Ухвала суду № 130426392, 23.09.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 вересня 2025 року Справа №200/1272/21-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України у справі №200/1272/21-а

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд рішенням по справі №200/1272/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Зокрема, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №805/661/18 відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати починаючи з 01 січня 2016 року. Рішення набрало законної сили.

07 квітня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 17 березня 2021 року по справі № 200/1272/21-а із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену частину пенсії починаючи з 01 січня 2016 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року у загальній сумі 5293 (п`ять тисяч двісті дев`яносто три) грн 25 коп..

29 квітня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 200/1272/21-а протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали суду.

17 липня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано звіт про виконання судового рішення у справі. Зазначено, що на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року по справі №200/1272/21-а змінено спосіб і порядок виконання рішення, а саме із «зобов`язання здійснити виплату» на «стягнути з Головного управління на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року у загальній сумі 5293 (п`ять тисяч двісті дев`яносто три) грн 25 коп.».

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунку державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно з п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Таким чином, судові рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюються органами Казначейства, а не Пенсійним фондом України та його структурними підрозділами. Просив прийняти звіт.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.

Частинами 3, 4 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 17 березня 2021 року по справі № 200/1272/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено нарахування сум, що підлягають виплаті позивачу, однак сума заборгованості не виплачена.

Отже, рішення суду виконано в частині нарахуванням сум компенсації, при цьому, рішення в частині виплати суми заборгованості є не виконаним.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Так, ухвалою суду від 17.03.2025 змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі № 200/1272/21-а із «зобов`язання здійснити виплату» на «стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року у загальній сумі 5293 (п`ять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 25 коп.»

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Водночас, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Таким чином, подальше виконання рішення суду у справі № 200/1272/21-а врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб`єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.

Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст. ст. 287, 382 КАС України.

Тож, суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту і припинити раніше установлений судовий контроль, оскільки зміна способу виконання судового рішення з спонукання суб`єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення боргу за приписами Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлює обтяження обов`язком подальшого примусового виконання судового рішення не відповідача у справі (територіальний орган системи ПФУ), а відповідного суб`єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.

Керуючись ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Прийняти звіт Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі № 200/1272/21-а.

Судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі № 200/1272/21-а - припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя О.О. Кошкош