Ухвала суду № 130443388, 24.09.2025, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2220/24

Провадження №2-с/0186/6/25

УХВАЛА

24 вересня 2025 року м.Шахтарське.

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/2220/24 від 08 січня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

23 вересня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/2220/24 від 08 січня 2025 року.

Заявник просить суд скасувати судовий наказ Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року №186/2220/24, яким солідарно стягнуто з неї та ОСОБА_2 на користь Першотравенського МЖКП заборгованість за централізоване водопостачання/водовідведення в сумі 42 224,88 гривень та за поводження з твердими побутовими відходами в сумі 451,28 гривень, та судові витрати по справі.

Вивчивши матеріали заяви, приходжу до наступного.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані станом на 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 , 1980 року народження, ОСОБА_2 , 1998 року народження, та ОСОБА_3 , 2007 року народження. Вказаний факт підтверджується довідками виконавчого комітету Першотравенської (нині Шахтарської) міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, наявними в матеріалах справи.

30 грудня 2024 року Першотравенське (нині Шахтарське) МЖКП звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за спожиті житлово-комунальні послуги.

08 січня 2025 року Першотравенським (нині Шахтарським) міським судом Дніпропетровської області винесено судовий наказ №186/2220/24 (провадження №2-н/0186/2/25) про стягнення з боржників суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги та судових витрат по справі, які підтверджені розрахунком заборгованості по абоненту - квартирі АДРЕСА_1 .

08 січня 2025 року за вих.№408/25-Вих судовий наказ було направлено судом рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , разом з заявами про видачу судового наказу та додатками до них.

28 січня 2025 року поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

23 вересня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що про його існування дізналася лише в середині вересня 2025 року. При цьому, питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу нею не ставиться.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 3 статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьою статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу, відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

У статті 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання. Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.

Статтею 171 ЦПК України регламентовано порядок розгляду належним чином оформлених заяв боржників про скасування судового наказу.

Згідно п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі "Файєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

Повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню боржника із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, з урахуванням вимог статті 170 ЦПК України.

Оскільки судовий наказ винесено судом 08 січня 2025 року, судовий наказ, разом із заявою про видачу судового наказу та додатками до неї, направлено боржникам за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання 08 січня 2025 року, поштове відправлення повернулося на адресу суду 28 січня 2025 року з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним врученням поштової кореспонденції адресату, тобто боржники вважаються такими, що отримали судовий наказ 28 січня 2025 року, із заявою про скасування судового наказу боржник ОСОБА_1 звернулася лише 23 вересня 2025 року, при цьому питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, нею не порушується, вважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/2220/24 від 08 січня 2025 року повернути заявнику без розгляду, роз`яснивши боржникам, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню боржників із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169-171 ЦПК України, - суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/2220/24 від 08 січня 2025 року - повернути заявнику без розгляду на підставі ч.6 ст.170 ЦПК України, роз`яснивши боржникам, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню боржників із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.А.Янжула.