Рішення № 130381968, 22.09.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3469/25

Провадження № 2/484/1591/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання - Бикової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Мотивуючи вимоги представник позивача вказала, що мати дитини померла, та з того часу дитина проживає та перебуває на повному утриманні бабусі ОСОБА_1 . Відповідач з народження дитини не спілкується з сином, не піклується про нього, отже не виконує свої батьківські обов`язки відносно сина, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Ухвалою від 02.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті.

16.07.2025 ухвалою суду закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

04.08.2025 розгляд справи відкладений на 22.09.2025 через неявку відповідача.

Представниця позивачки надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та участі позивачка, позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи вона не заперечувала.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов задовольнити.

На судове засідання відповідач повторно не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив до суду не наданий.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.

Ухвалою суду від 22.09.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , громадянин Республіки Узбекистан, та ОСОБА_5 , громадянка України. Мати дитини ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із довідкою. Виданою виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області 01.07.2025, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка в позовній заяві вказала, що після смерті матері батько дитини жодного разу не навідався до дитини, не телефонував, не цікавився життям та здоров`ям сина.

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 13.06.2025 дитина проживає з бабусею ОСОБА_1 у одноповерховому будинку, який належить на праві власності останній. Будинок без зручностей, з пічним опаленням, складається з двох житлових кімнат, кухні та коридору. В будинку є необхідні меблі, прилади та побутова техніка. Дитина має спальне місце та місце для виконання домашніх завдань, вона забезпечена необхідним сезонним одягом, засобами мобільного зв`язку. Для проживання житини створені задовільні умови. Вказана вище свідчить, що батько дитини разом з ним не проживає.

Згідно із довідкою, виданою 03.06.2025 ДНЗ №24 з 27.06.2017 по 31.06.2021 дитина відвідувала ДНЗ №24 «Гвоздичка», назву якого з 05.01.2023 змінено на ЗДО №7 «Перлинка». Вихованням дитини займалась бабуся. Батько успіхами дитини та його поведінкою не цікавився, батьківські збори не відвідував.

Відповідно до довідки та характеристики, виданих 04.06.2025 Первомайським ліцеєм «Престиж» Первомайської міської ради Миколаївської області на теперішній час ОСОБА_7 навчається у 4-му класі Первомайського ліцею «Престиж». За місцем навчання позитивно характеризуються. Навчанням та вихованням дитини займається бабуся ОСОБА_1 .

Згідно із довідкою, наданою лікарем ОСОБА_8 , декларація з лікарем від імені дитини ОСОБА_7 , укладена ОСОБА_1

04.08.2025 орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області склав висновок, відповідно до якого, після смерті матері ОСОБА_9 . 14.07.2020 малолітній ОСОБА_7 залишився проживати з бабусею ОСОБА_1 , яка створила задовільні умови для його проживання, виховання, навчання та гармонійного розвитку. Саме вона займається його вихованням та утримує його. Відповідач, який є громадянином Республіки Узбекистан, проживає окремо, до себе забрати дитину після смерті матері, не виявив бажання. він не спілкується з сином, матеріально не підтримує. На підставі викладеного, врахувавши думку дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача.

Отже, надані у справі докази вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про сина та займатись його вихованням.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про позбавлення батьківських прав належить задоволенню, оскільки відповідає інтересам дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В силу вимог ст.. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Місце проживання відповідача АДРЕСА_1 .

Місцезнаходження третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04056575.

Суддя Н.А.Медведєва