Рішення № 130370023, 22.09.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1776/25

Провадження №: 2-а/343/40/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

суддi Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/1776/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

адвокат Комарницький Е.Г., який діє від імені позивачки ОСОБА_1 на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1112740, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 850,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.07.2025 відносно ОСОБА_1 інспектор ВП № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ільницький І.З. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1831995, згідно з якою наклав на неї штраф у розмірі 850 грн за порушення нею начебто ст. 183 КУпАП.

Вважає, що постанова винесена безпідставно, не містить чіткого викладу всіх обставин справи та не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.

Згідно із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, а саме за те, що вона зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про домашнє насильство, хоча насправді цього факту не було.

Однак викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки позивачка телефонувала до поліції, так як стала свідком психологічного насильства та погроз як щодо неї, так і щодо її чоловіка з боку осіб, однією з яких є посадова особа органу місцевого самоврядування, які перебували в нетверезому стані. Тому в неї не було іншого виходу, окрім як звернутися до поліції. Приїхавши на виклик, працівники поліції навіть не захотіли перевірити ті обставини, на які вона посилалась.

ОСОБА_1 не мала на меті здійснити завідомо неправдивий виклик органів поліції та дійсно потребувала допомоги поліції. Проте поліцейські не виявили жодної ініціативи, щоб хоча б установити дійсні обставини справи, натомість притягнули її до адміністративної відповідальності.

З доказів її винуватості є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення, однак одна тільки постанова не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого. Відповідач не залучив жодного свідка, не надав жодних пояснень чи будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Таким чином, винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 указаного складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Комарницький Е.Г. не з`явилися, останній в системі "Електронний суд" сформував заяву про розгляд справи без їх участі, в якій позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов чи будь-яких інших заяв не подав, хоча був повідомлений у встановленому законом порядку про час, день та місце розгляду справи шляхом направлення до електронного кабінету та рекомендованим листом з повідомленням копії ухвали про відкриття повадження та позовної заяви з додатками, які отримані відповідно 11.09.2025 та 15.09.2025, про що свідчать довідка про доставку електронного документу та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20, 22).

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

10 вересня 2025 року адвокат Комарницький Е.Г. від імені позивачки ОСОБА_1 сформував у системі "Електронний суд" вказану вище позовну заяву.

Згідно з ухвалою від 11.09.2025, суд визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, поновив його та відкрив провадження у справі.

22 вересня 2025 року представник позивачки в системі "Електронний суд" сформував заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача будь-яких заяв не подав, в судове засідання не з`явився, тому суд з урахуванням положень статей 205, 286 КАС України, встановивши відсутність підстав для відкладення розгляду справи та закінчення строку розгляду справи даної категорії, виснує про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення, інспектор ВП № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Ільницьий І.З., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , установив: "26.07.2025 о 19:40 зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про домашнє насильство, хоча насправді цього не було". Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, постановив притягнути її до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. У постанові наявні відмітки про те, що від отримання копії постанови правопорушниця відмовилась, копію постанови направлено рекомендованим листом № 128006 від 28.07.2025, постанова набрала законної сили 06.08.2025 (а.с. 10-11).

Як зазначила ОСОБА_1 , про існування постанови про пртягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП дізналась з повідомлення Долинського ВДВС, де отримала її копію 03.09.2025, на підтвердження чого долучила копію заяви про видачу їй копії постанови про стягнення з неї адміністративного штрафу, на якій міститься відмітка "03.09.2025 копію постанови про відкриття та копію постанови про адміністративне правопорушення отримала" (а.с. 13).

Згідно з постановою про відкриття провадження від 20.08.2025, з примусового виконання оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження (а.с. 12).

У свою чергу, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідач не подав ні відзиву на позов, ні доказів, які підтверджують обставини, зазначені в ній.

Таким чином між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивачку, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши надані докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов до такого висновку.

Так, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 183 КУпАП, за якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивачку, передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Як слідує з положень ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідач на обгрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надав жодного доказу. В свою чергу сторона позивачки долучила до матеріалів справи оскаржувану постанову, документи, які посвідчують особу, витяг про реєстрацію місця проживання та висновок ЛКК про її стан здоров`я.

З наданих суду доказів у їх сукупності суд установив, що ОСОБА_1 26.07.2025 зателефонувала на спецлінію "102" та повідомила про домашнє насильство. Факт дзвінка позивачка не заперечила.

Як зазначає у позовній заяві представник позивачки, реагуючи на дане повідомлення та приїхавши на місце події, працівники поліції не з`ясовували в ОСОБА_1 конкретно з приводу чого та з якою метою вона телефонувала на "102", не встановлювали наявність чи відсутність тих обставин, про які йшлося в повідомленні на 102. Доказів на спростування вказаного, відповідач не надав, заперечень не висловлював.

Суд звертає увагу на те, що КУпАП чітко встановлює порядок розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, який передбачає у тому числі повідомлення особі про суть поставленого їй у провину правопорушення, роз`яснення її прав та обов`язків, дослідження доказів з метою встановлення її винуватості, надання можливості викласти свої пояснення чи заперечення, а також з`ясування інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Після цього виноситься мотивована постанова, яка має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, та бути врученою особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте позивачка стверджує, що будь-якої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі роз`яснення суті порушення, ознайомлення з правами особи та оголошення постанови не було. В силу її стану здоров`я (є особою з інвалідністю 2 групи, з дитинства, довічно (а.с. 6, 9)) вона не розуміла, що відбувається. Копію постанови їй не вручили, про її існування дізналася з ДВС (а.с. 13).

Тобто, до винесення оскаржуваної постанови під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачці не було роз`яснено працівниками поліції суті порушення, яке ставиться їй у провину, що позбавило її можливості захищатися від пред`явленого обвинувачення, не відібрано з даного приводу її пояснень, хоча формулювання обвинувачення повинне бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об`єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до адекватного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

У рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №537/4012/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на чому наголосив Верховний Суд України у постанові від 11.10.2016 у справі № 816/4340/14, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Працівники поліції за будь-яких умов, будучи представниками органу державної влади, при виконання свої повноважень зобов`язані були діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України), й дотриматися чітко встановленої процедури розгляду адміністративної справи, чого у даному випадку дотримано не було.

При цьому суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

В порушення описаного вище, працівники поліції при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення обмежили формальним складенням постанови про адміністративне правопорушення. Доказів зворотнього до судового засідання сторона відповідача не надала.

За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, надаючи правову оцінку позиції сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено дотримання при винесені постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 вимог ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП. Така постанова винесена без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Питання поновлення строку звернення до суду суд вирішив під час відкриття провадження, визнавши поважними причини строку та поновивши строк звернення до суду. Доказів протилежного під час розгляду справи не встановлено, суду не надано.

Доказів про понесені судові витрати позивачка не надала, від сплати судового збору звільнена, тому підстав для їх стягнення з відповідача не має.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 2, 9, 77 КАС України, ст. 7, 9, 183, 251, 280 КУпАП, керуючись ст. 247, 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕГА № 1831995 від 26.07.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франкіській області, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798.

Суддя С. М. Монташевич