Ухвала суду № 130379604, 22.09.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.09.2025

Справа № 334/7876/25

Провадження № 1-кс/334/2368/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року Дніпровського районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025140120000037 від 08 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2025 року слідчий СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене з прокурором Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, проходячи проходячи військову службу за мобілізацією перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9,11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08.11.2024, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, не з`явився з лікувального закладу до пункту постійного місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд та незаконно перебував за межами місця несення військової служби, тобто ОСОБА_5 підозрюється у дезертирстві, а саме самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Неможливість покладення на підозрюваного обов`язків без застосування запобіжного заходу пов`язана з тим, що вказаний спосіб застосування заходу забезпечення і не може бути застосований до особи, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із порушенням Присяги військовослужбовця Збройних Сил України.

Крім того, перебування поза межами тримання під вартою, ОСОБА_5 як особи, що не має підстав для звільнення з військової служби зобов`язаний буде повернутися до підрозділу, в якому він проходить службу, тобто до місця, де також проходять службу свідки, що беззаперечно створить умови для здійснення тиску на них.

Окремо слідзауважити,що підозрюванийпроживає заадресою: АДРЕСА_1 із чим неможливо ефективно забезпечити необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що дасть останньому можливість переховуватись від правосуддя, наддасть останньому можливість переховуватись від суду.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_5 .

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання слідчого, зазначила, що наведені у клопотанні ризики є недоведеними, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 08.01.2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140120000037 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, відповідно до яких згідно повідомлення №690/22016 від 20.12.2024 року, 08.11.2024 року військовослужбовець вч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний на військову службу 13.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув на військову службу у військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) після завершення лікування та відсутній на військовій службі по теперішній час, в умовах воєнного стану.

Згідно Протоколу затримання особи від 17.09.2025 року, 17.09.2025 року о 20:28, (час фактичного затримання: 17.09.2025 о 17:27), у присутності захисника ОСОБА_6 затримано особу, підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку ст. 208 КПК України.

18.09.2025 року, в ході розслідування кримінального провадження №62025140120000037 від 08 січня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме актом службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом відсутності на військовій службі в умовах воєнного стану солдата ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.01.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.01.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.09.2025 року.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри підозрюваного вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме самовільне залишення місця служби, яке по своїй суті являється переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління з метою невиконання обов`язків військової служби.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_5 у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту в якості свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, під час воєнного стану свідомо допустив порушення порядку несення військової служби, ухилявся від військової служби, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити ухилятись від військової служби.

З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки відповідно до ч.8ст.176 КПК Українипід час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно зіст.183 КПК Українипід час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, характеристики підозрюваного, а саме: приймання участі у захисті Батьківщини, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбаченіст.194 КПК України.

Відповідно дост.198 КПК Українивисловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3,176,177,178,182,183,184,194,198 КПК України, слідчий суддя,-УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025140120000037 від 08 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», на строк 60 діб по 17 годину 27 хвилин 15 листопада 2025 року, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62025140120000037 від 08 січня 2025 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 242240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежуТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбаченіст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Оголошення повного тексту ухвали 22 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1