Ухвала суду № 130430671, 23.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду

23 вересня 2025 року м. Рівне№460/33885/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.В. Друзенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №460/33885/22, що набрало законної сили 23.12.2022, визнано протиправними дії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.07.2020 за №21/3/2-9/878-447, виданої Фінансово-економічним управлінням служби безпеки України, за нормами, чинними станом на 05.03.2019, без обмеження максимального розміру, з урахуванням вже проведених виплат.

14.02.2025 до суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/33885/22 за нормами ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду заяви по справі №460/33885/22 визначено суддю Махаринця Д.Є.

Разом з тим, суддею Махаринцем Д.Є. процесуальних рішень по заяві не виносилось.

Розпорядженням керівника апарату суду Рівненського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 №637, відповідно до пунктів 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 №529, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 №1, у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., головуючого судді у справі №460/33885/22 та з урахуванням рішення зборів суддів від 25.08.2025 (протокол зборів №5) призначено повторний автоматизований розподіл картки додаткових матеріалів по справі № 460/33885/22 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 для розгляду заяви по справі №460/33885/22 визначено суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою судді Друзенко Н.В. від 09.09.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/33885/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Запропоновано Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати письмові пояснення по суті заяви.

Судом встановлено, що в заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/33885/22 позивач в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві по виконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №460/33885/22 щодо зобов`язань відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.07.2020 №21/3/2-9/878-447, виданої Фінансово-економічним управлінням СБУ, за нормами чинними станом на 05.03.2019, без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, затверджених законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб, з урахуванням вже проведених виплат та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві усунути недоліки та штучні перешкоди у виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №460/33885/22 в повному обсязі щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.07.2020 №21/3/2-9/878-447, виданої Фінансово-економічним управлінням СБУ, за нормами чинними станом на 05.03.2019, без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, затверджених законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб, з урахуванням вже проведених виплат.

Заява ґрунтується на тому, що на підставі судових рішень у справах №№ 460/33885/22, 460/14286/23 відповідачем здійснено обчислення, перерахунок та розпочато з 01.04.2019 та з 01.02.2023 виплату пенсії у підвищеному розмірі 33787,93 грн. В той же час заборгованість з пенсійних виплат з 01.04.2019 так і не виплачено. Більше того, всупереч судовим рішенням у справах №№ 460/33885/22, 460/14286/23 щодо недопустимості обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановленого законом станом на 01 січня для непрацездатних осіб, 06.01.2025 та 05.02.2025 відповідачем виплачено позивачу пенсію в розмірі 27607,78 грн., тобто, у значно меншому розмірі, ніж у грудні 2024 року. У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив, що обмеження щомісячних пенсійних виплат проведено відповідно до норм постанови КМУ №1 від 03.01.2025. При цьому, виплата грошових коштів, що перевищують 10 (десять) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб, здійснюється відповідачем за коефіцієнтами пониження від 0,5 до 0,1, що на переконання позивача є порушенням конституційних прав на достойне та справедливе пенсійне забезпечення, захищене судовим рішенням у справі.

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві в обґрунтування своїх заперечень вказало, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №460/33885/22 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.07.2020 №21/3/2-9/878-447, виданої Фінансово-економічним управлінням СБУ, за нормами чинними станом на 05.03.2019, та проводило виплату поточних пенсійних виплат без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів до 01.01.2025. Що стосується суми заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку, то вона буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України на ці цілі.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідач на виконання судового рішення здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром.

Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.04.2019 становить 26589,34 грн., з 01.03.2022 становить 30287,93 грн, а з 01.03.2023 становить 31787,93 грн. Виплата за поточними пенсійними нарахуваннями здійснювалась у визначеному розмірі і до 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів.

Також після проведеного перерахунку розміру пенсії позивача з 01.04.2019 по 31.10.2023 органом ПФУ визначено суму заборгованості перед ОСОБА_1 на рівні 562493,24 грн., яка наразі не виплачена з незалежних від відповідача причин.

Так, за правилами частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на, зокрема: 9) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) виплату пенсій військовослужбовцям та іншим особам (включаючи осіб, яким пенсія призначена на пільгових умовах та за вислугу років, що виплачується до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), що відповідно до визначених законом порядку та умов встановлено здійснювати за рахунок коштів державного бюджету; виплату суми, якої не вистачає для повного покриття підприємствами та організаціями за своїх працівників витрат на виплату та доставку пенсій; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсій за особливі заслуги перед Україною, а також цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»; виплату державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; виплату допомоги на поховання та оплату послуг з доставки виплат, визначених у цьому підпункті цієї статті Кодексу; покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; сплату до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за окремі категорії осіб та покриття Пенсійному фонду України недоотриманої суми коштів від застосування пільгового розміру цього внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За приписами частини першої статті 10 БК України, видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов`язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Частиною другою статті 10 БК України визначено, що програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Міністерством фінансів України.

Відповідно до частини третьої статті 10 БК України, відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. При цьому відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету додатково містить перелік головних розпорядників коштів державного бюджету для систематизації загальнодержавних видатків та кредитування бюджету (що передбачають насамперед виконання заходів з реалізації державної політики за участю інших органів влади) за ознакою головного розпорядника коштів державного бюджету. На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Частинами п`ятою сьомою статті 10 БК України визначено, що видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації.

Відповідно до частини першої статті 22 БК України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

З урахуванням статей 10 та 22 БК України та Додатка №3 до Закону України №4059-IX, відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України.

Відповідно до пункту 1 Положення №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, внутрішньо переміщених осіб, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів праці, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в частині організації виплати їм до Дня Незалежності України разової грошової виплати, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги) та за дотриманням прав дітей, а також забезпечує формування та реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління), державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, у сфері гуманітарної допомоги.

Відповідно до частини першої статті 23 БК України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Частиною другою статті 23 БК України визначено, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, здійснювати виплату коштів.

Органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а черговість виконання рішень визначається датою набрання рішенням суду законної сили.

Судом установлено, що сума заборгованості за рішення у справі №460/33885/22 обліковується у підсистемі «Реєстр судових рішень».

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснює погашення заборгованості відповідно до графіку та в межах видатків, виділених йому на відповідні цілі, наразі згідно з Тимчасовим розписом доходів і видатків на III квартал 2025 року, де передбачені кошти на виплату заборгованості за рішеннями судів, але в досить обмеженій сумі.

Отже, у даному випадку, невиконання судового рішення в частині фактичної виплати заборгованості за відсутності необхідного фінансового забезпечення, на думку суду, є невиконанням судового рішення з незалежних від суб`єкта владних повноважень причин.

З наданого до суду пояснення і доданих документів вбачається, що рішення суду відповідачем виконано в частині нарахування відповідних сум, натомість їх виплата можлива лише після находження відповідних асигнувань та такі цілі. Обставин щодо ухилення від виконання відповідачем судового рішення судом не установлено.

Що стосується вимог заявника про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень, суть яких полягає у тому, що відповідачем з 06.01.2025 та 05.02.2025 проведено обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановленого законом станом на 01 січня для непрацездатних осіб з покликанням на норми постанови КМУ №1 від 03.01.2025, то суд зауважує на тому, що при розгляді заяв в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, належить з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони формально пов`язані з виконанням попереднього рішення), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

Необхідно розмежовувати ситуації, коли йдеться виключно про невиконання або неналежне виконання вже ухваленого судового рішення, що охоплюється ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, та ситуації, коли на підставі або у зв`язку з виконанням рішення суду суб`єкт владних повноважень вчиняє нові дії або приймає нові рішення, які, на думку позивача, знову порушують його права, або коли спір стосується аспектів, які не були предметом розгляду у справі, хоча й виникли у зв`язку з нею, особливо коли ці нові рішення та дії ґрунтуються на нових нормативно-правових актах, що визначають порядок обчислення розміру пенсії, стосуються нових розрахункових періодів та приймаються у формі окремих індивідуальних актів, що безпосередньо впливають на права та обов`язки особи і не є простою констатацією виконання попереднього судового рішення.

При цьому, існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання рішення суду, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин (наприклад, застосування нових нормативних актів, розміру прожиткового мінімуму за інші періоди, що не були охоплені попереднім рішенням) та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

В даному випадку позивача оскаржує рішення/дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2025.

Разом з тим, цей перерахунок не містить посилання на те, що його проведено на виконання рішення суду в справі №460/33885/22.

Навпаки підставою для такого перерахунку слугували стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» наділила Кабінет Міністрів України правом визначати розміри і порядок застосування до суми перевищення коефіцієнтів.

Відповідно до цієї статті Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01.01.2025.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином відбулася зміна відповідного правового регулювання і перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, не є таким, що здійснений на виконання судового рішення у справі №460/33885/22.

Дії органу ПФУ по перерахунку пенсії позивача за своєю суттю та правовими наслідками є новим рішенням суб`єкта владних повноважень. Він стосується визначення розміру пенсії за нові періоди і безпосередньо впливає на обсяг пенсійних прав позивача на майбутнє. Такий акт не є простою арифметичною дією на виконання попереднього рішення, а є самостійним актом індивідуальної дії, що породжує нові правовідносини та, відповідно, може бути предметом окремого судового оскарження.

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 містить нову юридичну оцінку прав позивача, зумовлених дією норми статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, які застосовуються органами ПФУ, до всіх громадян, які підпадають під їх дію, в незалежності від наявності, чи відсутності судового рішення.

Перевірка правомірності нових рішень та дій відповідача, які стосуються нових обставин та періодів, не може бути предметом розгляду та оцінки в межах застосування судового контролю.

За наведеного, суд вважає, що рішення відповідача про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 є окремим індивідуальним актом, що має самостійне правове значення та породжує нові правові наслідки для ОСОБА_1 . За своєю формою та змістом воно відповідає ознакам рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має зовнішню визначеність, є актом індивідуальної дії, ухваленим на підставі нових нормативних актів, і породжує нові юридичні наслідки для позивача.

Таким чином, звернення позивача в цій частині утримує в собі самостійні підстави та предмет спору, а тому така заява у відповідній частині виходить за межі інституту судового контролю.

Підсумовуючи усе наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування засобів процесуального контролю у справі №460/33885/22, з огляду на відсутність обставин, які свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням судового рішення в цій справі.

За приписами частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 381-383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 23 вересня 2025 року.

Суддя Н.В. Друзенко