Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/837/25 Справа №456/1626/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
22.09.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Норик І.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
21.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» Руденко К.В. звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №9916 від 06.04.2024 за несплаченими процентами в розмірі59500,00 грн. за період з 06.04.2024 по 12.03.2025, що нараховані відповідно 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних), судовий збір у розмірі 2422,40 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 06.04.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9916, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 365 днів до 06.04.2025 шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних). Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.на та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 743389 направлявся відповідачці 06.04.2024 о 20:03:02 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 06.04.2024 о 20:04:46 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 743389 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет htts://procent.com.ua. Кредитні кошти у розмірі 7000 грн. були відправлені відповідачці 06.04.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», що підтверджується довідкою.
Відповідачка своєчасно не сплатила нараховані проценти відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, починаючи з 06.04.2024. Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 06.04.2024 по 12.03.2025. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість відповідачки за кредитним договором за нарахованими та несплаченими процентами станом на 12.03.2025 становить 59500,00 грн. за період з 06.04.2024 по 12.03.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №9916 від 06.04.2024 належним чином не виконала, в добровільному порядку заборгованість не сплачує.
Згідно відповіді на запит про зареєстроване місце проживання відповідачки, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.04.2025 цивільну справу №456/1626/25 передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
02.05.2025 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи №456/1626/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 24.07.2025. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Крім цього, витребувано у АТ «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) письмові докази, які становлять банківську таємницю: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_4 ; - надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 06.04.2024 року з відображенням часу зарахування коштів; - надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 в період з 06.04.2024 року по 11.04.2024 року; - надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвала суду про відкриття провадження від 05.05.2025 була надіслана судом відповідачці за зареєстрованим місцем її проживання.
Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
23.05.2025 на адресу суду надійшла запитувана інформація із АТ «Ощадбанк».
23.05.2025 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги заперечує та в задоволенні таких просить відмовити. Зокрема, відповідачкою заперечується факт укладення кредитного договору №9916 від 06.04.2024. Вважає, що заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 59500,00 грн. не є співрозмірною тілу кредиту у сумі 7000,00 грн., суперечить принципам розумності та добросовісності. Крім того, вважає, що вартість послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн. не співмірна із необхідним часом, які міг би витрати адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) та явно завищеною.
У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 06.04.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9916, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн. на засадах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти. Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912,5%) користування кредитом; строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком № 1 до цього договору; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.
Відповідно до п. 1.7 кредитного договору, товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.
Розділом 6 кредитного договору передбачено, що договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання кредиту позичальник проходить реєстрацію в ІКС шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону, за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС позичальнику створюється особистий кабінет, в якому відображаються всі його анкетні дані.
Кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 743389.
Як встановлено із довідки виданої ТОВ «ФК «Елаєнс» від 14.03.2025, на картку НОМЕР_5 перераховано кошти за договором 9916 від 06.04.2024 у сумі 7000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №9916 від 06.04.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 66500 грн., в тому числі строкова заборгованість за сумою кредиту становить 7000,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 59500,00 грн..
Відповідно до хронології дій щодо укладення кредитного договору №9916 від 06.04.2024, позичальник створила пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті, після чого їй було відправлено SMS повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору. Позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір. Після кредитні кошти було перераховано на картку позичальника.
Відповідно до анкети-заяви на кредит №118349 від 06.04.2024 встановлено, що позичальник ОСОБА_1 заповнила анкету-заяву на отримання кредитних коштів, та погодила умови кредитування по заяві. Сума кредиту 7000,00 грн., строк кредитування 365 днів, ставка процентів: 2,5% за кожен день користування, річна ставка 912,5%.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником, наявність заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.
Суд критично оцінює доводи відповідачки про відсутність факту укладення між нею та ТОВ «ФК «Процент» кредитного договору №9916 від 06.04.2024 та заперечення щодо наявності заборгованості за цим договором, оскільки такі не підтверджені відповідними доказами та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, довідкою від 14.03.2025, яка підтверджує перерахування коштів за договором №9916 в розмірі 7000,00 грн. на картку НОМЕР_5 . З інформації, наданої АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали Миколаївського районного суду Львівської області, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 . Окрім того, АТ КБ «Ощадбанк» на виконання ухвали Миколаївського районного суду Львівської області надано виписку по рахунку за період з 06.04.2024 по 11.04.2024, що свідчить про отримання грошових коштів відповідачкою.
Таким чином, відповідачка не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами у розмірі 59500,00 грн. за період з 06.04.2024 по 12.03.2025, які нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних).
Щодо розміру нарахованої заборгованості по процентам суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи вищевикладене, максимально можливий розмір нарахованих процентів у межах строку вказаного договору за період 06.04.2024 по 06.04.2025 становить 25 500 грн. (7000 грн. х 1% х 365 днів = 25500 грн.).
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 25500 гривень.
При цьому суд зазначає, що згідно пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Відтак, суд не вбачає підстав для застосування до вказаних правовідносин за договором про споживче кредитування відсоткової ставки, встановленої вказаним договором, оскільки правовідносини виникли після 24.12.2023, тому відсутні підстави для застосування денної процентної ставки, встановленої вказаним Законом протягом Перехідного періоду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» слід стягнути заборгованість у розмірі 32500 грн., з яких: 7000 грн. тіло кредиту, 25500 несплачені проценти.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи встановлено, що 03.06.2024 між позивачем ТОВ «ФК «Процент» та адвокатом Руденко К.В. укладено договір про надання юридичних послуг №03/06/2024, за умовами якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу, що полягає здійсненні захисту інтересів клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент». У договорі не зазначено що надання правової допомоги стосується відповідачки ОСОБА_1 . Крім цього, представником позивача долучено акт-приймання передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, витяг з реєстру №1 до договору акту приймання-передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 на суму 10000 грн.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими, враховуючи розмір задоволених вимог, є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує із відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1323,20 грн. (32500 х 2422,40 : 59500) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 9916 від 06.04.2024 загальному розмірі 32500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, що складається з: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 25500,00 грн. заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у розмірі 1323 (одна тисяча триста двадцять три) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», ідентифікаційний код юридичної особи - 41466388, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 22.09.2025.
Суддя Павлів В. Р.
Судове рішення № 130380678, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 22.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 456/1626/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: