Рішення № 130378810, 17.09.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/6565/25

Провадження № 2-а/243/64/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербінін Євген Миколайович до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербінін Є.М., звернувся до суду з позовом до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Сисоєва Вадима Руслановича, в якому просив скасувати постанову серії ДП18 № 655824 від 08.07.2025 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, провадження у справі закрити.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Сисоєва В.Р., серія ДП18 №655824 від 08.07.2025 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП. При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач виходив з того, що позивач 08.07.2025 року, о 00:31 год., в м. Слов`янськ, біля буд. 10, по вул. Ярослава Мудрого, керував транспортним засобом BMW X5 д.н. НОМЕР_1 , не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п.п. б п. 2.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Оскаржувану постанову відповідача вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови було грубо порушено як норми матеріального, так і процесуального права. Так, відповідачем жодним чином не доведено факт керування позивачем 08.07.2025 року о 00:31 год., автомобілем BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 . Разом з тим, матеріали адміністративного провадження не мають доказів того, що саме позивач керував транспортним засобом чи хоча б був за його кермом, та взагалі доказів того, що автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 рухався. На відеозаписі, який долучено до оскаржуваної постанови чітко видно, що позивач знаходився на передньому пасажирському сидінні. Однак, на цьому відеозаписі працівники поліції неодноразово стверджували про те, що позивач був за кермом та пересів на пасажирське сидіння. На заперечення позивача, працівники поліції замість того, щоб надати докази, які б доводили їхні твердження, керувалися своїми припущеннями, які ґрунтувались на тому, що ОСОБА_2 вийшов до них з переднього пасажирського місця, тому позивача там бути не могло, або ж вони сиділи один в одного на колінах. Тому, після того, як ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, позивач ніби пересів з водійського місця на пасажирське. Але ОСОБА_2 так само міг перелізти з водійського сидіння на пасажирське, на якому вже сидів позивач, та вийти з автомобіля до працівників поліції. Той факт, що працівники поліції постійно запитували позивача та ОСОБА_2 про те, хто був за кермом, та на вимогу позивача надати докази того, що він був за кермом, таких доказів не надали, свідчить про те, що їм це не було відомо. Фактично свій висновок щодо того, хто був за кермом, працівники поліції зробили на підставі припущення, що є грубим порушенням ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Крім цього, розгляд адміністративної справи та прийняття рішення відповідачем проведені формально, без належного з`ясування усіх обставин, виключно з дотриманням зовнішніх ознак процедури, але без дослідження будь яких доказів. Ще до початку розгляду адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідач 08.07.2025 року, о 00 год. 42 хв. 29 сек., повідомив позивача про те, що на нього буде складено адміністративна постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП, не розгляд, а саме складання постанови. Тобто ще до початку розгляду адміністративного матеріалу, з дослідженням всіх доказів, в тому числі і дослідженням відеозапису з бодікамер, заслуховуванням пояснень позивача, свідка ОСОБА_2 , якому належить автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , та який весь час був на місці події, відповідач дійшов до висновку про винуватість позивача.

Позивач неодноразово вимагав від працівників поліції надати йому докази того, що саме він був за кермом автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , адже він заперечував факт керування вказаним транспортним засобом, а встановлення цього факту є ключовим у цій справі, адже без його встановлення вимоги відповідача до позивача про надання реєстраційного документу на автомобіль є протиправними, адже пасажир не зобов`язаний мати при собі такого документу. Проте, вказані вимоги позивача були проігноровані. Більш того, працівниками поліції було відмовлено у наданні відеозаписів для ознайомлення та повідомлено, що відеозаписи будуть досліджуватись у суді. Відповідач обмежився лише складанням постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та її оголошенням. Відеозапис, який долучений до оскаржуваної постанови, під час розгляду справи не був досліджений та позивачу не наданий для ознайомлення, не дивлячись на його численні вимоги про це. Також позивачу було запропоновано надати пояснення по справі вже після того, як йому було оголошено зміст оскаржуваної постанови та повідомлено, що він вже притягнутий до адміністративної відповідальності. Пояснення свідка ОСОБА_2 , який є власником автомобіля, та весь час знаходився з позивачем, також не досліджувались під час розгляду справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідач, замість ретельного, об`єктивного дослідження доказів у справі, займався складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно позивача, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. Вказані факти свідчать про формальний характер процедури розгляду у справі про адміністративне правопорушення та відсутність ретельного дослідження наявних матеріалів, що є грубим порушенням вимог ст. 245 КУпАП та позбавило позивача права на справедливий розгляд. Беручи до уваги вищевикладене, позивач дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судовий розгляд було призначено на 09.35 год. 04 серпня 2025 року.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року розгляд справи було відкладено на 13.15 год. 18 серпня 2025 року.

15 серпня 2025 року від відповідача, інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Сисоєва Вадима Руслановича, через систему «Електронний суд» було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній ознайомившись з позовною заявою, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки під час складання адміністративного матеріалу відносно позивача було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, яким здійснював керування. Встановивши факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п. 2.1 б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 655824 від 08.07.2025 року.

18 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається наступне. Так, відповідач у своєму відзиві зазначив про нібито встановлені та доведені ним факти керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та без права керування транспортним засобом. За вказаними фактами судом проводиться розгляд протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак вказані події не є предметом розгляду у цій справі, та не мають жодного відношення до неї, та ніяк не спростовують доводи, викладені у позовній заяві. З приводу предмету розгляду цієї справи відповідач зазначив, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, позивачем, а саме: порушення вимог п. 2.1 б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 655824 від 08.07.2025 року. Також відповідач зазначив, що відповідно до статті 279 КУпАП, розгляд справи почався з його представлення, де він оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснив особі, що брала участь у розгляді справи її права та обов`язки. Також відповідач зазначив, що жодних клопотань позивач на момент розгляду справи та складання адміністративних матеріалів не заявляв. Відповідач дійсно оголосив про початок розгляду адміністративного матеріалу та повідомив позивачу його права та обов`язки. Після чого, не дослідивши жодного доказу, не запропонувавши надати пояснення останньому чи свідкам, одразу повідомив, що на Позивача буде складено постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідач так і не пояснив, чому на неодноразові вимоги Позивача надати йому для ознайомлення відеозаписи, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, він їх проігнорував та не надав, хоча це є докази у справі. Більш того, працівниками поліції було прямо відмовлено у наданні відеозаписів для ознайомлення та повідомлено, що відеозаписи будуть досліджуватись у суді. Відповідач і сам зазначив те, про що зазначено у позові, а саме: вимоги ст. 251 КУпАП щодо доказів.

Ще раз наголошено, що розгляд адміністративної справи та прийняття рішення відповідачем проведені формально, без належного з`ясування усіх обставин, виключно з дотриманням зовнішніх ознак процедури, але без дослідження будь яких доказів. Відповідач зобов`язаний був дослідити відеозаписи, заслухати пояснення позивача, свідків, і лише після цього приймати рішення у справі. Відповідач також зазначив, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було зафіксовано, що особа, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні виходить з автомобіля, а силует особи водія переміщується на переднє пасажирське сидіння, після чого також покидає салон автомобіля через передні пасажирські двері. Ніби позивач покинув місце сидіння водія та перемістився на переднє пасажирське сидіння, після чого покинув автомобіль, та зазначає, що до розгляду суду надається відеозапис з відеореєстратора, закріпленому в службовому автомобілі та портативних відеореєстраторів Motorola Solution VB 400, які були закріплені на форменому одязі поліцейських для підтвердження вищезазначених фактів. Однак вказані відеозаписи не містять доказів вказаних фактів, це лише твердження відповідача, які жодним чином не підтверджуються. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідач, замість ретельного, об`єктивного дослідження доказів у справі, займався складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно позивача, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. Вказані факти свідчать про формальний характер процедури розгляду у справі про адміністративне правопорушення та відсутність ретельного дослідження наявних матеріалів, що є грубим порушенням вимог ст. 245 КУпАП та позбавило позивача права на справедливий розгляд. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 , серія ДП18 №655824 від 08.07.2025 року, за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року задоволено заяву відповідача про заміну первісного відповідача на належного, Департамент патрульної поліції, розгляд справи відкладено на 11.00 год. 17 вересня 2025 року.

21серпня 2025року наадресу судусистему «Електроннийсуд» відвідповідача,Департаменту патрульноїполіції надійшоввідзив напозовну заяву,в якомувідповідач проситьоскаржувану постанову залишити без змін, а позовну заяву позивача - без задоволення, з огляду на наступне. Так, 08.07.2025 року, о 00 год. 31 хв., під час патрулювання в місті Слов`янськ, по вулиці Ярослава Мудрого, біля буд. 10, екіпажем патрульної поліції «Циклон 107», у складі інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Сисоєва Вадима Руслановича, інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенанта поліції Горбатка Євгена Михайловича, було помічено транспортний засіб BMW X5 з номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснював рух в комендантську годину, після чого було прийнято рішення зупинити вищезазначений транспортний засіб з метою перевірки документів особи водія, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Екіпажем патрульної поліції було встановлено особу, яка керувала транспортним засобом, ним виявився гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час складання адміністративного матеріалу відносно позивача було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, яким здійснював керування. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п. 2.1 б ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 655824 від 08.07.2025 року. Розгляд справи на місці зупинки відбувався у присутності позивача. Жодних клопотань позивач на момент розгляду справи та складання адміністративних матеріалів не заявляв. Відповідно до ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, проте від отримання копії постанови останній відмовився, що зафіксовано на відеозаписі, який надається до суду. Щодо доводів позивача про відсутність факту керування транспортним засобом, відповідач вважає, що вищезазначені доводи позивача повідомляються суду з метою введення суду в оману для уникнення справедливої адміністративної відповідальності. Крім того, зазначено, що після зупинки вищезазначеного транспортного засобу поліцейськими зафіксовано, що особа, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні виходить з автомобіля, а силует особи водія переміщується на переднє пасажирське сидіння, після чого також покидає салон автомобіля через передні пасажирські двері. Так, позивач, покинув місце сидіння водія, та перемістився на переднє пасажирське сидіння, після чого покинув автомобіль. До суду надано відеозапис з відеореєстратора закріпленому в службовому автомобілі та портативних відеореєстраторів Motorola Solution VB 400, які були закріплені на форменому одязі поліцейських для підтвердження вищезазначених фактів. З викладеного вище є очевидним, що поліцейським було винесено постанову відповідно до чинного законодавства. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 655824 від 08.07.2025 р. була направлена в Слов`янський міськрайонний відділ ДВС СМУМЮ (м. Харків) 01.08.2025 р. за вихідним № 3379-18, через що, надати її на розгляд суду не є можливим. Враховуючи все зазначене вище, відповідач вважає, що співробітники поліції діяли в межах чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Будь-які правові підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному віипадку відсутні, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення без відповідальності, що порушить мету адміністративного стягнення, яка полягає у вигляді виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Щербінін Є.М. в судове засідання не з`явились, від останнього надійшла заява по розгляд справи у їх відсутність, на задовленні вимог наполягають.

Відповідач, Департамент патрульної поліції, в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника департаменту, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши всіматеріали справив їхсукупності,включаючи відеозаписи,які містятьсяв матеріалахсправи, подані сторонами документи та матеріали, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 08 липня 2025 року інспектором взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Сисоєвим Вадимом Руслановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 655824, якою застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що 08 липня 2025 року, о 00:31 год., в м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, біля буд. 10, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом, при цьому не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1. (б) ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивача згідно рапорту працівника поліції від 08 липня 2025 року було зупинено за порушення комендантської години.

Позивач не погодився з постановою серії ДП18 № 655824 від 08 липня 2025 року і оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст.222КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута уповноваженою на то особою безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 222, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП.

Відповідно до п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни 07листопада 2015року №1395 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім іншого, передбаченого ст. 126 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п. 2 розділу III зазначеної Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 126КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно п.п. б п. 2.1. Правил дорожнього руху,водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі,зокрема: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Відповідно до пп. а) п. 2.4. Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.

За положеннями ст. ст. 32, 35 Закону України«Про Національнуполіцію» встановлені повноваження поліцейських щодо зупинки транспортного засобу та щодо вимоги в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Отже, право для витребування реєстраційного документуна транспортнийзасіб відповідним підрозділом Національної поліції у водія транспортного засобу виникає за наявності керування водієм транспортним засобом. В матеріалах справи, зокрема, на долучених відеозаписах, факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу не встановлено. Інших доказів, які б підтверджували факт керування саме 08.07.2025 ОСОБА_1 транспортним засобом BMW X5 з номерним знаком: НОМЕР_1 , до матеріалів справи, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом завдань Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України щодо факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу, про який вказано в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено і порушення позивачем правил ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП, а тому правові підстави для застосування до останнього санкції, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП, у інспектора поліції відсутні.

Відповідно до ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В силу ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Сисоєва Вадима Руслановича серії ДП18 № 655824 від 08 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126КУпАП є неправомірною, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 247 КУпАП, якою визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126КУпАП закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 73, 76, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАСУ, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербінін Євген Миколайович до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ДП18 № 655824 від 08 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 17.09.2025 року.

Суддя О.О. Соловйова