Ухвала суду № 130442883, 23.09.2025, Снігурівський районний суд Миколаївської області

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про витребування доказів, відмову в прийнятті зустрічного позову

23 вересня 2025 року м.Снігурівка

справа №485/1158/25

провадження № 2/485/524/25

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє Третьяк Гаіна Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

установив:

У червні 2025 року ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 31 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.07.2017 за № 3500031, новий орендар згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс») номер запису про інше речове право 59785233 від 09.12.2014, перенесеного із запису 8045981, щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:03:000:0107, а також стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» заборгованість зі сплати орендної плати у загальному розмірі 33661,11 грн.

Разом з позовною завою від представника позивача надійшло клопотання про витребування у ТОВ«ЮТС-АГРОПРОДУКТ»Додаткову угодудо договоруоренди землі№ 3500031-4від 07.12.2018та з ЦНАП Снігурівської міської ради матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації права оренди та інших речових прав стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:03:000:0107, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області).

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 09 червня 2025 року зазначену позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, призначила підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

11 червня 2025 року від представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журика А.Л. надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог.

13 червня 2025 року від ТОВ «ЮТС-Агропродукт» надійшла зустрічна позовна заява.

23 червня 2025 року надійшов відзив ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на позовну заяву.

27 червня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

22 вересня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого ОСОБА_2 просила суд поновити пропущений процесуальний строк на подачу доказів, долучити до матеріалів справи заяву ОСОБА_2 №22/07-30 від 22.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1142/01-20 від 28.08.2025.

У підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд вважав за можливе вирішити клопотання позивача без участі сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає суду вирішити подане клопотання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши мотиви поданого клопотання та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про долучення доказів

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, представник позивача просить суд поновити йому строк на подання доказів, а саме: заяву ОСОБА_2 №22/07-30 від 22.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1142/01-20 від 28.08.2025.

З вказаних доказів убачається, що вони містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі них можливо встановити дійсні обставини справи, а тому суд вважає, що вони є належними та достовірними документами.

Суд визнає зазначені представником позивача причини пропуску встановленого строку для подачі доказів поважними, оскільки дані докази були відсутні у позивача та були отримані останнім пізніше, в ході реалізації принципу змагальності.

Крім цього, вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд ураховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом.

Судом також прийнято до уваги, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, який у трактуванні процесуального законодавства визначається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, беручи до уваги наведені підстави для поновлення пропущеного строку, а також важливість подання кожною стороною доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки саме на підставі таких поданих доказів буде розглядатися справа по суті, ураховуючи, що подані докази відповідають вимогам законодавства, суд визнає причини пропуску встановленого строку для подання доказів поважними та вважає за необхідне поновити представнику позивача вказаний строк.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

Щодо витребування доказів

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч.6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Суд встановив, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №429826502 від 04.06.2025, при перевірці земельної ділянки 4825783700:03:000:0107 вбачається, що 17.04.2025 укладено договір купівлі-продажу, відомості про суб`єкта іншого речового права орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Враховуючи, що клопотання позивача обґрунтоване необхідністю витребувати докази для вирішення справи об`єктивно та неможливістю їх надати самостійно, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.

Щодо роз`єднання позовних вимог

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки розірвання договору оренди та стягнення орендної плати не пов`язані підставами виникнення і не є основною та похідною вимогою.

Згідно із ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Спільний розгляд заявлених позивачем вимог є доцільним, оскільки заявлені вимоги пов`язані підставою виникнення та спільністю поданих доказів. Роз`єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

За такого клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Тобто, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Звідси право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 зазначено, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Зі змісту первісного позову вбачається, що предметом доказування є встановлення істотних порушень відповідачем умов договору оренди землі та наявність підстав для його розірвання й стягнення заборгованості з орендної плати.

Предметом доказування зустрічної позовної заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт» є стан земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:03:000:0107, яка як на думку позивача за зустрічним позовом, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням. Задоволення зустрічних позовних вимог, стосуються покладення обов`язку на власника земельної ділянки здійснити певні дії на майбутнє.

Таким чином, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними та взаємопов`язаними.

Отже, суд вважає, що у прийнятті зустрічної позовної заяви слід відмовити, оскільки об`єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню.

Керуючись ст.49, 84, 193, 194,200, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Приєднати до матеріалів справи відзив ТОВ «ЮТС-Агропродукт» з доданими до нього доказами.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про долучення доказів - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку та поновити представнику позивача ОСОБА_2 строк на подачу доказів.

Приєднати до матеріалів справи заяву ОСОБА_2 №22/07-30 від 22.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1142/01-20 від 28.08.2025.

У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про роз`єднання позовних вимог - відмовити.

У прийнятті зустрічного позову ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 про зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан - відмовити.

Зустрічну позовну заяву повернути ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та роз`яснити право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Клопотання представника позивача ТретьякГаіни Олександрівни про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Додаткову угоду до договору оренди землі № 3500031-4 від 07.12.2018.

Витребувати з ЦНАП Снігурівської міської ради Миколаївської області матеріали реєстраційної справи щодо реєстрації права оренди та інших речових прав стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:03:000:0107, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області).

Підготовче засідання відкласти до 20.10.2025 об 11:00.

Витребувані документи надати суду в строк до 20.10.2025.

Ухвалу направити до виконанняЦНАП Снігурівської міської ради Миколаївської області, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Копію ухвали направити учасникам справи.

На ухвалу, в частині відмови у прийнятті зустрічного позову, може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повна ухвала складена 23 вересня 2025 року.

Суддя О.П.Бодрова