Рішення № 130405072, 17.09.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/9203/25

Провадження № 2/204/3929/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2025 року до Чечелівського районного суду м. Дніпра з Новокодацького районного суду м. Дніпра згідно ухвали суду від 17 червня 2025 року надійшла цивільна справа № 205/9203/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 41583,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 18 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 650476628 у формі електронного документу, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 16 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на банківську карту відповідача. Проте, в порушення умов договору позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. В подальшому, 24 грудня 2024 року, Товариство обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» за Договором Факторингу № МВ-ТП/14, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49933,00 грн. Проценти за кредитним договором після розірвання договору не нараховуються. Проте, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають стягненню, виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача не всю суму заборгованості за кредитним договором, а лише частину такої заборгованості у розмірі 41583,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту 16700,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 24883,00 грн. Крім того, у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою судувід 30липня 2025року цивільнусправу №205/9203/25 було прийнято до провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

15 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими. Відповідач проходить службу в рядах ЗСУ, що дає відповідачу право на пільги за кредитами: зниження відсоткових ставок або зупинення нарахування штрафів за кредитами. У зв`язку з викладеним просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 650476628, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит у формі кредитної лінії у розмірі 16 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту (16700,00 грн.) 18 жовтня 2024 року (що є датою надання кредиту). Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 17 листопада 2024 року, кінцева дата повернення (виплати) кредиту 17 листопада 2029 року. Базова процентна ставка складає 1,00% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним, що становить 365,00% річних (а.с. 37-59).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин єправомірним,якщо йогонедійсність прямоне встановленазаконом абоякщо вінне визнанийсудом недійсним.

Відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконав. У поданому до суду письмовому запереченні на позовну заяву відповідач хоча і заперечував проти позову, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем та має пільги за кредитами, однак фактично не наводив жодних заперечень проти тверджень позивача про те, що 18 жовтня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 650476628.

У подальшому, 24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» як фактором було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 17-21).

Згідно з Витягом з Реєстру прав вимоги до даного Договору факторингу від 24 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії № 650476628 від 18 жовтня 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 36239,00 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 16700,00 грн.; заборгованість по процентам 11189,00 грн., неустойка 8350,00 грн. (а.с. 23-25), що також зазначено у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 24 грудня 2024 року (а.с. 27-28).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16 березня 2025 року становить 49933,00 грн., з яких: 16700,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 24883,00 грн. - заборгованість по процентам, 8350,00 грн. неустойка (а.с. 29-31).

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

При цьому, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача лише частину заборгованості та не стягувати з відповідача неустойку у розмірі 8350,00 грн., а тому сума до стягнення становить 41583,00 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 18 березня 2025 року, що підтверджується довідкою № 1509 від 10 червня 2025 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 (а.с. 136).

При цьому, у пункті 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції,пеня заневиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

За таких обставин, оскільки на теперішній час в України продовжує діяти воєнний стан, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то очевидним є висновок про те, що відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 24883,00 грн. за договором кредитної лінії № 650476628 від 18 жовтня 2024 року, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» слід стягнути заборгованість за договором кредитної лінії № 650476628 від 18 жовтня 2024 року у розмірі 16700,00 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій», що підтверджується договором про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року (а.с. 75-83) та додатковою угодою № 551 від 30 грудня 2024 року до вказаного договору про надання правової допомоги (а.с. 84-85).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень,наведених уп.48Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ«Про застосуваннясудами законодавствапро судовівитрати уцивільних справах»від 17.10.2014року №10визначено,що підстави,межі тапорядок відшкодуваннясудових витратна правовудопомогу,надану всуді регламентованоЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

У пункті 2 додаткової угоди № 551 від 30 грудня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», сторони договору погодили, що вартість послуг адвокатського об`єднання становить 5000,00 грн., що включає в себе: аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку 1000,00 грн.; підготовка та направлення повідомлення відповідачу про оплату заборгованості 500,00 грн.; збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копії письмових та електронних доказів та підготовка позовної заяви 3500,00 грн.

На підтвердження оплати позивачем вищевказаних послуг адвоката надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1 451 від 30 грудня 2024 року на суму 5000,00 грн. (а.с. 87).

Позивач дійсно отримав правову допомогу від Адвокатського об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 5 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг з аналізу кредитної справи, складання досудової вимоги та підготовки позовної заяви, а також витрачений на вказані послуги час (16 годин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно дост. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (у мінімальному розмірі для позовних вимог майнового характеру, з урахування коефіцієнта 0,8 у зв`язку зі зверненням до суду з позовною заявою в електронній формі).

На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 39700642, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) заборгованість за договором кредитної лінії № 650476628 від 18 жовтня 2024 року у розмірі 16700,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 39700642, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез