Рішення № 130412425, 23.09.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 947/313/25

Номер провадження № 2/521/3731/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» не з`явився;

від ОСОБА_1 не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У січні 2025 року до Київського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства зобмеженою відповідальністю«БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №494886-КС-002 від 09.05.2024 року у розмірі 53484 грн. 80 коп., а також про стягнення витрат по сплаті судового збору.

Зокрема, позов мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконуються свої зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення позикодавцю кредитних коштів.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19.03.2025 року справу було передано за підсудністю до Малиновського районного суду міста Одеса.

26.03.2023 року справу було отримано Малиновським районним судом міста Одеси.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 27.03.2025 року у справі №947/313/25 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано від ПАТ «Банк Восток» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: копію рішення структурного підрозділу посадової особи банку щодо факту випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): банківські виписки про рух коштів по рахунку, який відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 09.05.2024 року (дата видачі кредиту) по 24.10.2024 року (дата закінчення кредитування), та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Законом України від 26.02.2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, відповідно до якого, зокрема, змінено найменування Малиновського районного суду м. Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

29.05.2025 року на адресу суду від АТ «Банк Восток» за вх. №35412 надійшла витребувана інформація.

12.05.2025 року через підсистему «Електронний Суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд у позовних вимогах ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити. Відзив долучено до матеріалів справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, відповідач вказав, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів; нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є неправомірним, оскільки не може перевищувати суму самого кредиту; відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування, а саме: у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

13.05.2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №31027), у якій позивач просить суд врахувати викладену у даній відповіді на відзив та додатках до неї інформацію при вирішенні судової справи. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, позивач, посилаючись на низку норм матеріального права, вказав, що до позовної заяви ним була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому, ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М.

Таким чином, як вважає позивач, підписання відповідачем договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Посилаючись на низку правових позицій в аналогічних справах, позивач зазначив, що номер банківської картки відповідачем у Кредитному договорі підтверджений, оскільки саме на вказану ним картку було перераховано кредитні кошті.

Крім того, позивач звернув увагу суду на ту обставину, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не заперечувала факт здійснення відповідачем платежу за кредитним договором. Водночас, як зауважено позивачем, у відзиві на позовну заяву відповідач не поясняє чому на його думку розрахунок, який до позовної заяви був доданий позивачем, є начебто необґрунтованим, та таким, що начебто не узгоджується з матеріалами справи. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив щодо підтримання позовних вимог, також просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися в судове засідання, про, дату, час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином, оскільки є користувачем підсистеми «Електронний суд».

Окрім цього, в день судового засідання 23.09.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, аргументоване тим, що у зв`язку з тим, що заявник знаходиться на далекій відстані від суду, він немає змоги виїхати на засідання, з огляду на що просить перенести судове засідання на іншу дату.

Одночасно з цим, суд зазначає, що аналогічне клопотання представником відповідача про відкладення судового засідання до суду було подане 25.08.2025 року.

Розглянувши чергове клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає про його необґрунтованість та відсутність підстав для його задоволення, враховуючи таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно із ч. 3, 5 ст. 240 ЦПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Обґрунтовуючи причини своєї відсутності у судовому засіданні та підстави для відкладення розгляду справи, призначеного на 23.09.2025 року представник відповідача зазначає про неможливість її особистої участі у судовому засіданні, оскільки вона перебуває на значній відстані від суду.

Однак, на переконання суду, наведене обґрунтування представником відповідача у її заяві не є підставою для такого тривалого відкладення розгляду справи, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Отже, наведене положення законодавства передбачає можливість участі у справі сторони, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками такої особи. При цьому, кількість представників особи чинним процесуальним законодавством не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Тлумачення ч.1, 2 ст. 212 ЦПК України свідчить, що участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише за відсутності у суді відповідної технічної можливості.

Відповідно, суд враховує, що при призначенні усного слухання справи суд зобов`язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства, а відтак складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

З огляду на вказане, суд наголошує, що саме по собі посилання представника відповідача у заяві про відкладення розгляду справи на його перебування на значній відстані від суду не може бути підставою для необмеженої кількості відкладень судового розгляду.

Разом з тим, представник відповідача при зверненні до суду з заявою про відкладення розгляду справи не надала інших доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки до суду, не просила про розгляд справи в режимі відеоконференції, не вказувала у зв`язку з чим позбавлена об`єктивної можливості не бути присутньою в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, шо заява представника відповідача про відкладення судового розгляду справи не потребує задоволення.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

09.05.2024 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 494886-КС-002 про надання кредиту.

В цей же день, 09.05.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 494886-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Згідно пропозиції на укладення договору, судом встановлено, що сума бажаного кредиту становить 16 000 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит 24 тижні, термін дії до 24.10.2024 року, комісія 2400 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 47438 грн. 52 коп., орієнтовна реальна річна процентна ставка 19709, 58 %. Відповідно до наявної у матеріалах справи анкети клієнта бажаним для позичальника розміром кредиту був 16000 грн.

09.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494886-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, вказаний договір підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор UA-5542.

Відповідно до п. 2.1. договору про надання кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 16000 грн. 00 коп., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, комісію та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15184513 % за кожен день користування Кредитом, комісія за надання кредиту 2400 грн., загальний розмір кредиту 16000 грн., термін дії договору до 24.10.2024 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 47438, 52 грн.

Аналогічні істотні умови було погоджено між позикодавцем та позичальником у паспорті споживчого кредиту, який також підписано сторонами в порядку умов Закону України «Про електронну комерцію». Також між сторонами було погоджено графік періодичних платежів щодо повернення позичальником кредитних коштів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується інформаційною довідкою про видачу коштів, наданою ТОВ «Платежі онлайн».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № № 494886-КС-002 станом на 18.12.2024 року у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 53484 грн. 80 коп. При цьому, сплачено останнім на користь позикодавця 3470 грн.

Згідно із довідкою про стан заборгованості, наданою позивачем загальна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 53484 грн. 80 коп.

29.05.2025року наадресу судуна виконанняухвали судунадійшла інформаціявід АТ«Банк Восток»,з якоївбачається,що платіжнакартка № НОМЕР_2 емітована якспосіб доступудо рахунку НОМЕР_4 у національнійвалюті,відкритого наім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно виписки по рахунку за період з 09.05.2024 року по 24.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався наданими позикодавцем кредитними коштами, отримував кредитні кошти від позивача платежем у розмірі 16000 грн. 09.05.2024 року.

Доказів повного погашення заборгованості перед Фінансовою установою з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Акцепт, як беззастережна згода (виражена прямо або непрямим способом шляхом виконання певних дій, які свідчать про бажання укласти договір. Стаття 642ЦивільногокодексуУкраїни передбачає, що акцептом є відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття.

Коли пропозиція надається, відбувається оферта, яка приймається (акцепт) або скасовується іншою стороною договору. При цьому, якщо друга сторона відмовляється від договору на запропонованих умовах, але при цьому пропонує свої умови (формулює нову оферту), перша сторона може погодитися укласти договір (акцепт). Приймаючи пропозицію або формулюючи зустрічну пропозицію, сторони вже створюють для себе юридичні наслідки.

Зазначені обставини щодо підписання Акцепту та Оферти підтвердженні матеріалами справи.

Частина 5 ст.11ЗаконуУкраїни"Проелектроннукомерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638ЦКУкраїни зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.1048ЦКУкраїни - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст.1054ЦивільногокодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст.625ЦКУкраїни передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526ЦКУкраїни встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом у даній справі встановлено, що 09.05.2024 року між сторонами у даній справі виникли кредитні правовідносини, оскільки в цей день 09.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 494886-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5542 з боку відповідача.

Так, відповідно до умов зазначеного вище кредитного договору, судом встановлено, що сума отриманого відповідачем кредиту становила 16 000 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит 24 тижні, термін дії до 24.10.2024 року, комісія 2400 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 47438 грн. 52 коп., орієнтовна реальна річна процентна ставка 19709, 58 %.

На виконання умов вказаного вище договору позикодавцем скеровано на платіжну картку позичальника, зазначену останнім, відповідні кредитні кошти, які відповідач отримав, активно використовував, частково повертав, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про перерахування коштів, банківською випискою, довідкою про випуск платіжного засобу.

Відтак, за досліджених під час розгляду судом обставин справи, суд приходить до переконання про те, що позивачем були виконані умови договору, надано відповідачеві кредитні кошти, також, матеріалами справи встановлено, що відповідач грошові кошти по кредитному договору використовував, частково погашав борг, однак порушив умови договору щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії такого договору, а відтак позовні вимоги є доведеними та таким, що потребують задоволення у повному обсязі.

Водночас, суд зазначає, що доводи відповідача, зазначені ним у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом, а відтак не приймаються до уваги як належні, оскільки: відсотки за кредитним договором нараховані позивачем правомірно за період, вказаний в кредитному договорі, що вбачається із наданого Фінансовою установою розрахунку; факт надання відповідачу кредитних коштів на вказану ним платіжну картку матеріалами справи підтверджено; нарахування пені за невиконання кредитних зобов`язань відповідачем у даній справі не є предметом судового розгляду. Також суд зауважує, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач фактично вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. 2,5,10,12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №494886-КС-002 від 09.05.2024 року у розмірі 53484 грн. 80 коп., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16000 грн., прострочених платежів по процентах - 35790 грн. 30 коп., комісії 1694 грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239) судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 23.09.2025 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Н.О. Шевчук