Рішення № 130429852, 22.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15430/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат в особі Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат в особі Міністерства оборони України, в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у призначені ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 гривень, у сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №26/168 від 07.02.2025 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі 1/4 частини 15 000 000,00 гривень, в сумі 3 750 000,00 (три мільйона сімсот п`ятдесят тисяч) гривень;

зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина військовослужбовця та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 гривень, у сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень;

зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, недоплачену частину одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 гривень, у сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень, з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після отримання свідоцтва про смерть сина, позивач звернулась до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для реалізації її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина, військовослужбовця у розмірі, як вона гадала 7 500 000 грн., передбаченого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», враховуючи іншого претендента, а саме неповнолітньої дитини.

Однак, Комісія МОУ прийняла інше рішення ухвалив суму до виплати лише в розмірі 1/4 (3 750 000,00 грн.) посилаючись на наявність у її сина - солдата ОСОБА_2 двох повнолітніх дітей, які можуть звернутись за одноразовою грошовою допомогою у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 .

Позивач вважає таке рішення Комісії МОУ незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що на час перебування ОСОБА_2 в лавах Збройних Сил України сім`я, як осередок суспільства, в якої народились двоє дітей, які вже повнолітні, які спільно не проживають, не пов`язані спільним побутом вже давно припинила існування (перший шлюб).

За цих обставин двоє повнолітніх дітей ОСОБА_2 , які спільно з ним не проживають, не пов`язані з ним спільним побутом та не мають взаємних прав та обов`язків не можуть складати сім`ю в розумінні статі 3 СК України.

Будь-які інші члени сім`ї або особи, які б проживали із загиблим (померлим) та вели спільне господарство у ОСОБА_2 на день його загибелі (смерті) не було.

Разом з цим, враховуючи відповідь заступника начальника Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 20.04.2025 № 220/13/ВихЗВГ/6046 двох повнолітніх дітей ОСОБА_2 віднесли до категорії можливих утриманців, які в майбутньому можуть це підтвердити та звернутись за часткою одноразової грошової допомоги.

Аналіз положень Постанови №975 не містить такого поняття, як резервування сум одноразової грошової допомоги на майбутнє.

Це також підтверджено в висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №200/1691/23.

Комісія МОУ дійшла помилкового висновку при прийняти рішення стосовно призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина військовослужбовця тому, що не керувалась нормами чинного законодавства України в редакції на момент отримання підтверджуваних документів смерті сина ОСОБА_2 та датою його смерті, яка зазначена у свідоцтві про смерть.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

16.06.2025 року за вхід.№ЕС/60446/25 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. На запит Позивача Головним управлінням соціальної підтримки надано відповідь №220/13/6046 від 20.04.2025 року в якій зазначає, що відповідно до повного витягу ДРАЦС у ОСОБА_2 є неповнолітня донька - ОСОБА_3 (2015 р.н.) та повнолітні сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також можуть звернутись за отриманням ОГД, право у яких виникло лише після оформлення свідоцтва про смерть, а саме 11 травня 2024 року, а тому Комісія Міністерства оборони України не приймала рішення про відмову позивачці у виплаті, а лише призначила виплату відповідно до наданого висновку та поданих документів.

Позовна вимога про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 нерозподіленої частини одноразової грошової допомоги є необґрунтованою з огляду на той факт, що до пакету документів на виплату, не надано доказів відсутності заяв інших осіб, що мають право на виплату ОГД, про відмову в отриманні ОГД.

З огляду на вищевикладене, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ухвалила законне та обґрунтоване рішення про призначення ОСОБА_1 частини одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4.

18.06.2025 за вхід.№ЕС/61529/25 надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця, у випадку загибелі її сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають зокрема батьки та діти, які не досягли повноліття, при цьому повнолітні діти, які навіть не проживали разом з загиблим право на отримання такої одноразової грошової допомоги не мають.

І це підтверджує Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву.

Тому не зрозуміло навіщо Відповідачу потрібні зави про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, від осіб які не мають право на отримання такої одноразової грошової допомоги?!

Твердження Відповідача те, що у повнолітніх дітей виникло право на отримання одноразової грошової допомоги лише після оформлення свідоцтва про смерть, а саме 11 травня 2024 року, а тому Комісія Міністерства оборони України прийняли рішення про призначення лише 1/4 частки від 15 000 000,00 грн., не може братися до уваги, оскільки до попереднього періоду, в якому діяло інше законодавство, не може застосовуватись норма поточного періоду, нова норма Закону не може застосовуватися до старих правовідносин.

Тому Комісія Міністерства оборони України дійшла помилкового висновку при прийняти рішення стосовно призначення мені одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю (загибеллю) сина військовослужбовця, оскільки не керувалась нормами законодавства України в редакції на момент отримання підтверджуваних документів смерті сина ОСОБА_2 та датою його смерті, яка зазначена у свідоцтві про смерть.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

За повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.12.2024 №943/15387: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися зо ОГД встановлено:

Батьки:

Мати - ОСОБА_1 - має право;

Батько - ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

Колишня дружина - ОСОБА_7 - не має права (шлюб розірвано 24.11.2021);

Неповнолітня донька - ОСОБА_3 - має право;

Повнолітній син - ОСОБА_4 - не має права;

Повнолітній син - ОСОБА_5 - не має права.

ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_2 .

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим витягом з протоколу від 07.02.2025 №26/168, призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини 15 000 000 грн в сумі 3 750 000,00 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст. 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII (тут і в подальшому в редакції на момент загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII (яким доповнено статтю 16-2 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 2489-IX від 29.07.2022, і який застосовується з 24.02.2022) розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

За приписами пункту 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктами 8-9 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону України №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок №975).

Згідно з п. 3 Порядку №975 (тут і в подальшому в редакції на момент розгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За приписами п. 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції станом на дату загибелі ОСОБА_2 ) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацами 1 - 4 пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Відповідно до п. 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних Міністерств та державних органів.

Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 року за №1497/29627, затверджене Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідно до якого Комісія уповноважена приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 було затверджено «Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №176/39232 (далі - Порядок №45).

Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1 Порядку №45).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №45 сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку №45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктами 1.5-1.7 Порядку №45 визначено, що у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД визначений в розділі IV Порядку №45, відповідно до якого:

« 4.1. Члени сім`ї звертаються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

4.2. Районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_3 приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ІНФОРМАЦІЯ_3 за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), ІНФОРМАЦІЯ_3, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_7 .

4.3. Обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_3 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.

Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.

4.4. Департамент соціального забезпечення після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_3 документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ІНФОРМАЦІЯ_3, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ІНФОРМАЦІЯ_3 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

4.5. Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_7 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ІНФОРМАЦІЯ_3, та, у разі її призначення,- готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з ІНФОРМАЦІЯ_3.

4.6. Районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_3, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

4.7. ІНФОРМАЦІЯ_7 не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань для виплати ОГД готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

4.8. Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві».

Аналіз вказаних положень вказує на те, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого). Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Право таких осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця та може бути реалізовано протягом трьох років з цієї дати. У разі якщо одна із зазначених осіб у вказаний строк не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У частинах 1-2 статті 6 Сімейного кодексу України законодавець визначив, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до частин 1, 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб,

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Судом встановлено, що позивач, як матір загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, що сторонами по справі не заперечується.

Позивач скористалася цим правом та реалізувала його шляхом звернення з відповідною заявою.

Комісія Міністерства оборони України прийняла протокольне рішення (пункт 2 протоколу №26/168 від 07.02.2025), яким призначила позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 3 750 000 грн, що становить 1/4 частини від 15 000 000 грн, тобто виходячи з того, що відповідне право мають 4 особи: позивач (мати померлого), донька - ОСОБА_3 ; син - ОСОБА_4 ; син - ОСОБА_5 .

Під час розгляду справи судом також встановлено, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на момент загибелі ОСОБА_2 , досягли повноліття.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів, що станом на 24.05.2022 право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , крім його матері, мають/мали його повнолітні сини.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) зверталися за призначенням такої допомоги.

Також, суду не надано доказів того, що станом на 24.05.2022 вказані особи перебували на утриманні загиблого ОСОБА_2 , або проживали з ним однією сім`єю, мали спільний побут і взаємні права й обов`язки, або підтвердження наявності відповідного судового рішення про встановлення таких фактів, або доказів того, що ними було ініційовано відповідне судове провадження.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач при розподілі одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, між її отримувачами, безпідставно відніс ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) до складу членів сім`ї (утриманців) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , які мають право на призначення та отримання такої одноразової грошової допомоги.

Чинним законодавством передбачено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

У спірних правовідносинах відповідачем було прийнято рішення у формі протоколу № 26/168 від 07.02.2025, відповідно до пункту 2 якого позивачу призначено одноразову грошову допомогу в наслідок загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 , однак у неналежному розмірі, отже порушення прав позивача відбулося у зв`язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.

Внаслідок прийняття такого протиправного рішення, відповідачем неправильно визначено частки отримувачів у загальній сумі одноразової грошової допомоги і занижено розмір такої частки (суми), призначеної до виплати позивачці, оскільки таку частку визначено у розмірі 1/4 частини відповідної суми, з урахуванням належних до виплати сум для осіб, які не мають відповідного права. Водночас, відповідно до встановленого кола осіб, частка позивача має складати 1/2 частину відповідної суми.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4 статті 245 КАС України).

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

У спірних правовідносинах порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця не передбачає право відповідача діяти на власний розсуд, адже одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, які мають право на отримання такої допомоги станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. А тому, за відсутності підтвердження права на отримання такої допомоги станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, одноразова грошова допомога має бути розподілена на рівні частини між тими особами, які мають право на її отримання. Отже, такі повноваження відповідача не є дискреційними.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі є визнання протиправним та скасування п. 2 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 26/168 від 07.02.2025 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина - ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в розмірі 1/2 частини 15000000, в сумі 7500000 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача забезпечити виплату одноразової грошової допомоги позивачу, суд зазначає, що виплата відповідних сум здійснюється після прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Оскільки відповідач ще не вчиняв дії на виконання даного рішення суду, відсутні підстави вважати, що права позивача у частині щодо виплаті їй одноразової грошової допомоги будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Також не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у призначені ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 гривень, у сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень, оскільки таке рішення про відмову відповідачем не приймалось.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат в особі Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат в особі Міністерства оборони України, оформлене протоколом №26/168 від 07.02.2025 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі 1/4 частини 15 000 000,00 гривень, в сумі 3 750 000,00 (три мільйона сімсот п`ятдесят тисяч) гривень.

Зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат в особі Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 - матері загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина військовослужбовця та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000,00 гривень, у сумі 7 500 000,00 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) гривень, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 )

Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в особі Міністерства оборони України (адреса: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ-168, 03168, ЄДРПОУ: 00034022, електронна пошта: admou@post.mil.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА