Ухвала суду № 130414089, 23.09.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4247/24

1-кп/583/115/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2025 р. м. Охтирка

Колегія суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 /в режимі відео конференції/,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2023 року за №12023200460000696, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Самарканд Узбекистан, особи без громадянства, з професійно технічною освітою, розлученого, не працевлаштованого, без постійного місця проживання, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-12 січня 2000 року Ленінським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-17 грудня 2002 року Ленінським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

-27 серпня 2009 року Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років;

-05 лютого 2019 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;

-07 листопада 2023 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, відбуває призначене покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України,

УСТАНОВИЛА:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області з 22 серпня 2024 року перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 серпня 2024 року включно без визначення розміру застави, який було неодноразово продовжено ухвалами колегії суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області, в останнє 12 серпня 2025 року до10 жовтня 2025 року без визначення розміру застави.

23 вересня 2025 року в судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, яке мотивує тим, що завершити судовий розгляд в межах строку дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до 10 жовтня 2025 року не видається за можливим, оскільки судом допитані не всі свідки сторони обвинувачення, судові експерти, обвинувачений, що дає підстави для звернення до суду з цим клопотанням. Вказує, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , є особливо тяжкими, за вчинення яких відповідно до ч. 2 ст.115 та ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували при застосування йому цього запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, хоча обвинувачений відбуває покарання у місцях позбавлення волі за вчинення іншого злочину, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення / Т. 5 а.с. 111-112/.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечив проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений відбуває строк покарання у виді позбавлення волі, вважає, що продовжувати запобіжний захід є недоцільним, крім того, перебуваючи в місцях позбавлення волі він не може чинити тиск на потерпілих, свідків.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Представник потерпілих, адвокат ОСОБА_8 , подав заяву про проведення судового розгляду без його участі та участі потерпілих, при прийнятті рішень покладаються на розсуд суду /Т. 5 а.с. 106/.

З урахуванням думки учасників кримінального провадження колегія вважає за можливо розглянути клопотання прокурора без участі потерпілих, їх представника.

Вивчивши матеріали справи /в межах заявленого клопотання/, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки /п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК/. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України.

Суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, колегія суддів дійшла висновку, що вказані обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків, які хоча і допитані в судовому засіданні, проте судовий розгляд ще не закінчено, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому дані про зменшення або зникнення вказаних ризиків відсутні.

Ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, пов`язаний з тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які, зокрема, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 років до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, він може переховатись від суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім цього цей ризик підтверджується тим, що на території України введено воєнний стан, а не стабільний рівень безпеки на території Сумської області надає можливість обвинуваченому переховуватись від суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 фактично мешкає в одному населеному пункті разом з цими особами та може вчинити дії, пов`язані з незаконним впливом на них шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання недостовірних показань, крім того, що свідок, який ще не допитаний в судовому засіданні, є його колишньою співмешканкою.

Ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що він неодноразово був засудженим за вчинення тяжких злочинів, до того ж із застосуванням насильства, а тому є схильним до вчинення злочинів.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Колегі\ю враховано, що ОСОБА_6 є судимою особою, наразі відбуває покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 листопада 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки, має задовільний стан здоров`я, не має сім`ї, утриманців, визначеного місця проживання, офіційних джерел доходу, в судовому засіданні перекваліфікація його дій прокурором не здійснювалася.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Колегія суддів, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.

Приведені обставини, на думку колегії суддів, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Завершити судовий розгляд до 10 жовтня 2025 року не можливо, оскільки судом не допитано всіх свідків обвинувачення, судових експертів та самого обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сінькова проти України» роз`яснив, що питання стосовно розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися in abstracto. Воно має оцінюватись у кожній справі згідно з її конкретними обставинами, причинами та належно задокументованими фактами. Тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі тільки за наявності чітких ознак існування суспільного інтересу, який, незважаючи, на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак колегія вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді його тримання під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , пов`язаний із спричиненням загибелі людини, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 331 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити в об`єднаному кримінальному провадженні за №12023200460000696 обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15-ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 23 вересня 2025 року до 21 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 21 листопада 2025 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Сумського слідчого ізолятору та вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде проголошено 23 вересня 2025 року о 16 годині 20 хвилин.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді : ОСОБА_2

ОСОБА_3