Рішення № 130381783, 15.09.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4173/25

Провадження № 2/487/2346/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.09.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі судді Нікітіна Д.Г., за участю секретаря судового засідання Марченко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

20.06.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12.11.2024-100002380 від 12.11.2024 у розмірі 58350,25 грн., та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. Позов мотивує тим, що 12.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №12.11.2024-100002380. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 24000,00 грн., строком на 140 дні, тобто до 31.03.2025 за процентною ставкою 1.00%. На виконання умов Договору від 12.11.2024 та відповідно до квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 24000,00 грн. строком на 140 дні. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 20.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 58350 грн. 25 коп., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20102,69 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 22647 грн. 56 коп., комісія 3600 грн. 00 коп., неустойка 12000 грн. 00 коп. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

У позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань про неможливість з`явитись у судове засідання, відзиву не подала.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялася про час та місце судового розгляду.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку:

12.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №12.11.2024-100002380. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 24000 грн. 00 коп., строком на 140 днів, тобто до 31.03.2025 за процентною ставкою 1.00%.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (п. 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.00% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит..

12.11.2024 ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 24000 грн.00 коп.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610, 611 ЦК України).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 12.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №12.11.2024-100002380. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 24000 грн. 00 коп., строком на 140 дні, тобто до 31.03.2025 за процентною ставкою 1.00%.

Відповідачка у передбачений договором строк заборгованість не повернула.

Щодо вимоги про нарахування неустойки суд зазначає наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки у розмірі 12000 грн. за період 12.11.2024-31.03.2025 (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами, комісією вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр», а саме: за кредитним договором №12.11.2024-100002380 від 12.11.2024 у загальному розмірі 46350 грн. 25 коп., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20102,69 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 22647 грн. 56 коп., комісія 3600 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до часткового задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідачки у розмірі 1925 грн. 74 коп. на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.11.2024-100002380 від 12.11.2024 у розмірі 46350,25 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1924,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Г. Нікітін