч.1 ст.184ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.177 ЦПК України з наступних підстав.

Частиною 4 ст.177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення із позовом складає 1211,20 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, позивачем не представлено суду документу про сплату судового збору, а тому йому необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. (1211,20 грн. х 2) або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.177ЦПК України позивачповинен додатидо позовноїзаяви їїкопії такопії всіхдокументів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно ч.7 ст.43ЦПК України уразі поданнядо судув електроннійформі заявипо сутісправи,зустрічного позову,заяви прозбільшення абозменшення позовнихвимог,заяви прозміну предметаабо підставпозову,заяви прозалучення третьоїособи,апеляційної скарги,касаційної скаргита документів,що доних додаються,учасник справизобов`язаний надатидоказ надсиланнятаких матеріалівіншим учасникамсправи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, позивачу необхідно надати доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.177, 185, 259-261 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа Львівська міська рада, про визнання права користування земельною ділянкою залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний