Рішення № 130429574, 23.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5124/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення у сумі 16161,86 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення виплаченої індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки при звільнені ОСОБА_1 в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, індексації грошового забезпечення, грошову компенсацію за 34 доби невикористаної щорічної відпустки, за останні 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення ОСОБА_1 , що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачу з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 індексації заробітної плати за 2016-2017 роки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за 2015-2016-2017 роки;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з 07.11.2015 р. до 31.12.2015 р. у загальній кількості 4 календарних днів;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки з 07.11.2015 р. до 31.12.2015 р. у загальній кількості 4 календарних днів, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби 21.10.2021 р.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.10.2021 р. № 1686 о/с його звільнено зі служби в поліції на підставі п.1 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". З наданих відповідачем листом від 15.01.2025 р. № 1767-2025 довідок про складові грошового забезпечення за період з 2015 по 2021 роки встановлено, що відповідач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у 2016-2017 роках. Зауважує, що за даними Держстату України індекс споживчих цін у квітні 2016 року становив 103,5 %, а тому у нього в червні 2016 року (наступний день за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) виникло право на нарахування індексації грошового забезпечення. Встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 988 посадові оклади поліцейських не збільшувалися, а тому листопад 2015 року є "базовим" місяцем для визначення індексації, внаслідок чого до визначеної в червні 2016 року суми індексації додається сума індексації, яка склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації в наступних місяцях після квітня 2016 року. Отже, з 01.06.2016 р. по 30.11. 2017 р. на Головне управління Національної поліції в Одеській області покладався обов`язок здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення. Також відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено при звільненні грошову компенсацію за невикористані 4 доби невикористаної щорічної відпустки за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р. Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції. Окрім цього, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, не включення індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії

Ухвалою від 21.02.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.03.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що 18.10.2017 р. постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 р. № 782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, доповнено абзац 5 після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських". До 18.10.2017 р. у Порядку № 1078 була відсутня така категорія осіб, як "поліцейські". Тому нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з жовтня 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року. Відповідно до ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Аналогічні положення містить пункт 1-1 Порядку № 1078. За даними Держстату України за період з 2016 року по 2017 рік величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103 %. Отже, дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по 2017 рік є законними та не порушують прав позивача. Стосовно позовних вимог в частині не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за 04 доби відпустки зазначає, що за приписами пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260, грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення (абзац 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260). Тобто, обов`язковою передумовою для виплати поліцейському компенсації за невикористану відпустку є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення. Таким чином, без внесення відповідних змін до наказу про звільнення вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану частину відпустки за 2015 рік є передчасною та такою, що суперечить законодавчо закріпленій процедурі проведення таких виплат. Крім того, індексації грошового забезпечення не віднесена до складу грошового забезпечення, а тому не входить до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та не включається до довідки про щомісячні додаткові види грошового (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, як і грошова компенсація за 34 доби невикористаної щорічної відпустки при звільненні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції.

Згідно витягу з наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.10.2021 р. № 1686 о/с майора поліції ОСОБА_1 з 21 жовтня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", зі сплатою грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2021 року по день звільнення.

29.11.2024 р. позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою, в якій просив надати відомості щодо невикористаних днів відпустки за весь період проходження служби у Національній поліції з 2015 року про 2021 рік.

Листом від 10.12.2024 р. № 9/14715 відповідач повідомив, що за період служби в поліції з 07 листопада 2015 року по 21 жовтня 2017 року не використано 04 доби щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, а саме за період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року. Щорічні основні та додаткові відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки використані в повному обсязі. Відпустку за 2021 рік не використано, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.10.2021 р. № 1686 о/с виплачено грошову компенсацію за 34 доби невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2021 року по день звільнення.

29.11.2024 р. позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою, в якій просив надати платіжні відомості за всі роки служби у Національній поліції, починаючи з 2015 року по 2021 рік; повідомити чи включалась індексація заробітної плати у розрахунок одноразової допомоги при звільненні та у розрахунок пенсії; повідомити чи нараховувалася індексації заробітної плати у 2015-2017 роках.

Листом від 15.01.2025 р. № 1767-2025 р. відповідач надав довідки про складові грошового забезпечення за період з 2015 року по 2021 рік та повідомив, що відповідно до пункту 6 розділу VIII наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення. Законних підстав для включення суми індексації заробітної плати в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні не має. Нарахування індексації грошового забезпечення поліцейським було розпочато лише з листопада 2017 року, тобто після внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", з базовим місяцем листопадом 2015 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за 2015-2017 роки, не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, не включення індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії, не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 04 календарні дні щорічної основної відпустки з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р. протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за 2015-2017 роки, суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно ч.5 ст.94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення згідно ст.4 Закону № 1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (ст.5 Закону № 1282).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

За змістом ч.2 ст.6 Закону № 1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 17.07.2003 р. № 1078 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Порядок № 1078 обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (пункт 2 Порядку № 1078).

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078).

Приписами пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.04.2023 р. у справі № 420/19450/21.

Стосовно періоду, з якого позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення, суд зазначає, що з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.

Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.

За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016; за січень 2016 ІСЦ - 100,9 %; за лютий 2016 - 99,6 %; за березень 2016 - 101,0 %; за квітень 2016 - 103,5 %.

Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.

В силу пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01 червня 2016 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Отже, саме з 01.06.2016 у відповідача виник обов`язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу.

Між тим, як вбачається з довідок про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по грудень 2015 року, з січня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по грудень 2017 року, позивачу індексація грошового забезпечення з 01.06.2016 р. не нараховувалася та не виплачувалася, а проведення індексації розпочато лише з грудня 2017 року.

Посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивачу повинна здійснюватися лише з 01.11.2017 р. - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 р. № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абзац 5 пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", суд вважає помилковими, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.07.2020 р. у справі № 2140/1763/18, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню до спірних правовідносин.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 р. по 30.11.2017 р. (включно), а отже бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 р. по 30.11.2017 р. є протиправною, а тому з метою поновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 р. по 30.11.2017 р.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати грошової компенсації за невикористані 4 дні щорічної та додаткової відпусток, суд зазначає наступне.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи, встановлено Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР).

Відповідно до ст.4 Закону № 504/96-ВР встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Приписами ч.1 ст.24 Закону № 504/96-ВР передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.83 КЗпП України.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст.59 Закону № 580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.93 Закону № 580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до ч.ч.8, 9, 10, 11 ст.93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260 (далі - Порядок № 260), визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 7, 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З аналізу наведених положень законодавства у відповідній сфері правовідносин вбачається, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він вже отримав в попередньому календарному році. Водночас, працівнику надано право використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Тобто, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається також і в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Таким чином, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України, їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, згідно з положеннями ч.1 ст.24 Закону № 504/96-ВР та ч.1 ст.83 КЗпП України, оскільки відсутнє правове регулювання виплати компенсації за всі використані ними дні відпустки за попередні роки у спеціальних нормативно-правових актах, а саме в Законі № 580-VIII та Порядку № 260.

Відповідний правовий повністю підхід узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19.01.2021 р. у справі № 160/10875/19, від 23.09.2021 р. у справі № 520/12296/2020, від 30.11.2022 р. у справі № 640/85/20, від 20.07.2023 р. у справі № 200/18480/21.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 за період служби в поліції з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р. не використав 4 календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, грошова компенсація за які не була виплачена позивачу при звільненні, що підтверджується листами від 10.12.2024 р. № 9/14715, від 03.03.2025 р. № 11948-2025, від 04.03.2025 р. № 1212402025 та наказом від 21.10.2011 р. № 1686 о/с.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач, як поліцейський, мав гарантоване право на відпустку у спірних роках, що не були використані ним. Вищезазначене, у свою чергу, виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, адже відпустки за попередні роки також є невикористаними у році звільнення позивача зі служби в поліції та не можуть бути залишені без розрахунку, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

За таких обставин, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпусток за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р., у зв`язку з чим відповідача належить зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпусток за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р. у кількості 4 доби.

Щодо доводів відповідача про відсутність у наказі про звільнення позивача визначеної кількості днів невикористаної відпустки, суд зазначає наступне.

За приписами п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Наказ ГУ НП в Одеській області від 21.10.2021 № 1686 о/с за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки не змінює, не припиняє (не скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і не розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, а є актом одноразового застосування, дія якого має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Суд зауважує, що наявність такої інформації в наказі є доцільною у випадку визначення її відповідачем при звільненні для подальшої виплати позивачу, однак, оскільки право на виплати компенсації в даній справі є предметом судового спору, то достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні відпустки за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач наділений повноваженнями на самостійне внесення змін до наказу про звільнення позивача щодо кількості діб невикористаної відпустки.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.3 Закону 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із п.4 ч.10 ст.62 Закону 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.94 Закону 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 розділу VIII Порядку № 260 визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (пункт 6 розділу VIII Порядку № 260).

За приписами ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом ст.19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 р. у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 р. у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 р. у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 р. у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 р. у справі № 380/21619/21.

Судом встановлено, що згідно довідки про складові грошового забезпечення за період з січня 2021 року по грудень 2021 року ОСОБА_1 щомісячно з січня по жовтень 2021 року виплачувалася індексація грошового забезпечення, в тому числі і у місяці звільнення (жовтень 2021 року), а у листопаді 2021 року виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 189872,10 грн., в розрахунок якої не включено індексацію грошового забезпечення, що підтверджується відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і у листі від 25.01.2025 р. № 1767-2025.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховувався розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку з чим відповідача необхідно зобов`язати здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення виплаченої індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за 34 доби невикористаної щорічної відпустки при звільненні до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд констатує, що законодавством не передбачено врахування грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки до складу додаткових видів грошового забезпечення при обчисленні пенсії, оскільки грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовим платежем та носить компенсаційний характер, а тому в силу своєї природи та прямого виключення таких видів грошового забезпечення (одноразових) у ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ не підлягає врахуванню при обчисленні пенсії.

Відповідно, відповідач не повинен був зараховувати грошову компенсацію за 34 дні невикористаної щорічної відпустки до додаткових видів грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується індексації, то суд зазначає наступне.

Згідно ст.102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Статтею 18 Закону № 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону № 2017-ІІІ).

Частиною 5 статті 94 Закону № 580-VIII передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно ст.1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення -встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно ст.4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 р. у справі № 638/9697/17 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах № 522/11262/16-а та № 522/7855/17 відповідно та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2019 р. у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 р. у справі № 750/9785/16-а), від 20.11.2019 р. у справі № 522/11257/16-а, від 17.05.2021 р. у справі №552/4951/17, від 26.08. 2021 р. у справі № 240/7853/19.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що індексація грошового забезпечення, яка щомісяця в період з 2019 р. по 2021 р. нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 , не була включена до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення, у зв`язку з чим така бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 р. у справі № 320/27637/23, від 12.03.2025 р. у справі № 620/13830/24, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 р. у справі № 380/24722/23.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 р. по 30.11.2017 р. включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ). індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 р. по 30.11.2017 р. включно.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управлінням Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) грошової компенсації за 4 дні невикористаної щорічної основної та додаткової відпусток за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної основної та додаткової відпусток за період з 07.11.2015 р. по 31.12.2015 р.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) розраховувався розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) щодо не включення індексації грошового забезпечення в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ 40108740) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко