Рішення № 130380133, 22.09.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №466/4531/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

22 вересня 2025 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;

ЄДРПОУ: 41084239; e-mail: office@bizpozyka.com),

в інтересах якого діє Дармограй Анастасія Тимофіївна

(РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє Дармограй Анастасія Тимофіївна, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до прохальної частини поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 476813-КС-003 про надання кредиту від 10.01.2021, що становить 52846 грн 95 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 26737 грн 30 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 26109 грн 65 коп., а також та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач покликається на те, що 10.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 476813-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 30000 грн. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користуванням кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 30000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів.

Також, 06.05.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору №476813-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої надає позичальнику додатковий кредит в сумі 22000 грн.

Позивач стверджує, що до теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №476813-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 476813-КС-003 позичальника, чим порушила свої зобов`язання встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 476813-КС-003, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 476813-КС-003 на загальну суму 107541 грн 73 коп. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, в останньої станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за Договором №476813-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 52846 грн 95 коп. За наведених обставин, у зв`язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку наявна за кредитним договором заборгованість не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.

16.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошеннями, в порядку ст.128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності відповідач не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з`являлась у судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд вважає можливим розглядати справу з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що 01.01.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №476813-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 10.01.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №476813-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). Відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №476813-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), на умовах, визначених офертою.

Таким чином, 10.01.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №476813-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов пункту 1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 30000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та правилами надання споживчих кредитів. Умовами договору передбачено, що Тип Кредиту: кредит, строк кредиту складає 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15013259, фіксована. Процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання Кредиту: 4500 грн. Нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачу Кредиту (п. 2.2.-2.5 ). Загальний розмір наданого кредиту: 30000 грн. Строк дії договору: до 26.06.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 78000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16 процентів. (п. 2.6-2.9 Договору). Дата видачі Кредиту: 10.01.2024. Дата повернення Кредиту 26.1.62024. (п. 2.10-2.11 Договору). Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (пункт 2.12 Договору).

За змістом пункту 3.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процента ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору .

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, сторони домовилися, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та Додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною ставкою, починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та Додатку №1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Пунктом 3.2.3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту 26.06.2024.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 30000 грн. Так, виплату проведено 10.01.2024, шляхом перерахування 30000 грн. на банківську картку позичальника.

Згідно інформації, яка надійшла до суду від АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку № НОМЕР_4 , вбачається, що 10.01.2024 на рахунок надійшли кошти у розмірі 30000 гривень.

З виписки по банківській карті відповідача, яка надана банком на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами на власний розсуд для особистих потреб.

06.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №476813-КС-003 про надання кредиту від 10.01.2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 10.01.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №476813-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). Остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Додаткової угоди №1 до Договору №476813-КС-003 про надання кредиту від 10.01.2024 року (Споживчий кредит.

Таким чином, 06.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №476813-КС-003 про надання кредиту від 10.01.2024 року, підписану одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов пункту 2.1 Додаткової угоди №1, кредит збільшується на 22000 грн. 00 коп. та кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 22000 грн. 00 коп. у строки та на умовах викладених в договорі.

Строк на який надається кредит - 24 тижні; після збільшення суми кредиту отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 39445 грн 69 коп.; орієнтована реальна річна процентна ставка за договором: 15245, 11 процентів; орієнтована загальна вартість наданого кредиту за договором: 112022 грн 29 коп.; термін дії договоре: до 21.10.2024; дата повернення кредиту: 21.10.2024; комісія за надання додаткової сум кредиту: 3300 грн. 00 коп. (п.2.1, 2.2, 2.3., 3, 4. Додаткової угоди)

За змістом пункту 3.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процента ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору .

Відповідно до пункту 6.1 Додаткової угоди, викладено п. 3.2.3. Договору в новій редакції, а саме: «3.2.3 Сторони встановили наступний графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись знижена процентна ставка», кінцева дата повернення кредиту 21.10.2024.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Додатковою угодою №1 до Договору №476813-КС-003 від 06.05.2024 виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000 грн. Так, виплату проведено 06.05.2024, шляхом перерахування 22000 грн. на банківську картку позичальника.

Згідно інформації, яка надійшла до суду від АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку № НОМЕР_4 вбачається, що 06.05.2024 на рахунок надійшли кошти у розмірі 22000 гривень.

З виписки по банківській карті відповідача, яка надана банком на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами на власний розсуд для особистих потреб.

Таким чином, позивачем доведено факт виконання своїх зобов`язань за договором кредиту в повному обсязі.

Як зазначав позивач, відповідачем частково здійснювалося погашення кредиту та відсотків за ним у розмірі 107541 грн 73 коп. Зазначене також вбачається із детального розрахунку заборгованості. Однак, у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка відповідно до розрахунку заборгованості, становить 52846 грн 95 коп., що складається з: заборгованості за кредитом - 26737 грн. 30 коп.; заборгованість по відсотках - 26109 грн. 65 коп.

Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.

Положеннями статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст.207 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, договір та додаткова угоди укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , є письмовими правочинами, які відповідають формі визначеній ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Згідно із статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позивача (як кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за Договором про надання кредиту.

Також, комісії за надання кредиту була відображена і в тексті договору про надання кредиту №476813-КС-003 від 10.01.2024 та Додатковій угоді № 1 від 06.05.2024, та були погоджені відповідачем, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за договором про надання кредиту.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Наведені вище висновки цілком узгоджуються з висновками зробленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Зважаючи на те, що відповідач прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, матеріали справи містять виписку по рахунку, яка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 по справі № 554/4300/16-ц зробив висновок про те, що «банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором».

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 2422 грн 20 коп.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість у сумі 52846 гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422 гривні 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;

ЄДРПОУ: 41084239; e-mail: office@bizpozyka.com),

представник позивача ? Дармограй Анастасія Тимофіївна

(РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

відповідач ? ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

адреса: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький