Рішення № 130395827, 22.09.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 171/963/25

Провадження № 2/0203/2270/2025

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року позивач, ТОВ «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, м. Київ), через уповноваженого представника через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС вперше подав до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 20 січня 2025 року на загальну суму 41 800 грн., а також сплаченого за пред`явлення цього позову судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 26 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитсервіс» в електронній формі укладено кредитний договір №210726-004, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 24 000 грн. строком на 12 місяців, тобто до 26 липня 2022 року, на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалась сплатити відсотки за його користування та одноразову комісію за видачу кредиту від початкової суми кредиту. Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. З урахуванням зазначеного, на банківський рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 22200 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 7,5%, що в грошовому еквіваленті становить 1800 грн.

ТОВ «Кредитсервіс» виконав свої зобов`язання щодо надання банківських послуг, надавши можливість відповідачу розпоряджатися кредитними коштами, на умовах договору та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, в наслідо чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаним договором.

З огляду на викладені обставини ТОВ «Кредитсервіс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 41 800 грн. та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року зазначену позовну заяву передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 24 липня 2025 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові просив про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 26 липня 2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитсервіс» укладено кредитний договір №210726-004 відповідно до умов якого відповідач отримала на банківський рахунок кредит в розмірі 24000 грн. Відповідно до вказаного договору сторони узгодили наступні умови: кількість щомісячних платежів 12, строк дії договору до 26 липня 2022 року, порядок сплати платежів щомісяця до 26 числа відповідного місяця включно, одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) 7,5%, сума якої становить 1800 грн., відсоткова ставка, в місяць від початкової суми кредиту 7,5%, реальна річна процентна ставка 97,5%, сума платежу щомісячно 3800 грн., в тому числі погашення заборгованості за кредитом 2000 грн. та сплати відсотків 1800 грн. Також сторонами узгоджено графік платежів. Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором Х80807 о 17:16:39 26 липня 2021 року (а.с.12-13 зворот).

Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 09/18, тип Універсальна.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача. (а.с. 14-14 зворот).

Перерахування ТОВ «Кредитсервіс» грошових коштів у розмірі 22200 грн. на банківський рахунок відповідача підтверджується платіжною інструкцією №1564 від 27 липня 2021 року (а.с.26).

Із наданих позивачем документів, зокрема виписки №20/01/-3 від 20 січня 2025 року за договором №210726-004 від 26 липня 2021 року та розрахунку кредитної заборгованості за період з 26 липня 2021 року по 20 січня 2025 року судом вбачається, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого позивач нарахував заборгованість станом на 20 січня 2025 року в розмірі 41 800 грн., що складається з основної заборгованості за кредитом в розмірі 22 000 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 19 800 грн. (а.с.27-27 зворот, 21).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклала із ТОВ «Кредитсервіс» електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.1054Цивільного кодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надала суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається банк, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №210726-004 від 26 липня 2021 року в розмірі 41 800 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,20 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалівсправи вбачається,що позивач25січня 2023року уклавіз адвокатськимоб`єднанням «Правовийдіалог» вособі директораРазумного ЄвгеніяМиколайовича договірпро наданняправової допомоги№ 25-01/2023,відповідно доп.4.1,4.5якого занадання правовоїдопомоги клієнтоплачує об`єднаннювинагороду урозмірі 7000грн.на підставіпідписаного сторонамиакту приймання-передачінаданої правовоїдопомоги,шляхом безготівковогоперерахування клієнтомна поточнийрахунок об`єднанняпротягом п`ятибанківських дніввід датипідписання ату (а.с. 29-31 зворот).

Згідно акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги, який є додатком №2 до договору № 25-01/2023 від 25 січня 2023 року до договору про надання правової допомоги, ТОВ «Кредитсервіс» передало, а адвокатське об`єднання «Правовий діалог» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича прийняло на себе зобов`язання надати правову допомогу щодо представництва прав та захист інтересів клієнта в судовому провадження щодо стягнення проблемної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 35).

Відповідно до акту №3 від 04 січня 2025 року приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25 січня 2023, який є додатком №4 до договору, адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» в особі директора Разумного Євгенія Миколайовича надано ТОВ «Кредитсервіс» правничу допомогу, загальною вартістю 7 000 грн., а саме підготовку та направлення/подання однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Перерахування ТОВ «Кредитсервіс» на користь адвокатського об`єднання «Правовий діалог» оплати правничої допомоги згідно акту №3 від 04 січня 2024 року у розмірі 7000 грн. підтверджується платіжною інструкцією №1567 від 05 січня 2024 року (а.с. 36, 28).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс»» (код ЄДРПОУ 41125531, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, прим. 65-з) зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором 210726-004 від 26 липня 2021 року, яка станом на 20 січня 2025 року становить 41 800 грн. (сорок одна тисяча вісімсот гривень), що складається з основної заборгованості за кредитом в розмірі 22 000 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 19 800 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс»» (код ЄДРПОУ 41125531, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, прим. 65-з) зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., а всього 9422,40грн. (дев`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду м. Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 22 вересня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко