Ухвала суду № 130414346, 17.09.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

17.09.2025 Справа №607/17677/25 Провадження №1-кс/607/5025/2025

м. Тернопіль

Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого Четвертогослідчого відділу(здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромТернопільської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіону ОСОБА_7 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000123 від 13.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Райполе Межівськогорайону Дніпропетровськоїобласті,громадянина України,з неповноюсередньою освітою,неодруженого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , солдата резерву 63 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

УСТАНОВИЛА:

27.08.2025 слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивованетим,що Четвертимслідчим відділом(здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні №62025140140000123 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді солдата резерву 63 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 16.12.2024 в умовах воєнного стану не повернувся з лікування до місця служби, а саме до розташування військової частини НОМЕР_1 , що на той час знаходилася в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , та по теперішній перебуває поза межами військової частини, не виконуючи покладені на нього службові обов`язки, проводячи час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби.

Слідчий вказав, що у кримінальному провадженні №62025140140000123 від 13.02.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

15.08.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.

22.08.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене, а підозрюваний оголошений в розшук.

Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у встановлених законом межах та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила клопотання задовольнити. Додатково зазначила, що просить визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , є необґрунтованою. Також зазначив, що відсутні докази того, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_4 у передбачений законом спосіб, а тому ставиться під сумнів сам статус ОСОБА_4 в якості підозрюваного. При цьому сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Вказав, що у задоволенні клопотання слід відмовити або ж, якщо слідча суддя дійде переконання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід визначити мінімальний розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Четвертим слідчимвідділом (здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні №62025140140000123від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

15.08.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.

22.08.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене, а підозрюваний оголошений в розшук.

27.08.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16.09.2025 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_4 затриманий на підставі ухвали слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.08.2025.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 697/3/175 від 07.01.2025; повідомлення т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про виявлення ознак кримінального правопорушення № 169/921 від 01.02.2025; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 67 від 15.01.2025; акт службового розслідування командира 63 запасної роти військової частини від 15.01.2025; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 4683 від 16.12.2024; доповідь про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_4 (ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») військовослужбовця військової служби по мобілізації солдата ОСОБА_4 від 16.12.2024; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 347 від 18.11.2024; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 370 від 11.12.2024; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 375 від 16.12.2024; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 384 від 25.12.2024; направлення на стаціонарне лікування ОСОБА_4 ; пояснення ОСОБА_8 від 16.12.2024; пояснення ОСОБА_9 від 16.12.2024; пояснення ОСОБА_10 від 16.12.2024; медична характеристика ОСОБА_4 від 16.12.2024; службова характеристика ОСОБА_4 ; військовий квиток ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.08.2025.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності слідча суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. Крім цього, підозрюваний без поважних причин на виклики слідчого не з`являвся, унаслідок чого 22.08.2025 був оголошений в розшук Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Також 27.08.2025 був наданий дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Указане свідчить про те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний знову може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідча суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Також слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним стороною обвинувачення, оскільки підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на підшукування осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також вчиняти дії з метою затягування досудового розслідування.

Так самослідча суддявважає доведенимризик того,що підозрюванийможе вчинятиінше кримінальнеправопорушеннячи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, ОСОБА_4 в умовах воєнного стану не виконує свої службові обов`язки з 20.01.2025 по теперішній час. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_1 та країни в цілому в умовах відкритої агресії країни-агресора та свідчить про обґрунтованість та наявність вказаного ризику.

Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеногослідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків кримінального провадження слідча суддя вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Також слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту, щодо не набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами, доданими до клопотання про надання дозволу на затримання, та були встановленні слідчою суддею при постановленні ухвали від 27.08.2025 за наслідками розгляду такого клопотання.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 був викликаний на 15.08.2025 до органу досудового розслідування для вручення письмового повідомлення про підозру за допомогою здійснення телефонного виклику на мобільний телефон останнього, однак на виклик до слідчого ОСОБА_4 не з`явився без повідомлення про причини неприбуття, у зв`язку із чим повідомлення про підозру ОСОБА_4 було скероване рекомендованим поштовим відправленням за місцем проживання останнього.

Крім цього,в порядкуст.135КПК Україниповідомлення пропідозру ОСОБА_4 вручене особистокомандиру 63запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Зважаючи на правила ст.42,135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел. Разом з тим набуття процесуального статусу підозрюваного пов`язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо неї досудове розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити слідчий, прокурор. У даному випадку вжитих стороною обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.

Також слідча суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, неодружений та раніше не судимий. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Поряд з цим слідча суддя вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів та доходить висновку про необхідність застосування такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2025.

Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність доказів про майновий стан ОСОБА_4 та/або наявність у його власності цінного рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого Четвертогослідчого відділу(здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000123 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 50 (п`ятдесят) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 10 год. 50 хв. 04.11.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025140140000123 від 13.02.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2025.

У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разівнесення заставивстановити строкдії покладенихна підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 04.11.2025.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1