Постанова № 130399669, 23.09.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3834/25

Провадження №: 3/336/2730/2025

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановив:

16 квітня 2025 року о 12 год. 30 хв. в м. Запоріжжі по вул. Мокрянській, буд. 101 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК 2141201, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, про повторність попереджений.

Розгляд справи неодноразово було відкладено (12 травня 2025 року о 08-10 год, 10 червня 2025 року о 12-40 год., 30 липня 2025 року о 08-30 год.) за заявами захисника.

03 вересня 2025 року до суду від захисника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на даний час ОСОБА_1 перебуває на службі в Збройних Силах України та бажає особисто надати суду пояснення.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2025 року у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Василенка Олександра Васильовича про зупинення провадження у справі відмовлено.

Судове засідання відкладено до 12-45 год. 23 вересня 2025 року, надана можливість ОСОБА_1 подати письмові пояснення щодо обставин справи.

23 вересня 2025 року захисник надав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 бажає особисто бути присутнім в судовому засіданні. Вказану заяву захисника суд вважає не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, при цьому присутність такої особи не є обов`язковою, в розумінні ч. 2 ст. 268 КУпАП, суддя дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого висновку.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя.

Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п. 4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302121 від 16 квітня 2025 року, в ньому зафіксовано, що 16 квітня 2025 року о 12 год. 30 хв. в м. Запоріжжі по вул. Мокрянській, буд. 101 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК 2141201, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, про повторність попереджений.

Відповідно до статей 23 та 25 Закону України «Про Національну поліцію» підпунку 40 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в неавтоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 № 1395, затвердженої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, Національною поліцією впроваджується в службовій діяльності поліцейських оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою.

Зміст та бланки протоколу в електронному вигляді відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та додатку до Інструкції 1395.

Протоколи в паперовому та електронному вигляді є рівнозначними та мають однакову відповідно до законодавства України юридичну силу.

Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства; складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вказаними статтями. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.

Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначено та судом не встановлено.

Крім протоколу, матеріали справи містять:

- рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Лукіна М.;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР, відповідно до якого ОСОБА_1 направляється на огляд до закладу охорони здоров`я у зв`язку виявленими ознаками сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя;

- відеозапис з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі, зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку, спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції, повідомлення водію працівниками поліції про наявні ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, роз`яснення прав особи, зокрема і права відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, перебування в медичному закладі; відмова водія від огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо.

ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з місця правопорушення, на якому зафіксовано факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував того, що він курив марихуану, цікавився у працівників поліції скільки часу зберігається ця речовина в організмі людини.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння судом не встановлено. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.

Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має. Посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.03.2023 року.

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази (протокол, рапорт, направлення, відеозапис), дійшов до висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вчинення дій передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

З урахуванням наведеного та з метою невідворотності відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33-35,130 ч.1, 283-285 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у дохід держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: (отримувач ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку(IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: - 21081300, призначення платежу - адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху)

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Л.В. Петренко

Строк пред`явлення виконавчого документа "___"___ 20___рік

Постанова набрала законної сили "___"___ 20___рік

Дата видачі постанови "___"___ 20___рік