Ухвала суду № 1304048, 08.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-32510/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

при секретарі Міненко О.М.,

за участю:

представника позивача Клюйка А.А.,

представника відповідача Сиваша А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 18 липня 2006 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року

у справі№ 11/388/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2006 року ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000052330/0 від 29 травня 2006 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 18 липня 2006 року позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0000052330/0 від 29 травня 2006 року.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» 3, 40 грн. судового збору.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року постанову господарського суду Запорізької області від 18 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення по справі, ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2006 року, за результатами якої було складено акт № 57/23-3/24911195 від 16 травня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що в наданій до перевірки ВМД № 100000012/6/982017 від 13 січня 2006 року в графі 33 «код товару» зазначено 8803309000, виробник та країна походження невідома (графа 31 та 34 ВМД)

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» від 23 грудня 2004 року № 1721 до підгрупи 8803 входять: літальні апарати, безпілотні літальні апарати, авіаційні двигуни та обладнання для «літальних апаратів», супутнє обладнання та компоненти, спеціально призначені чи модифіковані для військового використання.

Згідно основних правил інтерпретації класифікації товарів заявлений у ВМД № 100000012/6/982017 від 13 січня 2006 року товар не можна віднести до обладнання та компонентів, а можна віднести до частин обладнання та компонентів, але дана субпозиція відсутня у переліку. Відповідно розяснень УКТ ЗЕД типи болтів включають в підгрупу 7318.

Крім того, у накладних ДП «Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу» № 49 від 24 листопада 2005 року, № 45 від 15 листопада 2005 року, № 42 від 02 листопада 2005 року (по яким, згідно відомостей підприємства було придбано реалізовану на експорт продукцію) відсутнє маркування товару «БДЗ», що зазначене у ВМД № 100000012/6/982017 від 13 січня 2006 року.

Таким чином, заповнення граф 31, 33 не відповідає вимогам наказу Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307, а, саме: не наведено точні дані про товар (комерційна та фірмова назва товару, фірма (країна) виробника, характеристики товару (розміри, номери моделей, стандарти, типи, маркування, розфасування, комплектність тощо) необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки експорт не засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до даних рахунку 281 «Товари на складі» станом на 01 лютого 2006 року товар: вентилятор 2323А 10 шт., клапан осьовий 2323 - 10 шт., заглушка 2323А 10 шт., задня пластина Д1-5 шт., задній штифт 60-21УМР-5 шт., стрижень 60-21-УМР-5 шт., болт 60-21УМР - 5 шт., гайка 60-21УМР - 5 шт., болт 60-21УМР - 5 шт., шрифт 60-21 у МР - 5 шт., стрижень 60-21 УМР - 5 шт., болт 60-21УМР - 20 шт., болт 60-21УМР - 30 шт., коліно 60-21УМР - 5 шт., гайка 60-21УМР - 20 шт., ковпачкова гайка 60 - 21УМР-10 шт., ковпачкова гайка 60-21УМР-10 шт., кришка Д-57Д 20 шт., блок в зборі -6 шт., гайка 60-23ф/1-27-40 шт. - не значиться.

Таким чином, згідно підпункту 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» було донараховано податок на додану вартість за ставкою 20% в січні 2006 року в сумі 6 483, 19 грн., що призвело до завищення суми відємного значення податку на додану вартість в розмірі 6 483, 00 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, складає 136 458, 00 грн.

З них фактично сплачено отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів 58 018, 00 грн.

Відповідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 97 074, 00 грн.

Згідно підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» фактично задекларувало позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2006 року у розмірі 97 074, 00 грн., яке підприємство не сплачує до Державного бюджету, а згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року зараховує за рахунок відємного значення попереднього податкового періоду (січень 2006 року).

З посиланням на п. 1.8 ст. 1, підпункт 7.4.1 п. 7.4, підпункт 7.7.1, підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, підпункт 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в акті перевірки було встановлено безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 39 384, 00 грн.

29 травня 2006 року на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення рішення № 00000052330/0, яким ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 39384, 00 грн. за лютий 2006 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до абзацу першого п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів, а тому вантажна митна декларація № 100000012/6/982017 від 13 січня 2006 року, яка містить відбиток номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів, підтверджує фактичне здійснення експорту та підтверджує правомірність застосування позивачем ставки «0» відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому суди попередніх інстанцій посилались на те, що за результатами звітного податкового періоду (лютий 2006 року) платник податку мав відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, який включає в себе суму відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за січень 2006 року в розмірі 39384, 00 грн., яка складає 39384, 00 грн., а сума податку, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді в січні 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) складає 58018, 00 грн., сума бюджетного відшкодування відповідно до положень підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» складає 39384, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), вантажна митна декларація (далі ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно з п. 4 вищезгаданого Положення митний орган не приймає вантажну митну декларацію для оформлення:

якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД;

в інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обовязково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Крім того, відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обовязків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Встановивши, що вантажна митна декларація № 100000012/6/982017 від 13 січня 2006 року була оформлена відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), що підтверджується, зокрема, наявністю на ній відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність застосування позивачем нульової ставки податку при експорті товарів відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та про безпідставність висновку акту перевірки про завищення ним суми відємного значення податку на додану вартість в січні 2006 року в розмірі 6483, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій також зробили обґрунтований висновок про протиправність спірного податкового повідомлення рішення з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за січень 2006 року позивач мав відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка складала 136458, 00 грн.

Згідно з підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами наступного податкового звітного періоду (лютий 2006 року) позивач мав відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка складала 39384, 00 грн. При цьому до складу податкового кредиту за лютий 2006 року відповідно до вимог абзацу третього підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) була віднесена сума відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду (січень 2006 року) в розмірі 136458, 00 грн.

Сума податку, що була фактично сплачена позивачем отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), склала 58018, 00 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивача за лютий 2006 року складає 39384, 00 грн. і правомірно визнали недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0000052330/0 від 29 травня 2006 року, яким ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39384, 00 грн. за лютий 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 18 липня 2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 18 липня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _______ Л.І. Бившева

Судді: _______ М.І. Костенко

_______ Н.Є. Маринчак

_______ Є.А. Усенко

_______ Т.М. Шипуліна