Ухвала суду № 130443470, 22.09.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1123/25

Провадження № 1-кс/191/710/25

У Х В А Л А

іменем України

22 вересня 2025 року м. Синельникове

Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Синельниківського міськрайонного суду із даним клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.09.2024 року слідчим суддею Межівського районного суду Дніпропетровської області винесено ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме, пістолет ПМ з маркуванням № НОМЕР_1 , в межах кримінального провадження № 12024041480000228 від 25.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Власником даного пістолету є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявником на запит до ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області отримано відповідь, що відносно майна проведено всі необхідні слідчі дії (судову експертизу зброї) та пістолет повернуто до камери зберігання речових доказів. Вважає, що у застосуванні арешту відпала потреба.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідуванняздійснюється слідчимтого органудосудового розслідування,під юрисдикцієюякого знаходитьсямісце вчиненнякримінального правопорушення.

У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Виходячи також з правової позиції Об`єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року справа № 646/3986/19, у випадку, коли нормами КПК, якими регламентовано загальні правила застосування норм КПК, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, то останнє може бути вирішено через застосування ч. 6 ст. 9 КПК України та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст. 26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, вирішує лише ті питання, що не тільки винесені на його розгляд сторонами, але й віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З аналізу статей гл. 17 КПК України, положень ст. 218 КПК України вбачається, що територіальна підсудність даного клопотання не визначена.

Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Норми чинного Кримінального процесуального кодексу України визначають, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України).

За таких обставин, зазначені положення закону підлягають застосуванню до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, зокрема, і ст. 174 КПК України.

Таким чином, клопотання про скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Межівського районного суду у кримінальному провадженні, яке на даний час перебуває на стадії досудового розслідування, має подаватися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Так, адреса розташування ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області є с-ще. Межова Синельниківського району Дніпропетровської області, що територіально не відноситься до Синельниківського міськрайонного суду.

Згідно листа Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

За таких обставин дане клопотання про скасування арешту майна підсудне Межівському районному суду Дніпропетровської області, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Але, Вища рада правосуддя згідно Рішення № 1589/0/15-25 від 29 липня 2025 року з 4 серпня 2025 року змінила територіальну підсудність судових справ Межівського районного суду Дніпропетровської області шляхом її передачі до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

Оскільки норми КПК України не регулюють питання повернення клопотання про скасування арешту майна з тих підстав, що воно не підлягає розгляду в цьому суді, то суд, застосувавши положення ч. 6 ст. 9 КПК України, вважає доцільним повернути дане клопотання заявнику за правилами п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, як таке, що не підлягає розгляду слідчим суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 218, 304, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, повернути особі, яка подала клопотання.

Копію ухвали разом із клопотанням та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала клопотання.

На ухвалуможе бутиподана апеляціяпротягом п`ятиднів здня їїотримання безпосередньо доДніпровського апеляційногосуду.

Слідчий суддя ОСОБА_1