Вирок № 130387511, 22.09.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/946/25

Провадження № 1-кп/610/120/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12023221080000655 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятигірське Балаклійського району Харківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого токарем групи УБМР "УКРГАЗСПЕЦБУДМОНТАЖ" АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_7 20.07.2023 близько 15 години 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі "Шевченкове-Балаклія-Первомайськ-Кегичівка" Т2110 між населеними пунктами с. Асіївка та с. Шевелівка Ізюмського району Харківської області, діючи необережно, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу руху по якій в цей момент рухався в зустрічному напрямку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на мотоциклі "VIPER AKTIVE", без реєстраційного номера, що в подальшому призвело до зіткнення вказаних автомобіля та мотоцикла, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, двомоментного розриву селезінки, крововиливу у черевну порожнину (1500 мл), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також рвані рани правого стегна, правої гомілки, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня), та множинні садна голови і обличчя, гематоми грудної клітини, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії водія автомобіля "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 не відповідали вимогам пунктів 10.1., 12.3. Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 10.1. ПДР України "Перед зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";

- п. 12.3. ПДР України "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу".

та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) та отриманням потерпілим ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

ІІ. Стаття (частина статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_7 .

Діяння ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

ІІІ. Позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину по пред`явленому обвинуваченню визнав в повному обсязі та пояснив, що 20.07.2023 близько 15 години 40 хвилин він керував автомобілем "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 . Разом з ним в автомобілі перебували його співмешканка ОСОБА_10 та рідна сестра ОСОБА_11 . Рухаючись по автодорозі між населеними пунктами с. Шевелівка та с. Асіївка Ізюмського району Харківської області, приблизно за 200 метрів він помітив як йому на зустріч, по його смузі руху, їде мотоцикл. За кермом був раніше незнайомий йому чоловік. При цьому водій мотоцикла опустив голову на кермо та не дивився на дорогу. Було враження, що він підкурює сигарету або взагалі спить. Він почав скидати швидкість та сигналити водієві мотоцикла. При цьому він виїхав на зустрічну смугу руху щоб об`їхати мотоцикл. В цей момент водій мотоцикла підняв голову та різко звернув на свою смугу руху внаслідок чого відбулося зіткнення мотоцикла з його автомобілем. Водій мотоцикла перелетів через його автомобіль. Він зупинив автомобіль і вийшов на допомогу водієві мотоцикла, який відразу почав виражатися на його адресу нецензурною лайкою. Було помітно, що водій мотоцикла має тілесні ушкодження. При цьому також було помітно, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вони відразу викликали швидку допомогу. Коли приїхала швидка, лікарі надали допомогу водієві мотоцикла, після чого лікар сказав, що той перебуває не тільки в стані алкогольного сп`яніння, а й ще під дією якихось речовин. У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов потерпілого визнав частково на суму 150000,00 грн, вказавши, що не має можливості відшкодувати моральну шкоду у більшому розмірі та вважає вказану суму розумною.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні 07.07.2025 в режимі відеоконференції потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду, що 20 липня 2023 року він був в гостях у с. Асіївка Ізюмського району Харківської області. Приблизно о 15:00 год. він повертався додому на своєму мотоциклі "VIPER AKTIVE". Рухався зі швидкістю 30-35 км на годину. По дорозі він виїжджав на зустрічну смугу руху щоб об`їхати вибоїни. Під час руху по дорозі, приблизно за 200 метрів, він помітив автомобіль, який рухався з великою швидкістю. Він повернувся на свою полосу руху і в цей момент автомобіль також виїхав на його полосу і відбулося лобове зіткнення з його мотоциклом. Після цього він нічого не пам`ятає, оскільки прийшов до тями лише на наступний день в лікарні. Також не заперечував той факт, що керував мотоциклом в стані алкогольного сп`яніння та без засобів захисту (шолому тощо). При цьому заперечив той факт, що палив за кермом. Пояснив, що внаслідок ДТП і отриманих травм він перебував в лікарні до травня 2024 року і на теперішній час продовжує лікуватися. Йому була надана 1 група інвалідності. Фактично натепер він позбавлений можливості пересуватися та самостійно доглядати себе.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила суду, що 20.07.2023 близько 15 години 40 хвилин вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 та його сестрою ОСОБА_11 , на автомобілі ОСОБА_7 поверталися додому з м. Балаклії Ізюмського району Харківської області. Рухаючись по автодорозі між населеними пунктами с. Шевелівка та с. Асіївка Ізюмського району Харківської області, приблизно за 200 метрів, вона помітила як їм на зустріч, по їх смузі руху, їде мотоцикл. За кермом мотоцикла, як вона потім дізналася, був ОСОБА_9 . При цьому водій мотоцикла опустив голову на кермо та не дивився на дорогу, було враження, що він підкурює сигарету. ОСОБА_7 почав скидати швидкість та сигналити водієві мотоцикла. При цьому ОСОБА_7 виїхав на зустрічну смугу руху щоб об`їхати мотоцикл. В цей момент водій мотоцикла підняв голову та різко звернув на свою смугу руху внаслідок чого відбулося зіткнення мотоцикла з їх автомобілем. Вони відразу зупинилися і вийшли на допомогу водієві мотоцикла, який почав виражатися на їх адресу нецензурною лайкою. Було помітно, що водій мотоцикла має тілесні ушкодження. При цьому також було помітно, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вони відразу викликали швидку допомогу. Коли приїхала швидка, лікарі надали допомогу водієві мотоцикла, після чого лікар сказав, що той перебуває не тільки в стані алкогольного сп`яніння, а й ще під дією якихось речовин. Також пояснила, що можливості зупинитися з права на узбіччі для уникнення зіткнення з мотоциклом у ОСОБА_7 не було через загрозу мінування узбіччя.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 надала суду аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_10 .

Крім повного визнання вини ОСОБА_7 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових та речових доказів, а саме:

- рапортом поліцейського СРПП № 3 ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 про те, що 20.07.2023 о 15:45 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20.07.2023 о 15:43 за адресою: Балаклійський район с. Гусарівка, траса між Гусарівкою та Асіївкою, сталася ДТП за участі авто Део Ланос сірий НОМЕР_2 та мотоцикл, постраждав водій мотоцикла. Заявник ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 144);

- протоколом огляду місця події від 20.07.2023 ділянки автодороги за координатами 49.35765, 36.72859, а також схемою та фототаблицею до протоколу огляду. Під час огляду місця події були виявлені та зафіксовані сліди ДТП. В ході огляду були вилучені: фара від мопеду "VIPER AKTIVE", кросівок на ліву ногу, лако-фарбове покриття. Крім того, на фото № 16 фототаблиці на лобовому склі автомобіля з зовнішньої сторони зафіксований предмет зовні схожий на частину сигарети (а.с. 145-163);

- висновком № 13 від 20.07.2023 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було виявлено ознак сп`яніння (а.с. 164);

- висновком судово-медичної експертизи № 12-14/405-А/23 від 02.10.2023 відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_9 , 58 років, у зв`язку з ДТП 20.07.2023, мали місце: множинні садна голови та обличчя; гематома грудної клітини; закрита травма живота, двомоментний розрив селезінки, крововилив у черевну порожнину (1500 мл); закритий перелом правої та лівої променевої кістки, закритий перелом даху лівої вертлюгової западини, закритий вивих лівого стегна, закритий перелом правої гомілки; рвані рани правого стегна, правої гомілки. Вищевказані ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. При цьому, характер не виключає можливості утворення їх в умовах ДТП 20.07.2023 у водія мопеду за обставин, що відомі з постанови слідчого. Більш конкретно судити про механізм утворення тілесних ушкоджень тільки на підставі судово-медичних даних не представляється можливим. Закрита травма живота, двомоментний розрив селезінки, крововилив у черевну порожнину (1500 мл) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Рвані рани правого стегна, правої гомілки належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 день). Множинні садна голови та обличчя, гематома грудної клітини належать до категорії легких тілесних ушкоджень. В зв`язку з ненаданням для вивчення рентген-знімків та амбулаторної карти з поліклініки, діагноз "закритий перелом правої та лівої променевої кістки, закритий перелом даху лівої вертлюгової западини, закритий вивих лівого стегна, закритий перелом правої гомілки" не підтверджений об`єктивними медичними даними, тому при визначені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався. Також з описової частини висновку експерта встановлено, що в крові потерпілого ОСОБА_9 був виявлений етиловий спирт 2,299 проміле (а.с. 168-169);

- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-24/20944-ІТ від 26.12.2024 згідно якого: на момент експертного огляду рульове керування скутеру "VIPER ACTIVE", б.р.н., перебувало в непрацездатному стані, через блокування обертання керма елементами зруйнованого диску переднього колеса, через деформацію траверси амортизаційної вилки переднього колеса та через зміщення лівого пера амортизаційної вилки переднього колеса; на момент експертного огляду ходова частина скутеру "VIPER ACTIVE", б.р.н., перебувала в непрацездатному стані, через руйнування та деформацію диску переднього колеса та через зміщення лівого пера амортизаційної вилки переднього колеса, яке спричинене деформацією траверси; на момент експертного огляду гальмівна система скутеру "VIPER ACTIVE", б.р.н., перебувала в працездатному, але технічно несправному стані, через відсутність елементів гальмівної системи. Несправності рульового керування, у вигляді деформації керма скутеру, деформації траверси передньої вилки та зміщення лівого пера амортизаційної вилки переднього колеса утворились під час ДТП (а.с. 171-178);

- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-24/20945-ІТ від 14.08.2024 згідно якого: на момент експертного огляду рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані (а.с. 181-197);

- протоколом слідчого експерименту від 11.10.2024 та схемою до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого останній на автодорозі поблизу с.Шевелівка Ізюмського району Харківської області розказав про обставини ДТП, що мали місце 20.07.2023 (а.с. 190-192);

- протоколом слідчого експерименту від 11.10.2024 та схемою до нього, за участю свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого остання на автодорозі між населеними пунктами с.Шевелівка та с. Осіївка Ізюмського району Харківської області розказала про обставини ДТП, що мали місце 20.07.2023 (а.с. 193-195);

-висновком судовоїтранспортно-трасологічноїекспертизи №СЕ-19/121-24/20929-ІТвід 29.10.2024згідно якого в момент первинного контакту автомобіль "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , своєю передньою частиною контактував з передньою частиною мопеду "VIPER ACTIVE", б.р.н. В момент первинного контакту мопед "VIPER ACTIVE", б.р.н., своєю передньою частиною був завернутий до передньої частини автомобіля "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , таким чином, що кут між їх поздовжніми осями був 175°±5°. Місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось перед осипом скла та пластику в напрямку руху від с.Шевченкове, більш точніше встановити розташування місця зіткнення не представляється можливим. В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями транспортних засобів "DAEWOO LANOS", р.н. НОМЕР_1 , та "VIPER ACTIVE", б.р.н., був 175°±5° (а.с. 197-205);

- висновком судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №2753/3242/3243 від 11.03.2025 відповідно до якого місце зіткнення транспортних засобів було розташоване на проїзній частині, у районі відхилення поверхневих слідів. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля DAEWOO LANOS ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1., 12.3., 12.6. "г", 12.9. "б" Правил дорожнього руху України. У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів зі сторони водія автомобіля DAEWOO LANOS ОСОБА_7 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1., 12.3. Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. У даній дорожній ситуації дії водія автомобіля DAEWOO LANOS ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 10.1., 12.3. Правил дорожнього руху України, і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП. У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля також не відповідали вимогам п.п. 12.6. "г", 12.9. "б" Правил дорожнього руху України, але дані невідповідності вимогам п.п. 12.6. "г", 12.9. "б" Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла VIPER ACTIVE ОСОБА_9 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України. У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткненню транспортних засобів для водія мотоцикла VIPER ACTIVE ОСОБА_9 визначалася шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія мотоцикла VIPER ACTIVE ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 207-212).

V. Мотиви суду.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_7 винуватими в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При цьому суд визнає, що обвинувачений та свідки дали суду правдиві показання, які є логічними та послідовними, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, дослідженими судом.

Оцінюючи досліджені судом документи, суд визнає їх належними, такими, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, зокрема час, місце спосіб порушення правил дорожнього руху ОСОБА_7 , що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, та допустимими, так як досліджені судом докази отримані в порядку встановленому КПК України, при їх отриманні не було допущено істотних порушень прав та свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з цим, суд критично ставиться до пояснень потерпілого ОСОБА_9 про швидкість руху його транспортного засобу та транспортного засобу обвинуваченого, а також про те, що він виїжджав на зустрічну смугу руху лише з метою об`їзду вибоїн на дорозі і заздалегідь повернувся на свою смугу руху, оскільки останній перебував у стані тяжкого ступеня алкогольного сп`яніння (2,299 проміле), що очевидно вплинуло на його сприйняття та подальше відтворення об`єктивних обставин події. Крім того, отримані внаслідок ДТП травми також могли негативно вплинути на таке сприйняття. Так, як пояснив сам потерпілий ОСОБА_9 , після зіткнення транспортних засобів він втратив свідомість і прийшов до тями лише на наступний день в лікарні, тоді як обвинувачений і свідки стверджували, що відразу після ДТП потерпілий перебував при тямі та висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою.

Такі пояснення потерпілого ОСОБА_9 суд розцінює як спробу посилити ступінь відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 .

Оцінивши дослідженні докази в їх сукупності, вину обвинуваченого ОСОБА_7 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.

Вивченням данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_7 встановлено,що вінраніше несудимий,на облікуу лікаря-психіатрата наркологане перебуває,працює токарем групи УБМР "УКРГАЗСПЕЦБУДМОНТАЖ" АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", на обліку в районному відділі пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно.

Згідно висновку досудової доповіді № 24/1/1505-05 від 09.06.2025, наданої суду Ізюмським районним відділом № 1 філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст.66КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд визнає його щире каяття та протиправну поведінку потерпілого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_7 в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке хоч і є тяжким проте відноситься до необережного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе в умовах без реального відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, але в умовах контролю за його поведінкою. При цьому, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , а також будь-яких відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_7 раніше допускав порушення Правил дорожнього руху, з урахуванням всіх обставин справи, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання щодо арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

VІ. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

В інтересах потерпілого ОСОБА_9 його представник адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з уточненим цивільним позовом до ОСОБА_7 , третя особа АТ "СК "КРАЇНА", у якому просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 300000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_9 отримав 1 групу інвалідності, в періоди з 20.07.2023 по 15.08.2023, з 15.08.2023 по 22.09.2023 та з 10.10 по 29.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, також продовжив своє лікування за кордоном, внаслідок ДТП фактично втратив можливість самостійно ходити та пересуватися. ДТП безпосередньо вплинула на спосіб його життя та спосіб життя його рідних, які змушені здійснювати за ним постійний догляд. Вказані обставини призводять до глибоких моральних страждань потерпілого та його близьких.

На підтвердження зазначених в позові обставин представник потерпілого надав такі докази:

- виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 13342 від 15.08.2023 з якої убачається, що потерпілий ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.07.2023 по 15.08.2023;

- виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 8763 від 22.09.2023 відповідно до якої потерпілий ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.08.2023 по 22.09.2023;

- виписку із історії хвороби № 5884 від 29.10.2023 згідно якої потерпілий ОСОБА_9 перебував на санаторному етапі реабілітації з 10.10 по 29.10.2023;

- довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 319259 від 14.03.2024 та копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 відповідно до який ОСОБА_9 була надана 1 група інвалідності безстроково.

Обвинувачений ОСОБА_7 визнав позов потерпілого частково у розмірі 150000 грн.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 23,1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

За положеннями пункту 2 частини 2 і частини 3 статті 23 ЦК України і в сенсі роз`яснень у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини "STANKOV v. BULGARIA", № 68490/01, від 12 липня 2007 року).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду у своїй постанові 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) вказує, що "за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди".

Складовою правовідносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, є захист інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) шляхом страхування декотрих ризиків, в тому числі й відповідальності перед третіми особами.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина 23.1 статті 23 Закону).

Згідно із статтею 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_7 , як власника наземного транспортного засобу, була застрахована у АТ СК "КРАЇНА", що підтверджується полісом №АР/3738110.

Разом з цим, як пояснив в судовому засіданні представник потерпілого та не було спростовано стороною захисту, потерпілий з вимогами про відшкодування йому матеріальної шкоди ні до АТ СК "КРАЇНА", ні до обвинуваченого ОСОБА_7 не звертався, а просить відшкодувати йому лише моральну шкоду.

За таких обставин, з огляду на приписи статті 26-1 Закону, суд дійшов висновку, що у страховика обвинуваченого ОСОБА_7 не виник обов`язок щодо відшкодування потерпілому моральної шкоди, що не позбавляє останнього права вимагати відшкодування такої шкоди безпосередньо із заподіювача.

При цьому, у разі подальшого пред`явлення потерпілим вимоги до страховика обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, у обвинуваченого відповідача у справі може виникнути право вимоги до страховика на відповідне відшкодування сплачених ним сум в рахунок відшкодування моральної шкоди в межах страхової виплати, з урахуванням положень статті 26-1 Закону.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що потерпілий цивільний позивач переніс фізичний біль від завданих тяжких тілесних ушкоджень, моральні страждання, викликані безпомічністю через спричиненні травми, неможливістю вести повноцінне життя, приділити належну увагу та турботу своїм близьким, вимушеністю змін як у його житті, так і житті його рідних.

Крім того, судом при визначенні розміру моральної шкоди також було враховано матеріальний стан як потерпілого, так і обвинуваченого.

Разом з цим, суд також враховує, що ДТП сталося, у т.ч. внаслідок порушення Правил дорожнього руху самим потерпілим ОСОБА_9 , що підтверджується висновком судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №2753/3242/3243 від 11.03.2025. Потерпілий ОСОБА_9 під час керування своїм транспортним засобом мотоциклом VIPER ACTIVE перебував у стані тяжкого ступеня алкогольного сп`яніння (2,299 проміле) та без відповідних засобів захисту, що вочевидь потягло за собою спричинення більш тяжкої шкоди його здоров`ю, ніж це могло бути за відсутності таких обставин.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням всіх обставин справи, суд оцінює завдану потерпілому ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 160000,00 грн, яку вважає за необхідне стягнути на його користь з обвинуваченого відповідача у справі.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат потерпілого на правову допомогу суд враховує положення частини 1 статті 124 КПК України, відповідно до якої у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підтвердження понесених потерпілим витрат на правову допомогу представник потерпілого надав суду копії договору про надання правової допомоги № 614 від 03.08.2023, додаткової угоди № 2 до вказаного договору, акта № 2 виконаних робіт та платіжних інструкцій, що підтверджують оплату потерпілим послуг за договором № 614 від 03.08.2023 на загальну суму 42000,00 грн.

Отже, стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 42000,00 грн.

Керуючись статтями 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , 3-тя особа АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА", про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 160000 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 42000 (сорок дві тисячі) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки "DAEWOO" моделі "LANOS", р.н. НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим його законному власнику;

- мотоцикл VIPER ACTIVE, без р.н., який зберігається на майданчику тимчасово вилученорго майна ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили повернути його законному власнику.

Арешт майна, а саме: автомобіля марки "DAEWOO" моделі "LANOS", р.н. НОМЕР_1 ; мотоцикла VIPER ACTIVE, без р.н., накладений ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 24.07.2023 (справа № 610/425/23, провадження № 1-кс/610/89/2023), після набрання вироком законної сили, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати по справі в сумі 24272 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн 40 коп., за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_1