Ухвала суду № 130390798, 22.09.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/558/25

Провадження № 1-кп/535/209/25

УХВАЛА

22 вересня 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 16.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170490000152 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Козельщина Козельщинського району Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 18.04.2025 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, закінчується 27.09.2025.

22.09.2025 прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав під час судового засідання, про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбаченіст. 177 КПК України, враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу 18.04.2025, не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечень не надав, зазначивши, що у вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

Під час судового розгляду обвинувачений пояснював, що він одружений, має двоє неповнолітніх дітей, дружина та діти проживають окремо. Він сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей за судовим рішенням, інвалідності не має.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечень з приводу клопотання прокурора не надала, підтримавши процесуальну позицію обвинуваченого з цього приводу.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, та передбаченого ч.2 ст.309 КК України, який відноситься до нетяжких злочинів.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості й не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.

Судом встановлено, що під час досудового слідства відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 18.04.2025 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вимог ст. 177 КПК України, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають суду достовірні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені вище зазначеними статтями.

Ухвалою слідчого судді від 18.04.2025 з врахуванням особи підозрюваного, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначено заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Ухвалами Котелевськогорайонного судуПолтавської області10.06.2025та 30.07.2025строк діїзапобіжного заходуобраного обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено настрок 60днів,тобто до11.45год 27.09.2025з визначеннямрозміру застави в раніше визначеному розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.

Тому суд,враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання 18.04.2025 щодо обвинуваченого запобіжногозаходу та вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу незмінились,а ризикипередбачені ст.177КПК України,не зменшились,що унеможливлюєзастосування дообвинуваченого більшм`якого заходу забезпечення кримінальногопровадження,аналізуючи даніпро особуобвинуваченого,а саме: те, що він є раніше судимою особою, обвинувачується ускоєнні у тому числі тяжких злочинів,відсутні належнігарантії тапідтвердження соціальних зв`язків, які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,вчиненнятиску на потерпілого та свідків,оскільки судове провадження продовжується, доцільно вирішуватипитання пропродовження обвинуваченомузапобіжного заходуу вигляді тримання під вартою,вважаючи йоготаким,що відповідаєхарактеру татяжкості діянь,що інкримінуються ОСОБА_4 , даним про його особутазапобіганню можливості обвинуваченого перешкоджати інтересамправосуддя,зокрема іухиленню відсуду,а тому,суд приходитьдо висновку про відсутністьна данийчас підставдля зміни обвинуваченому обраного щодо нього запобіжного заходу на іншібільш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з тримання під вартою.

Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Оскільки судове провадження у даному кримінальному провадженні не закінчено і потребує часу для розгляду, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями177та178 КПК України, а також конкретні обставини справи, приходить до висновку про доцільність продовження тримання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, під вартою на строк 60 днів, тобто до 20.11.2025, та суд не вбачає підстав для зміни раніше визначеного розміру застави, й вважає його достатнім розміром застави, що може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 13.40 год 20.11.2025.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп.).

У разі внесення застави ОСОБА_4 підлягає звільненню під заставу.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави визначити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 два місяці з моменту внесення застави.

ОСОБА_4 або будь яка інша особа, може у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на депозитний рахунок Отримувач:ТУ ДСА України в Полтавській області, ЄДРПОУ:26304855, МФО:820172, Банк:Державна казначейська служба України м. Києва, р/р UA398201720355289002000015950, та надати документ, що це підтверджує прокурору, суду.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1