Ухвала суду № 130421332, 19.09.2025, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3065/23

пров. № 2/544/68/2025

Номер рядка звіту 15

У Х В А Л А

19 вересня 2025 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі:

секретаря судового засіданняКостенко Т.В.,

представника позивачапрокурора Мрічка В.І.,

представника позивача НПП "Пирятинський" - Немошкалова О.М.,

представника позивача кабінету Міністрів України - Мазур О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В.,

представника третьої особи - Соловйова Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду по вул.Соборна, 41, цивільну справу за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Лубенської районної державної адміністрації (Лубенської районної військової адміністрації) Полтавської області, Національного природного парку «Пирятинський» до Харківецької сільської ради, Пирятинської міської ради, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "МВМ-АГРО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Т., приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець О., про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться дана цивільна справа.

26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивовано наступним.

09.04.2025 набули чинності зміни доЦКтаЦПК Українищодо посилення захисту прав добросовісного набувача (зокрема,ст..390 ЦК України,ст.177 ЦПК України).

Цими змінами законодавець встановив обов`язок прокурора у разі подання/розгляду позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави, надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. Отже, прокурор повинен внести на депозитний рахунок Пирятинського районного суду грошові кошти у розмірі вартості відповідно до експертно-грошової оцінки земельної ділянки, яка належить відповідачу з метою забезпечення його прав, як добросовісного набувача земельної ділянки.

Наразі даних щодо внесення таких коштів у матеріалах справи немає, хоча пройшло уже більше місяця, як прокурору стало відомо про зміни, які відбулися в законодавстві.

Наголошує, що, дійсно, відповідно до правових позицій, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов. Є відповідний масив судових рішень, зокрема по справі № 554/10517/16-ц та інших.

Проте, незважаючи на згадку за текстом позову про можливість та необхідність заявлення саме негаторного позову, прокурор досить однозначно формулює позовні вимоги, зокрема, щодо відповідача-фізичної особи, вживаючи правове поняття«повернути», що, безперечно, властиво віндикаційному позову, як позову про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Інші позовні вимоги, які, з погляду відповідача, не є ефективними способами захисту та не можуть бути задоволені, в тому числі, зважаючи на точку зору Верховного Суду по уже згаданій вище справі, хоча якраз такі вимоги і носять ознаки негаторного позову.

Слід додати, що віндикаційний позов і негаторний є взаємовиключними, про що зазначає у своїй постанові від 21 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (справа № 910/19865/17).

За таких умов прагнення прокурора в одній позовній заяві, ймовірно, з метою «процесуальної економії» заявити максимум вимог, поєднавши і негаторні і віндикаційні, заслуговує критичної оцінки.

Але, насправді, в рамках даного клопотання, питання щодо віндикаційності чи негаторності позову є радше ілюстративним/побічним та підкреслює саму суть проблеми щодо необхідності компенсації добросовісному набувачу.

За будь-яких умов власник земельної ділянки в даному випадку набув її внаслідок визначеної законом процедури шляхом отримання відповідних дозволів, як на розробку технічної документації, так і на її затвердження.

Відповідач по даній справі є класичним добросовісним набувачем в повному сенсі - не знав і не міг знати, що він придбав/набув майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати/надавати.

Незалежно від будь-якої остаточної інтерпретації судом суті позовних вимог, нинішній власник позбавляється свого майна.

Власне, головний вектор, яким керувався законодавець, вносячи зміни в частині посилення прав добросовісного набувача, і відображає загальноєвропейські тенденції щодо компенсаційних механізмів.

Відмова внести кошти на депозит в сьогоднішніх справах (що залишить власника без компенсації) однозначно призведе до майбутніх звернень до ЄСПЛ, ймовірного скасування судових рішень та, врешті, до справедливої сатисфакції (з втратою часу, людських/виробничих/процесуальних та фінансових ресурсів).

З огляду на викладене представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ступнік С.В. просить залишити позов без розгляду на підставі п.8 ч.1ст.257 ЦПК України.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ступнік С.В. клопотання підтримав та просив задовольнити. Представник третьої особи не заперечував проти задоволення клопотання.

Прокурор категорично заперечував проти задоволення клопотання, оскільки позов було подано ще до набрання чинності змін доЦКта ЦПК щодо захисту прав добросовісного набувача.

Представники позивачів Кабінету Міністрів України, НПП «Пирятинський» підтримали позицію прокурора, зазначивши, що власник спірної земельної ділянки не є добросовісним набувачем в розумінні положеньст.388 ЦК України.

Суд, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, з`ясувавши думки учасників справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На момент подачі прокурором позову до суду частина 4статті 177 ЦПК Українидіяла в такій редакції: «До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону».

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи убачається, що на дату надходження позову до суду (27.12.2023) позовна заява була подана з дотриманням вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України(в редакції станом на дату подання позову до суду), про що також було зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, позивачем було сплачено судовий збір у повному обсязі, а тому провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

09 квітня 2025 року набрав чинностіЗакон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Даним Законом частину четверту статті 177 було доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Частина першастатті 58 Конституції Українизакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Також, частиною четвертоюстатті 3 ЦПК Українивстановлено, що закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Отже враховуючи, що на момент подачі даного позову до суду цивільний процесуальний закон не містив норми щодо обов`язку позивача у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади додавати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів, тому підстави для залишення позову без розгляду в порядку п.8 ч.1ст.257 ЦПК Українивідсутні.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В. в частині того, що в даній справі власник спірної земельної ділянки є добросовісним набувачем, а прокурором заявлені взаємовиключні вимоги і віндикаційного, і негаторного позову, суд зазначає, що на даній стадії судового розгляду суд не має права надавати оцінку вказаним доводам, так як відповідно до норм частини першоїстатті 264 ЦПКоцінку цим доводам суд надає під час ухвалення рішення при вирішенні питань, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За таких обставин у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В. про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.3,257,260,261,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В. про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Сайко