Рішення № 130441652, 23.09.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3796/25

Провадження 2/206/2202/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Гаркуша В.В.,

за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", через систему «Електронний суд», звернулось зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 року в розмірі 27739,90 грн., стягнення судових витрати в розмірі - 2422, 40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі - 7000,00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позов представник позивача Тараненко Артем Ігорович обґрунтовує тим, що 04.09.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 205731929. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора FQ45RW27.

Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Згідно умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 12 000,00 грн 04.09.2020 на банківську карту № 4149-62XX-XXXX-1071 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020, становить 27739,90 грн., яка складається з наступного: 11999,40 грн. - заборгованість по кредиту; 15740,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.2025-25.06.2025.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди.

Предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 109 від 24.11.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27739,90 грн.

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27739,90 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи наведене, Позивачем належним чином було доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 27739,90 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 9 422,40 грн: судовий збір - 2 422,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 року у розмірі 27739,90 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Представник позивача разом з позовною заявою просив розглядати дану справу без участі представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (підсистема «Електронний суд»).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. 09.09.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково та не погодився з розрахунком в частині нарахованих відсотків. Свій відзив обґрунтував тим, що відповідно до умов договору № 205731929 від 04.09.2020 укладеного з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» він отримав грошові кошти в тимчасове користування у розмірі 12000 грн. Відсоткова ставка за кредитним договором складала 1.58 (дисконтна), 1.64 (дисконтна, визначена додатковою угодою між сторонами від 18.09.2020) та 1.7 відсотка. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», який доданий до позовної заяви з 04.09.2020 застосовується відсоткова ставка 1.58, що дорівнює 189,60 грн. З 19.09.2020 застосовується ставка 1.64, що дорівнює 196,79 грн., з 22.10.2020 застосовується відсоткова ставка 1.7, що дорівнює 203,99 грн. на день. Умовами п. 1.4 Договору передбачено, що у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Ця умова, іншими словами, передбачає, що якщо боржник користується кредитом більше ніж 44 дні (саме стільки з урахуванням додаткової угоди Відповідач мав користуватись кредитом) позивач має сплатити суму різницю між сплаченими коштами, які нарахувались за дисконтною ставкою та сумою, яка б могла бути нарахована, якщо весь період користування кредитом процентна ставка була 1.7 відсотка. Така штрафна санкція застосована до відповідача 22.10.2020 у розмірі 439,20 грн, як це вбачається з розрахунку заборгованості. Однак, на думку позивача, точну суму такої штрафної санкції з`ясувати неможливо, адже Позивач у позовній заяві не наводить точних розрахунків з прив`язкою до дат, а сума 439,2 грн. обчислена Відповідачем за умови, що ставка 1.7 відсотка застосовується з 19.10.2020 як це було передбачено додатковою угодою.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про споживче кредитування у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Карантин введений у зв`язку з пандемією хвороби (COVID-19) завершений 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651. Останнім днем нарахування відсотків відповідно до розрахунку є 06.01.2021. Враховуючи це:

1. Застосування відсоткової ставки у розмірі 1.7 з 19.10.2020 за користування кредитом до Відповідача є протиправним, адже вищезазначена норма законодавства встановлює можливість змінювати кредитний відсоток в рамках періодичної зміни, що встановлена відповідним договором. В випадку правовідносин, які розглядаються в межах цієї справи, ставка 1.7 є видом санкції до Відповідача, адже застосовується лише за умови порушення зобов`язання.

2. Нарахування суми 439,20 грн також є протиправним, оскільки ця сума фактично є неустойкою, сумою, яка застосовується до Відповідача у разі порушення зобов`язання, як це передбачено ст. 549 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищенаведене за розрахунками Відповідача, сума 26 747,40 грн. Розрахунок відсотків 04.09.202017.09.2020 (14 днів *189,60 грн) = 2 654,40 грн. 18.09.202018.10.2020 (31 день *196,80 грн) = 6 100,80 грн. 19.10.202006.01.2021 (80 днів *196,80 грн) = 15 547,20 грн. Загальна сума відсотків: 24 302,40 грн. Загальна заборгованість. Тіло кредиту: 12 000,00 грн. Відсотки: 24 302,40 грн. Разом нараховано: 36 302,40 грн. Мінус сплачені кошти: 9 555,00 грн. Перерахована заборгованість станом на 06.01.2021: 26 747,40 грн. Отже різниця між розрахунками Відповідача та Позивача складає 992,5 грн. Окрім цього Позивач подав позовну заяву у 07.07.2025 року, а останній платіж, з якого почався відлік позовної давності для пред`явлення позову був здійснений 08.04.2021. Виходячи з вищевикладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в повному обсязі у зв`язку з пропуском позовної давності.

12.09.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у ньму платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Позичальник добровільно погодився на дані умови кредитного договору, шляхом його підписання. Також боржник своїм підписом засвідчив, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків Кредитодавця та Позичальника та відповідає вільному волевиявленню Сторін (п.4.12. Кредитного договору). Нарахування відсотків за користування Кредитом відображені в наданих розрахунках ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору № 205731929 від 04.09.2020. Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. (п. 1.2.). Відповідно до п.1.4. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Таким чином, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «Таліон Плюс» здійснювало нарахування відсотків у межах строку визначених кредитним договоров. Оскільки Відповідач лише частково погашав заборгованість та не повернув кредитні кошти у повному розмірі, було продовжено нарахування відсотків.

Щодо тверджень відповідача, що строки позовної давності пропущено. Позивач не погоджується з даним твердженням, у зв`язку із чим, вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне. 04.09.2020 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №205731929 на суму 12 000,00 грн строком на 14 (чотирнадцять) дні. 18.09.2020 укладено додаткову угоду до Договору № 205731929 від 04.09.2020. Відповідно до п.1. додаткової угоди, Сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 205731929 від 04.09.2020 р. (надалі «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять. Таким чином, кінцева дата повернення кредиту визначається - 17.10.2020 р. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто, відлік початку позовної давності починається саме 17.10.2020. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 17.10.2023. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14.05.2024 року, з 14.05.2024 року до 12.08.2024 року, з 12.08.2024 до 10.11.2024, з 10.11.2024 до 08.02.2025, з 08.02.2025 до 09.05.2025, з 09.05.2025 до 07.08.2025, з 07.08.2025 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб. Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Зважаючи на вищевикладене позивач просив суд:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ заборгованість за Кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 року у розмірі 27 739,90 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

08.07.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В.

20.08.2025 року ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуші В.В. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.08.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

09.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.09.2025 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли докази, що витребувувались ухвалою (а.с. 38).

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 04.09.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 205731929 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до копії Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 , 04.09.2020 року, о 19:25, підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора FQ45RW27.

Відповідно до умов договору:

1.1. За цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 12000 грн 00 коп. (дванадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

1.2. Кредит надається (Договір укладається) строком на 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

1.3. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,58 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

1.4. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (підсистема «Електронний суд»).

18.09.2020 ОСОБА_1 підписана додаткова угода до Договору № 205731929 від 04.09.2020 року.Згідно з умовами додаткової угоди:

1. Сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 205731929 від 04.09.2020 р. (надалі «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.

2. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

3. Починаючи з 18.09.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,64 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

Згідно з копією платіжного доручення № 75958d4f-4077-48c6-9678-737fbaf570ab від 04.09.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 , грошові кошти, у розмірі - 12000,00 грн., Переказ коштів згідно договору № 205731929 від 04.09.2020, ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (підсистема «Електронний суд»).

Фкт перерахування коштів також підтверджується інформаційною довідкою від 09.09.2025 виданою АТ КБ «ПриватБанк», про те, що відповідачу дійно імітувалася банківська карта № НОМЕР_3 , на яку згодом було здійснено зарахування на суму 12000,00 грн (а.с. 38). А також випискою за договором за період з 04.09.2020-09.09.2020 (а.с.38-39).

Відповідно до копії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», 28.11.2018 року укладено вказаний договір, за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за плату на умовах, визначених Договором (підсистема «Електронний суд»).

Згідно з копією Додаткової угоди № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2019 року, між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (підсистема «Електронний суд»). Перехід права вимоги підтверджується відповідним витягом з реєстру боржників (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до копії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», укладено вказаний договір, за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (підсистема «Електронний суд»). Перехід права вимоги підтверджується відповідним витягом з реєстру боржників (підсистема «Електронний суд»).

Згідно з копією Договору факторингу № 040625-Ю від 04.06.2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за яким: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за плату на умовах, визначених цим Договором (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 до Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 27 739,90 грн, що складається з тіла кредиту 11 999,40 грн та відсотків за користування кредитом 15740,50 грн.

Відповідно докопії Розрахункузаборгованості, ОСОБА_1 ,надано кредит,за Договором№ 205731929від 04.09.2020,у розмірі-12000,00грн.,станом на24.11.2020року загальнасума заборгованостістановить - 25 868,33 грн (підсистема «Електронний суд»).

Згідно зкопією Розрахункузаборгованості, ОСОБА_1 ,надано кредит,за Договором№ 205731929від 04.09.2020,у розмірі 12000,00грн.,станом на31.08.2023року загальнасума заборгованостістановить 27739,90грн,заборгованість затілом кредиту 11 999,40 грн, заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом 15 740,50грн (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно докопії Випискиз особовогорахунка заКредитним договором№ 205731929від 04.09.2020року,станом на25.06.2025,заборгованість передТовариством зобмеженою відповідальністю«ЮНІТ КАПІТАЛ»,за вказанимкредитним договором,становить -27739,90грн,яка складаєтьсяз:11999,40грн.-прострочена заборгованістьза кредитом; 15 740,50грн - прострочена заборгованість за процентами (підсистема «Електронний суд»).

Як вбачається з виписки за договором № б/н за перод з 04.09.2020 по 09.09.2020 відповідач отримав кредитні кошти в сумі 12000,00 грн та користувався ними: робив перекази на інші карти, витрачав у супермакетах на автозавочних станціях (а.с.39).

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 512 ЦК України, передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Частиною першою статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Умовами Кредитного договору № 205731929 від 04.09.2020 року, передбачені наступні істотні умови кредитування:

Сума кредиту - 12 000 грн.

Процентна ставка 1,58, 1,70%.

З умовами угоди відповідач ознайомлений, про що свідчить його електронно-цифровий підпис.

Через невиконання відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі у розмірі 27739,90 грн, яка складається з: 11999,40 грн.- прострочена заборгованість за кредитом; 15740,50 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками та випискою. Суд критично ставиться до невизнання відповідачем суми відсотків з різницею в 992,50 грн., оскільки вважає, що надані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» розрахунки заборгованості зроблені в межах строку кредитного договору, відповідно з відсотками вказаними у договорі, з якими відповідач погодився та визнав їх справедливими, підписавши кредитний договір. Виписка з особового рахунку за кредитним договором надана ТОВ «Юніт Капітал» підтверджує, що позивачем після переходу до нього права вимоги не нараховувалися жодні додаткові відсотки або штрафні санкції.

Враховуючи, що відповідач за договором кредиту не виконує взяті на себе зобов`язання за виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом суд зазначає наступне.

Відповідності достатті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: загальний та спеціальний. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 202 0року № 211«Про запобігання поширенню натериторії України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України), установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 27 червня 2023року № 651«Про відмінуна всійтериторії України карантину,встановленого зметою запобігання поширенню натериторії України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Одночасно суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи, що кредитний договір укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 04.09.2020 року, суд приходить до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» звернулося з позовом до відповідача в межах строку позовної давності, тому доводи сторони відповідача щодо застосування наслідків спливу позовної давності є необґрунтованими.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження як факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , договору № 205731929, так і факт перерахування першим другому кредитних коштів, натомість доказів повернення таких у повному обсязі матеріали справи не містять,. Позивач набув права вимоги до нього на підставі договорів факторингу, що описано вище, суд уважає, що в останнього виникло право вимагати повернення позики (право дійсної вимоги), а у відповідача обов`язок по поверненню заборгованості по кредитному договору в розмірі 27739,90 грн, а відтак позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та процентами за користування ним підлягають до задоволення.

Тобто суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 , слід стягнути на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 27739,90 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 7 000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимогистатті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який включає в себе, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн. та складається з вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн.; складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн, підтоговка адвокатського запиту(1 год.) 500,00 грн, підготовка та подача клопотань (1 год.) 500,00 грн.

До позовної заяви позивачем, на підтвердження понесення таких витрат, надано: Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду № 25770558798 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2012 року (підсистема «Електронний суд»).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню судові витрати пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям їх дійсності, розумності, з урахуванням складності справи, як це передбачено ст. 141 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 1077, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження 01024, Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) заборгованість за Кредитним договором № 205731929 від 04.09.2020 року, у розмірі - 27739 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 90 копійок, а також судовий збір, у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі - 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, 01024.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.В. Гаркуша