Рішення № 130378418, 22.09.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 128/814/25

Провадження № 2/127/2208/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 вересня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

14.04.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю від Вінницького районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №128/814/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі представника Романенко М. Е., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 3154614 від 28.04.2021 у розмірі 9 407, 50 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 4 000, 00 грн.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.04.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3154614. За кредитним договором ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит у сумі 2500, 00 грн на умовах, визначених кредитним договором.

10.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, за яким первісний кредитор передав ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до відповідача в сумі 9 407, 50 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення права грошової вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» також не здійснював погашення заборгованості.

В позовній заяві представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

У додатку до позовної заяви позивачем надано докази про направлення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками (а.с.27-27 зворот).

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 14.04.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 15.04.2025.

15.04.2025 судом була згенерована відповідь №1291018 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48).

Ухвалою суду від 21.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.49).

Копія ухвали суду двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 09.05.2025 та 02.06.2025 (а.с.51-52, 53-54).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «адресат відсутнійза вказаноюадресою» є належно врученими.

Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача також не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, надані позивачем у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні відносини, а саме відносини щодо договору споживчого кредиту та відносини з відступлення права грошової вимоги, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».

Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, що є підставою виникнення кредитних відносин.

28.04.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву на кредит №3154614 (а.с.10). В цей же день між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3154614. Відповідно до умов договору, розмір кредиту становить 2500, 00 грн, строк кредитування - 30 днів з 28.04.2021 (п.1.2, 1.3 договору).

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 28.05.2021.

Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла ) кредиту ) складають 7, 50 грн в грошовому виразі та 4, 00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка ), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 2507, 50 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4. договору. Проценти за користування кредитом: 7, 50 грн, які нараховуються з а ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка з а користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3. договору (п. 1.6, 1.7. договору).

Відповідно до підпункту 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та /або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (3 урахуванням пролонгацій ) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

В п. 2.3. договору передбачена пролонгація строку кредитування, вказаного в п.1.3. договору, на пільгових та стандартних (базових умовах), що, зокрема, передбачає право позичальника неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті товариства і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці. Строк продовження днів: 3 3% комісії, 7 - 5% комісії, 15 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою п. 1.5.2. договору (п. 2.3.1.1.).

П. 2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку користування кредитними коштами не може перевищувати 60 днів. Проценти в цей період нараховуються за стандартною базовою ставкою, наведеною в п.1.6. договору (а.с.22-23).

В цей же день ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 також підписали графік платежів за договором про споживчий кредит №3154614 від 28.04.2021 та паспорт споживчого кредиту. (а.с.24 24 зворот).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти згідно договору №3154614 у сумі 2500, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №44916703 від 28.04.2021 (а.с.26).

10.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №06Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступає, шляхом продажу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі прав вимоги (а.с.16-18).

Факт сплати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» коштів за вказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.30-33).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №06Т від 10.08.2021 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №3154614 від 28.04.2021, позичальником за яким є ОСОБА_1 (а.с.13)

27.09.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за вихідним №2985121619-АВ направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомило відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, та висунуло вимогу про сплату заборгованості у сумі 9 407, 50 грн (а.с.28).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до частини 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом вказаних норм, між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в електронній формі і позичальник за кредитним договором ОСОБА_1 зобов`язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та відсотки за користування ним, відповідно до умов кредитного договору №3154614 від 28.04.2021, не виконав.

Пунктом 1 ч. 1 ст.512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, ст.612ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 1050ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Отже, на підставі укладеного між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ДІДЖИФІНАНС» договору відступленняправ вимоги№06Т до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №3154614 від 28.04.2021 до відповідача ОСОБА_1 .

Щодо суми заборгованості ОСОБА_1 суд встановив, що умовами кредитного договору було передбачено, що договір укладений на строк 30 днів, тобто з 28.04.2021 по 28.05.2021, сума кредиту 2500, 00 грн, комісія за надання кредиту 0, 00 грн, загальна вартість кредиту 2 507, 50 грн, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки фіксований. Максимальний строк пролонгації договору 60 днів.

Судом перевірений розрахунок заборгованості, виконаний ТОВ «МІЛОАН», з якого вбачається, що з 29.04.2021 по 28.05.2021 проценти нараховані згідно з п. 1.5.2 договору в сумі 0,25 грн в день; з 29.05.2021 по 27.07.2021 проценти нараховані відповідно до п. 1.6. договору в сумі 125, 00 грн в день (5%). В розрахунку врахована сплата позичальником прострочених процентів по кредиту 06.06.2021 в сумі 600, 00 грн. Борг по тілу кредиту становить 2500, 00 грн, борг по відсотках - 6907, 50 грн, загальний борг 9407, 50 грн.

Відповідач розрахунок заборгованості за кредитним договором суду не надав.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором №3154614 від 28.04.2021 в сумі 9 407, 50 грн, яка включає заборгованість за тілом кредиту 2500, 00 грн, заборгованість за відсотками 6 907, 50 грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000, 00 грн, суд зазначає таке.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір №01/11 від 12.02.2025 (а. с.20-21), додаткова угода №3154614 до договору про надання правничої допомоги №01/11 (а.с.25), копія Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с.9), детальний опис виконаних робіт (а.с.15), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.35-35 зворот).

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, а також час витрачений адвокатом на виконання зобов`язання за договором з надання правничої допомоги (4 години). З огляду на ці критерії суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; спір є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; справа не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; в цій категорії спірних правовідносин, наявна усталена судова практика; обсяг досліджених доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, розрахунок заборгованості адвокатом не виконувався; формування додатків до позовної заяви суд не розцінює як вид правничої допомоги.

Суд вважає, що з урахуванням складності справи, наявності усталеної судової практики, з урахуванням того, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є занадто значними. Також суд зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, становить 42, 52% від ціни позову. Отже, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 4 000, 00 грн є надмірною.

Враховуючи ціну позову, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 500, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, розумним та відповідним складності справи та виконаній адвокатом роботі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оплата судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 3154614 від 28.02.2025 (а. с. 34).

Керуючись вимогами статей 10, 12, 76, 141, 259, 263-265, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №3154614 від 28.04.2021 у сумі 9 407 (дев`ять тисяч чотириста сім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/

Рішення складене 22.09.2025.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, адреса: Киїська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстраці за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА